Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторка з грунтів.....doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
463.87 Кб
Скачать

Робота1. Визначення рН водної витяжки ( активної кислотності грунту ) колориметричним методом.

Принцип методу: Для визначення активної кислотності готують водну витяжку грунту, в якій міститься певна кількість протонів водню. При доливанні до такого розчину індикаторів нітрофенольного ряду він набуває певного забарвлення. Порівнюючи забарвлення дослідної витяжки з кольорами стандартної шкали, визначають рН водної або сольової витяжки (обмінну кислотність).

Практичне значення роботи: Кислі грунти є несприятливими для вирощування більшості сільськогосподарських рослин. З метою підвищення родючості такі грунти вапнують. За величиною рН сольової витяжки визначають потребу грунту у вапнуванні.

Необхідне приладдя і реактиви: зразок дерново-підзолистого грунту просіяного крізь сито з отворами 1 мм, технічні терези, важки, прилад Алямовського, дві колби, мірний циліндр, дистильована вода, лійка, фільтрувальний папір, піпетка на 10 мл, пробірка.

Хід роботи:

  1. На технічних терезах відважити 10 г грунту і висипати його у колбу.

  2. Долити в колбу 50 мл дистильованої води, після чого старанно збовтувати грунт з водою протягом 10 хв.

  3. Вміст колби профільтрувати крізь складчастий фільтр. Якщо фільтрат буде каламутним, профільтрувати його ще раз крізь чистий фільтр.

  4. З допомогою піпетки набрати 5 мл прозорого фільтрату і перенести його в пробірку.

  5. До фільтрату в пробірці долити мікропіпеткою 0,3 мл універсального індикатора і старанно збовтать.

  6. Забарвлену рідину в пробірці порівняти з забарвленими стандартними розчинами приладу Алямовського.

  7. Знайти ампулу з кольором близьким до кольору досліджуваного фільтрату і визначити його рН.

Робота 2. Визначення рН сольової витяжки ( обмінної кислотності грунту ) колориметричним методом.

Принцип методу: Дивись роботу 1.

Практичне значення роботи: Дивись роботу 1.

Необхідне приладдя і реактиви: зразок грунту, технічні терези з різновагами, прилад Алямовського, колби, мірний циліндр, лійка, фільтрувальний папір, піпетка на 5 мл, 1 н. розчин КСІ.

Хід роботи:

  1. На технічних терезах відважити 20 г грунту і висипати його в колбу.

  2. Долити в колбу 50 мл 1 н. розчину КСІ, після чого старанно збовтувати суспензію протягом 30 хв.

  3. Вміст колби профільтрувати крізь складчастий фільтр. Якщо фільтрат буде каламутним, профільтрувати його ще раз крізь чистий фільтр.

  4. Набрати піпеткою 5 мл прозорого фільтрату і перенести його в пробірку, долити 0,3 мл універсального індикатора і старанно збовтать.

  5. З допомогою стандартних розчинів приладу М.І. Алямовського визначити рН сольової витяжки.

Пояснення до запису висновків:

Як активна, так і, значною мірою, потенціальна кислотність грунту негативно впливає на ріст і розвиток рослин. Тому величина рН грунтового розчину є однією з основних агровиробничих характеристик грунту. Залежно від цього вживають заходи щодо поліпшення родючості кислих грунтів. Таким заходом є внесення вапна в грунт (вапнування).

Різні агровиробничі групи грунтів вапнують неоднаково. Сильно кислі грунти (рН<4,5) потребують високих доз вапна, кислі (рН 4,5-5,5) - середніх, а слабокислі (рН 5,5-6,5) не потребують вапнування. У тих випадках, коли на слабокислих грунтах необхідно вирощувати такі культури як цукрові буряки, коноплі, ячмінь, стоколос та деякі інші, для яких оптимальною є нейтральна і слаболужна реакція ( рН 6,5-7,5 ), їх також вапнують.

Входячи з цього і роблять відповідний висновок за результатами аналізу. Наприклад, рН водної витяжки досліджуваного грунту становить 5,1. В цьому випадку висновок має бути таким: Зразок грунту №3 належить до групи кислих грунтів, які потребують вапнування.