
- •Тема: Механічний ( гранулометричний ) склад грунту.
- •Робота 1. Підготовка зразка грунту до аналізу.
- •Робота 2. Визначення механічного (гранулометричного) складу грунту за методом Рутковського.
- •Визначення вмісту піщаної фракції ( частки крупніше 0,05 мм ).
- •Визначення вмісту глинистої фракції (частки розміром 0,005 мм).
- •Визначення вмісту пилуватої фракції (частки розміром 0,05-0,005 мм).
- •Приклад обчислення вмісту в грунті фракцій механічних часток та визначення різновидності зразка грунту
- •Тема: Грунтовий перегній ( гумус ).
- •Робота 1. Визначення вмісту перегною в грунті методом прожарювання.
- •Робота 2. Демонстраційне визначення наявності в грунтовому перегної різних груп органічних речовин за методом б.М.Польського.
- •Тема: Вбирна здатність грунту.
- •Робота 1. Демонстрування механічної вбирної здатності грунту.
- •Робота 2. Демонстрування фізичної вбирної здатності грунту.
- •Робота 3. Демонстрування фізико-хімічної вбирної здатності грунту.
- •Тема: Вбирна здатність грунту.
- •Робота 4. Демонстрування коагуляції і пептизації грунтових колоїдів.
- •Робота 5. Демонстрування хімічної вбирної здатності грунту.
- •Робота 6. Визначення суми увібраних основ за методом Каппена-Гільковиця.
- •Тема: Структура грунту.
- •Робота 1. Визначення структурного ( агрегатного ) складу грунту.
- •Хід роботи:
- •Робота 2. Визначення водоміцності структурних агрегатів за методом м.М.Нікольського.
- •Хід роботи:
- •Тема: Кислотність грунту.
- •Робота1. Визначення рН водної витяжки ( активної кислотності грунту ) колориметричним методом.
- •Робота 2. Визначення рН сольової витяжки ( обмінної кислотності грунту ) колориметричним методом.
- •Робота 3. Розрахунок доз вапна на 1 га грунту.
- •Тема: Кислотність грунту
- •Робота 4. Визначення гідролітичної кислотності грунту.
- •Тема: Грунтова волога і водні властивості грунту.
- •Робота 1. Визначення польової вологості грунту.
- •Робота 3. Визначення вологості в’янення.
- •Робота 2. Визначення вмісту в грунті гігроскопічної вологи.
- •Робота 4. Визначення повної вологоємкості грунту.
- •Робота 5. Визначення висоти капілярного підняття води в грунтах різного механічного складу в скляних трубках.
- •Тема: Хімічний склад ґрунту
- •Робота 1. Приготування водної витяжки грунту.
- •Робота 2. Якісний аналіз водної витяжки.
- •Тема: Хімічний склад грунту.
- •Робота 1. Приготування солянокислої витяжки грунту.
- •Робота 2. Якісний аналіз солянокислої витяжки.
- •Тема: Хімічний склад грунту.
- •Робота 5. Визначення загальної суми водорозчинних речовин у грунті.
Тема: Хімічний склад грунту.
Завдання: 1. Повторити теоретичний матеріал вказаний в попередній роботі. Запам’ятати хімічні сполуки, які є шкідливими для рослин, і сполуки, присутність яких, підвищує родючість грунту.
Підготувати солянокислу витяжку грунту.
Провести якісний аналіз солянокислої витяжки.
Література: 1. Чорний І.Б., 1995, стор. 51-61.
Добровольский В.В., стр. 122-131.
Добровольский В.В., стр. 37-44.
Робота 1. Приготування солянокислої витяжки грунту.
Необхідне приладдя і реактиви: фарфорова ступка, технічні терези і важки, колби на 200-250 мл, лійка, мірний циліндр на 50-100 мл, дистильована вода, 10% розчин соляної кислоти, фільтрувальний папір, скляна паличка.
