Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:
зміни в організації виробництва і праці (ліквідація, реорганізація, перепрофілювання (n, y, o) → скорочення штату працівників)
невідповідальність працівника займаній посаді, виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію
систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, якщо до нього раніше вживалися заходи дисциплінарного чи громадського покарання
прогул (відсутність працівника на робочому місці більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин)
невихід на роботу впродовж 4 міс підряд через хворобу, якщо не встановлено інший строк
поновлення на роботі того, хто раніше виконував цю роботу
поява на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння.
Крадіжка за місцем роботи державного чи громадського майна
Робочий час – це час, встановлений законом або угодою сторін, впродовж якого працівник зобов’язаний виконувати обумовлену трудовим договором роботу.
Види трудового часу:
Нормальний – не більше 40 годин/тиждень
Скорочений:
а) 24 год/тижд |
для працівників |
б) 36 год/тижд |
від 14 – 16 років |
|
- від 16 – 18 р |
|
|
- зайнятих на роботах з шкідливими умовами |
|
|
- окремих категорій прац. (лікарів, учителів) |
|
|
- для жінок, які мають дітей віком до 14 р або дитину – інваліда. |
Неповний – встановлюється за погодженням сторін тривалістю не менше половин звичайного робочого часу з оплатою праці у відповідності до кількості відпрацьованого часу.
Ненормований роб. час - той, де не можливо чітко визначити момент завершення роботи.
Понадурочний – допускається лише у випадках при виробничій потребі для окремих працівників за наказом адміністрації, погодженими з профспілками. Загальна кількість робіт не може перевищувати 120годин на рік, а протягом двох днів підряд – 4 годин.
Нічний час ( з 22 години до 6 годин).
Закон забороняє долучати до роботи в нічні часи, до надурочних робіт неповнолітніх.
Час відпочинку – це встановлений законом час, на протязі якого працівник вільний від виконання своїх трудових обов’язків і який він може використовувати на свій розсуд.
перерви для відпочинку: харчування:
а) велика перерва:
- мінімальна не менше 30 хв, а максимальна не більше 2 год,
- перерва не включається в робочий час, і не оплачується
б) малі перерви – 10 – 15 хв
в) перерви матерям для годування немовлят через кожні 3 год роботи – 30хв перерви.
2) щоденний відпочинок – перерва у роботі між її закінченням і початком, наступний день, зміна
3) щотижневий відпочинок – вихідні дні при 5-ти денному робочому тижні надається два вихідні обов’язків – неділя, другий вихідний – день законом не визначений, визначається графіком роботи (n, y, o); при 6-ти денному – один вихідний. Робота у вихідні дні забороняється.
4) святкові і неробочі дні в Україні:
1 січня – Новий Рік
7 січня – Різдво Христове
8 березня – Міжнародний жіночий день
1, 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих
9 травня – День Перемоги
28 червня – День Конституції України
24 серпня – День Незалежності України
Дні релігійних свят:
7 січня – Різдво Христове
Один день (неділя) – Пасха (Великдень)
Один день (неділя) – Трійця
