
- •Тема: Механічний ( гранулометричний ) склад грунту.
- •Робота 1. Підготовка зразка грунту до аналізу.
- •Робота 2. Визначення механічного (гранулометричного) складу грунту за методом Рутковського.
- •Визначення вмісту піщаної фракції ( частки крупніше 0,05 мм ).
- •Визначення вмісту глинистої фракції (частки розміром 0,005 мм).
- •Визначення вмісту пилуватої фракції (частки розміром 0,05-0,005 мм).
- •Приклад обчислення вмісту в грунті фракцій механічних часток та визначення різновидності зразка грунту
- •Тема: Грунтовий перегній ( гумус ).
- •Робота 1. Визначення вмісту перегною в грунті методом прожарювання.
- •Робота 2. Демонстраційне визначення наявності в грунтовому перегної різних груп органічних речовин за методом б.М.Польського.
- •Тема: Вбирна здатність грунту.
- •Робота 1. Демонстрування механічної вбирної здатності грунту.
- •Робота 2. Демонстрування фізичної вбирної здатності грунту.
- •Робота 3. Демонстрування фізико-хімічної вбирної здатності грунту.
- •Тема: Вбирна здатність грунту.
- •Робота 4. Демонстрування коагуляції і пептизації грунтових колоїдів.
- •Робота 5. Демонстрування хімічної вбирної здатності грунту.
- •Робота 6. Визначення суми увібраних основ за методом Каппена-Гільковиця.
- •Тема: Структура грунту.
- •Робота 1. Визначення структурного ( агрегатного ) складу грунту.
- •Хід роботи:
- •Робота 2. Визначення водоміцності структурних агрегатів за методом м.М.Нікольського.
- •Хід роботи:
- •Тема: Кислотність грунту.
- •Робота1. Визначення рН водної витяжки ( активної кислотності грунту ) колориметричним методом.
- •Робота 2. Визначення рН сольової витяжки ( обмінної кислотності грунту ) колориметричним методом.
- •Робота 3. Розрахунок доз вапна на 1 га грунту.
- •Тема: Кислотність грунту
- •Робота 4. Визначення гідролітичної кислотності грунту.
- •Тема: Грунтова волога і водні властивості грунту.
- •Робота 1. Визначення польової вологості грунту.
- •Робота 3. Визначення вологості в’янення.
- •Робота 2. Визначення вмісту в грунті гігроскопічної вологи.
- •Робота 4. Визначення повної вологоємкості грунту.
- •Робота 5. Визначення висоти капілярного підняття води в грунтах різного механічного складу в скляних трубках.
- •Тема: Хімічний склад ґрунту
- •Робота 1. Приготування водної витяжки грунту.
- •Робота 2. Якісний аналіз водної витяжки.
- •Тема: Хімічний склад грунту.
- •Робота 1. Приготування солянокислої витяжки грунту.
- •Робота 2. Якісний аналіз солянокислої витяжки.
- •Тема: Хімічний склад грунту.
- •Робота 5. Визначення загальної суми водорозчинних речовин у грунті.
Тема: Кислотність грунту
Завдання: 1. Вивчити основні поняття і терміни, які вживаються в темі «Кислотність грунтів». Засвоїти визначення поняття гідролітична кислотність. Ознайомитись з методикою обчислення дози вапна за гідролітичною кислотністю.
2. Визначити гідролітичну кислотність зразка грунту.
3. Обчислити дозу вапна на 1 га грунту за гідролітичною кислотністю.
Література: 1. Чорний І.Б. , 1995, с.86-91.
Добровольский В.В. , 1989, с.72-74.
3. Добровольский В.В., 1982, с.67-69.
Робота 4. Визначення гідролітичної кислотності грунту.
Принцип методу: Гідролітична кислотність - це кількість (концентрація) протонів водню, яка витісняється з грунтового вбирного комплексу (ГВК ) катіоном гідролітичної лужної солі. При дії на грунт розчином такої солі в дифузному шарі колоїдної міцели з’являється більша кількість обмінного водню, ніж при дії розчином нейтральної солі. Крім того, з ГВК витісняються і катіони металів, які здатні до обміну на протони водню. В результаті в грунтовий розчин переходить більше водню і тому гідролітична кислотність є вищою від активної і обмінної.
Схема утворення гідролітичної кислотності буде такою:
Н+ Na+
/ГВК/ Н+ + 2СН3COONa = /ГВК/ Na+ + 2CH3COOH.
Концентрацією оцтової кислоти в сольовій витяжці грунту визначають шляхом титрування 0,1 н. розчином NаОН в присутності індикатору фенолфталеїну.