Хід роботи:
Приготувати водну витяжку згідно методичних вказівок попередньої роботи.
Грунт, що залишився на фільтрі, перенести назад в колбу, де знаходиться залишок взятої наважки.
Налити в колбу з грунтом 50 см3 10-процентної соляної кислоти і збовтувати суспензію протягом 30 хвилин.
Дати суспензії відстоятись протягом 5 хвилин, після чого профільтрувати. Фільтрат повинен бути прозорим.
Робота 2. Якісний аналіз солянокислої витяжки.
Практичне значення роботи: Агрохімічними дослідами встановлено, що підвищення кислотності грунтового розчину зумовлює підвищення розчинності малорозчинних солей грунту і, як наслідок, їх доступність для рослин. Одним з джерел підвищення кислотності середовища є кореневі виділення рослин та продукти життєдіяльності мікроорганізмів. Саме вони переводять середньо розчинні сполуки у доступну для рослин форму.
Тому визначення вмісту в грунті середньорозчинних сполук (разом з водорозчинними) дає уявлення про рівень забезпеченості рослин поживними елементами і ступінь засоленості грунту.
Необхідне приладдя і реактиви: штатив з пробірками, пробіркотримач, фарфорові чашки, підставка для пального з сухим спиртом, червона кров’яна сіль, 10% розчин роданистого калію, концентрована соляна кислота, 20% розчин хлористого барію, 10% розчин соляної кислоти, 4% розчин оксалату амонію.
Хід роботи:
Якісне визначення закисного і окисного заліза. У дві фарфорові чашки налити по 1-2 см3 фільтрату. У першу чашку покласти один кристалик червоної кров’яної солі. Поява синюватого забарвлення (утворення турнбулевої сині) вказує на присутність закисного заліза.
У другу чашку добавляють кілька крапель 10% розчину роданистого калію. При наявності окисного заліза розчин забарвлюється в червоний колір. За інтенсивністю забарвлення орієнтовно визначають кількість окисного заліза (високий, середній, низький вміст).
Якісне визначення сульфатів. Налити в пробірку приблизно 5 см3 фільтрату, а потім долити кілька крапель концентрованої соляної кислоти і 2-3 см3 20% розчину хлористого барію. Вміст пробірки нагріти до кипіння. При наявності в грунті сульфатів утворюється важкорозчинна сполука - сульфат барію, яка випадає в осад. Інтенсивне випадання білого осаду вказує на те, що вміст сульфатів в грунті становить кілька десятих процента і більше. Сильне помутніння вказує на вміст сульфатів в кількості сотих часток процента (0,01%). Слабке помутніння (помітне лише на чорному фоні) виникає при вмісті сульфатів в кількості тисячних часток процента (0,001%).
Якісне визначення кальцію. Налити в пробірку близько 10 см3 фільтрату солянокислої витяжки. Долити до нього 1-2 краплі 10% соляної кислоти і 5 см3 4% розчину оксалату амонію (щавелевокислий амоній (NH)4C2O4). При наявності у витяжці кальцію утворюється важкорозчинна сполука оксалат кальцію (CaC2O4), яка випадає в осад.
Якісне визначення карбонатів проводять з допомогою 10% розчину соляної кислоти на повітряносухому грунті. З допомогою піпетки на грунт наносять кілька крапель кислоти. При наявності карбонатів він «скипає».
Результати аналізу записують у таблицю. Присутність сполуки вказують знаком «+», відсутність - знаком «-». У випадку присутності сполуки вказують інтенсивність забарвлення, «скипання» тощо.
Таблиця . Результати якісного аналізу солянокислої витяжки.
Назва зразка грунту |
Закисне залізо |
Окисне залізо |
Сульфати |
Кальцій |
Карбонати |
|
|
|
|
|
|
За результатами якісного аналізу водної та солянокислої витяжки зробіть висновок про придатність даного грунту для вирощування сільськогосподарських культур.