1 Питаня понятя основні завдння,джерела сімейного права

Сімейне право, також Родинне право —це система правових норм, спрямованих на врегулювання особистих немайнових та майнових відносин між: подружжям, батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, опікунами, піклувальниками та підопічними, патронатними вихователями та їх вихованцями та інших сімейних відносин між членами сім'ї та родичами.

Завданнями сімейного права є:

1) визначення засад шлюбу, особистих немайнових та майнових прав і свобод подружжя, підстав виникнення, змісту особистих майнових і немайнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів;

2) зміцнення сім'ї, як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

3) утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;

4) побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

5) забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Основними джерелами сімейного права є Конституція України, Сімейний Кодекс, який складається із Загальної та Особливої частини, інші нормативно – правові акти та міжнародні договори.

Конституція України закріпила право кожного на утворення сім'ї шляхом укладення шлюбу, який ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, на рівність прав і обов'язків подружжя, дітей, незалежно від походження, а також від того, народжені вони в шлюбі чи поза ним, а також обв'язки батьків утримувати дітей до їх повноліття та дітей, щодо піклування про своїх непрацездатних батьків. При цьому держава зобов'язана охороняти сім'ю, дитинство, материнство і батьківство (ст. 51,52 Конституції України).

Сімейний кодекс України — основне джерело сімейного законодавства України

   СК складається з семи розділів, які містять 292 статті.

Норми сімейного права України базуються на нормах міжнародно-правових актів, таких як:

- Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р.;

- Римська конвенція про захист прав та основних свобод від 04.11.1950 р.;

- Копенгагенська декларація про соціальний розвиток від 01.01.1995 р.;

- Європейська соціальна хартія від 03.05.1996 р.; -та інші.

2 Питання Шлюб.Сімя,(поняття про шлюб і сімю,умови і порядок укладання шлюбу,визнання шлюбу не дійсним,порядок розірваня шлюбу,громадянський шлюб,фіктивний шлюб, шлюбний договір)

Шлюб- історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обов'язки одного щодо іншого й щодо дітей. — це сімейний союз одного чоловіка й однієї жінки

Сім'я́ — соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Умови для укладення шлюбу

Умови для укладення шлюбу в Україні: взаємна згода осіб, які бажають укласти шлюб (адже шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка) та досягнення цими особами шлюбного віку.

Шлюбний вік

Шлюбний вік як для жінок так і для чоловіків - 18 років, однак за заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам ^[2]. Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховування перешкод до реєстрації шлюбу.

Обмеження на шлюб

Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, право на повторний шлюб вони мають після припинення попереднього шлюбу.

Не можуть перебувати у шлюбі особи, які є родичами прямої лінії споріднення, рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра, двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця, усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Заява про реєстрацію шлюбу

Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою формою до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором.

Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, аку заяву, справжність підпису (ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

Якщо державна реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про державну реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання (стаття 28 Сімейного кодексу України).

Терміни державної реєстрації шлюбу

Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про державну реєстрацію шлюбу.

За наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє державну реєстрацію шлюбу до спливу цього строку.

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви, або у будь-який інший день за бажанням наречених наречених протягом одного місяця (стаття 32 Сімейного кодексу України).

Місце державної реєстрації шлюбу

Шлюб реєструється у приміщенні державного органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених державна реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці.

За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 33 Сімейного кодексу України).

У цих випадках наявність поважної причини повинна бути підтверджена документально.

Документи, необхідні для реєстрації шлюбу

При державній реєстрації шлюбу подаються паспорти або паспортні документи наречених.

Особа має право на повторний шлюб після розірвання шлюбу та одержання свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 116 Сімейного кодексу України).

Повторний шлюб реєструється органом державної реєстрації актів цивільного стану за умови пред’явлення особами, які раніше перебували в шлюбі, документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (частина друга стаття 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Про державну реєстрацію шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб, які зареєстрували шлюб, робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації (пункт 25 розділу 2 глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

ПОРЯДОК РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, а також за спільною заявою подружжя (або за позовом одного з подружжя) на підставі рішення суду (стаття 105 Сімейного кодексу України).