Практичне значення роботи: Величину гідролітичної кислотності визначають в наукових дослідженнях з грунтознавства, агрохімії, фізіології рослин і в практиці сільського господарства. ЇЇ використовують для обчислення дози вапна, що вносять у грунт з метою нейтралізації кислої реакції грунту, та при обчисленні ступеня насиченості грунту основами.
Необхідне приладдя і реактиви: технічні терези і різноваги, дві колби, два стакани, лійка, фільтрувальний папір, штатив з пробірками, бюретка на 50 мл, мірна піпетка на 50 мл, 1 н. розчин оцтовокислого натрію, 0,1 н. розчин їдкого натру (титрованого), фенолфталеїн.
Приготування розчинів:
1 н. розчин оцтовокислого натрію: 136,0 г х.ч. солі СН3СООNа3Н2О розчинити в 1 л дистильованої води. рН розчину повинно бути 8,0-8,2. Для перевірки рН необхідно взяти піпеткою 20 мл приготованого розчину солі і долити одну краплю фенолфталеїну. Забарвлення розчину повинно бути блідо-рожевим. Якщо забарвлення немає, долити краплями слабкого розчину NaOH до його появи. Якщо, навпаки, забарвлення занадто інтенсивне - долити краплями слабкого розчину оцтової кислоти. Розчин солі готують перед початком проведення аналізу.
0,1 н. розчин їдкого натру: 4,0 г х.ч. NaОН розчинити в 1 л дистильованої води. Для встановлення титру використовують янтарну кислоту H6C4O4, еквівалентна маса якої для даної реакції становить 59,04.
Фенолфталеїн: 0,1 г фенолфталеїну розчиняють в 100 мл 20%-ого етилового спирту.
Хід роботи:
На технічних терезах відважити 40 г повітряносухого грунту, розтертого в ступці і просіяного крізь сито з діаметром отворів 1 мм.
Висипати грунт у колбу і залити 100 мл 1 н. розчину СН3СООNa. Колбу закрити гумовим корком.
Збовтати вміст протягом 5 хв. і залишити на 24 години або збовтувати протягом години.
Профільтрувати суспензію через складчатий фільтр. Весь грунт з колби необхідно перенести на фільтр. Для цього перед фільтруванням вміст колби треба ще раз збовтати. Якщо фільтрат буде каламутний, то необхідно пропустити його ще раз крізь той самий фільтр з грунтом.
Мірною піпеткою взяти дві проби по 50 мл прозорого фільтрату і вилити в два стакани.
Долити в стакан 3-4 краплі фенолфталеїну і титрувати фільтрат 0,1 н. розчином NaОН до блідо-рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв.
Обчислити гідролітичну кислотність грунту за формулою:
Н=а 5 1,75 0,1
де Н - гідролітична кислотність в мг-екв/100 г грунту,
а - кількість розчину NаОН, витраченого на титрування, в мл,
5 - множник для обчислення результатів на 100 г грунту,
1,75 - коефіцієнт, який вводять для поправки на неповне витіснення іонів водню при одноразовій обробці грунту розчином оцтовокислого натрію,
0,1 - нормальність розчину NaОН.
Результати досліду записати в таблицю.
Таблиця. Результати визначення гідролітичної кислотності зразка грунту.
№ зразка грунту |
Наважка, г |
Кількість лугу, витраченого на титрування, мл |
Нормальність лугу, ( титр ) |
Гідролітична кислотність на 100 г грунту, мг-екв |
|
|
|
|
|
Робота 2. Обчислення дози вапна за гідролітичою кислотністю.
Встановлено, що для нейтралізації 1 мг-екв. водню на 100 г грунту необхідно 50 мг СаСО3. В перерахунку на вагу орного горизонту грунту на одному гектарі (0-20 см), яка становить 3000 т, необхідно 1,5 т вапна. Для повної нейтралізації необхідно дану величину помножити на число мг-екв. водню гідролі-тичної кислотності.
Наприклад, гідролітична кислотність дерново-середньопідзолистого су-піщаного грунту на водно-льодовикових супісках описаного в околицях смп. Ди-мер Вишгородського району Київської області становить 2,9 мг-екв на 100 г грунту. Для повної нейтралізації такої кислотності необхідно внести на 1 га грунту 2,9 1,5=4,35 т вапна. Це норма хімічно чистого вапна, в яку слід внести поправку на вміст домішок і вологи.
Залежно від механічного складу грунту знайдену дозу зменшують на 0,25-0,5 для піщаних грунтів, а для глинистих збільшують на 0,25-0,33.
Завдання: Обчисліть дозу вапна на 1 га грунту, який Ви аналізуєте.