Випадки, в яких шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану

Шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 Сімейного кодексу України) та за заявою одного з подружжя, якщо другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним (стаття 107 Сімейного кодексу України).

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняну до неї, від його імені може подати другий із подружжя.

Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Розірвання шлюбу в судовому порядку

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 Сімейного кодексу України.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо судом буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (стаття 115 Сімейного кодексу України).

Терміни розірвання шлюбу

У разі розірвання шлюбу в порядку, передбаченому статтею 106 Сімейного кодексу України, орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, якщо вона не була відкликана.

Якщо подружжя через поважну причину не може з’явитися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви (абзац перший частини четвертої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу (стаття 114 Сімейного кодексу України).

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. В разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу (стаття 114 Сімейного кодексу України).

Державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду, постановленого до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», яке набрало законної сили, може проводитись незалежно від строку, що минув після його постановлення. (пункт 1 розділу 3 глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Місце державної реєстрації розірвання шлюбу

Державна реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них (пункт 5 глави 3 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації розірвання шлюбу, якщо один з подружжя звернувся із заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану не за своїм місцем проживання, а за місцем проживання другого з подружжя. У цьому разі місце проживання другого з подружжя підтверджується його паспортом або паспортним документом з відміткою про його проживання чи відповідною довідкою, виданою компетентними органами (пункт 5 глави 3 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Якщо один з подружжя визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім, недієздатним, то державна реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання другого з подружжя за його заявою про розірвання шлюбу (пункт 18 глави 3 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Шлюб є недійсним в наступних випадках:

- зареєстрований з особою, яка одночасно перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі;

- зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;

- зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

Рішенням суду може бути визнаний недійсним шлюб, якщо він зареєстрований:

- усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених ч. 1 ст. 26 СКУ;

- між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінниками;

- з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і їхніх нащадків;

- з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

Підставами припинення шлюбу є:

- смерть одного з подружжя або оголошення його померлим;

- шлюб припиняється в наслідок його розірвання.

Громадянський шлюб-це проживаня чоловіка та жінки однією сімєю але без реєстрації шлюбу

органами державної реєстрації актів цивільного стану.Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя (ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України).

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними (ст. 74 Сімейного кодексу України). При розірванні громадянський шлюб має такі самі майнові наслідки для подружжя, як і шлюб, зареєстрований в органах РАЦС. До речі, з цього правила є виключення: у випадку смерті одного з подружжя у громадянському шлюбі, другий з подружжя не має права на спадщину після нього, на відміну від того з подружжя, який перебував у зареєстрованому шлюбі.

ФІКТИВНИЙ ШЛЮБ - - вид недійсного шлюбу, який укладається між особами без наміру створити сім'ю (напр., для набуття права на житло). Цей шлюб визнається судом як такий, що не породжує юрид. наслідків (ст. 40 Сімейного кодексу України).

Шлю́бний контра́кт — угода між особами (подружжям) перед шлюбом.

Шлюбний контракт укладається за бажанням сторін до реєстрації шлюбу. Шлюбний контракт може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу.

У шлюбному контракті передбачаються майнові права та обов'язки подружжя, зокрема питання, пов'язані з правом власності на рухоме та нерухоме майно, яке придбано до шлюбу, так і під час шлюбу, на майно, отримане в дар чи успадковане одним із подружжя, а також питання, що пов'язані із утриманням подружжя та інші.

Подружжя окремо визначають правовий режим подружнього майна — яке майно придбане в шлюбі буде спільним, а яке роздільним.

У шлюбному контракті можуть вирішуватись питання про порядок погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна. Подружжя може також передбачити в контракті питання стягнення аліментів, чи відмови від аліментів.

У шлюбному контракті також можуть передбачатись немайнові моральні чи особисті зобов'язання, а саме:

1)вибір подружжям прізвища при реєстрації шлюбу.

2)визначення ім'я, по батькові та прізвища дітей.

3)питання про місце проживання подружжя.

4)місце проживання дітей.

5)угода між подружжям про умови та способи здійснення виховання неповнолітніх дітей.