- •Тема: Механічний ( гранулометричний ) склад грунту.
- •Робота 1. Підготовка зразка грунту до аналізу.
- •Робота 2. Визначення механічного (гранулометричного) складу грунту за методом Рутковського.
- •Визначення вмісту піщаної фракції ( частки крупніше 0,05 мм ).
- •Визначення вмісту глинистої фракції (частки розміром 0,005 мм).
- •Визначення вмісту пилуватої фракції (частки розміром 0,05-0,005 мм).
- •Приклад обчислення вмісту в грунті фракцій механічних часток та визначення різновидності зразка грунту
- •Тема: Грунтовий перегній ( гумус ).
- •Робота 1. Визначення вмісту перегною в грунті методом прожарювання.
- •Робота 2. Демонстраційне визначення наявності в грунтовому перегної різних груп органічних речовин за методом б.М.Польського.
- •Тема: Вбирна здатність грунту.
- •Робота 1. Демонстрування механічної вбирної здатності грунту.
- •Робота 2. Демонстрування фізичної вбирної здатності грунту.
- •Робота 3. Демонстрування фізико-хімічної вбирної здатності грунту.
- •Тема: Вбирна здатність грунту.
- •Робота 4. Демонстрування коагуляції і пептизації грунтових колоїдів.
- •Робота 5. Демонстрування хімічної вбирної здатності грунту.
- •Робота 6. Визначення суми увібраних основ за методом Каппена-Гільковиця.
- •Тема: Структура грунту.
- •Робота 1. Визначення структурного ( агрегатного ) складу грунту.
- •Хід роботи:
- •Робота 2. Визначення водоміцності структурних агрегатів за методом м.М.Нікольського.
- •Хід роботи:
- •Тема: Кислотність грунту.
- •Робота1. Визначення рН водної витяжки ( активної кислотності грунту ) колориметричним методом.
- •Робота 2. Визначення рН сольової витяжки ( обмінної кислотності грунту ) колориметричним методом.
- •Робота 3. Розрахунок доз вапна на 1 га грунту.
- •Тема: Кислотність грунту
- •Робота 4. Визначення гідролітичної кислотності грунту.
- •Тема: Грунтова волога і водні властивості грунту.
- •Робота 1. Визначення польової вологості грунту.
- •Робота 3. Визначення вологості в’янення.
- •Робота 2. Визначення вмісту в грунті гігроскопічної вологи.
- •Робота 4. Визначення повної вологоємкості грунту.
- •Робота 5. Визначення висоти капілярного підняття води в грунтах різного механічного складу в скляних трубках.
- •Тема: Хімічний склад ґрунту
- •Робота 1. Приготування водної витяжки грунту.
- •Робота 2. Якісний аналіз водної витяжки.
- •Тема: Хімічний склад грунту.
- •Робота 1. Приготування солянокислої витяжки грунту.
- •Робота 2. Якісний аналіз солянокислої витяжки.
- •Тема: Хімічний склад грунту.
- •Робота 5. Визначення загальної суми водорозчинних речовин у грунті.
Робота1. Визначення рН водної витяжки ( активної кислотності грунту ) колориметричним методом.
Принцип методу: Для визначення активної кислотності готують водну витяжку грунту, в якій міститься певна кількість протонів водню. При доливанні до такого розчину індикаторів нітрофенольного ряду він набуває певного забарвлення. Порівнюючи забарвлення дослідної витяжки з кольорами стандартної шкали, визначають рН водної або сольової витяжки (обмінну кислотність).
Практичне значення роботи: Кислі грунти є несприятливими для вирощування більшості сільськогосподарських рослин. З метою підвищення родючості такі грунти вапнують. За величиною рН сольової витяжки визначають потребу грунту у вапнуванні.
Необхідне приладдя і реактиви: зразок дерново-підзолистого грунту просіяного крізь сито з отворами 1 мм, технічні терези, важки, прилад Алямовського, дві колби, мірний циліндр, дистильована вода, лійка, фільтрувальний папір, піпетка на 10 мл, пробірка.
Хід роботи:
На технічних терезах відважити 10 г грунту і висипати його у колбу.
Долити в колбу 50 мл дистильованої води, після чого старанно збовтувати грунт з водою протягом 10 хв.
Вміст колби профільтрувати крізь складчастий фільтр. Якщо фільтрат буде каламутним, профільтрувати його ще раз крізь чистий фільтр.
З допомогою піпетки набрати 5 мл прозорого фільтрату і перенести його в пробірку.
До фільтрату в пробірці долити мікропіпеткою 0,3 мл універсального індикатора і старанно збовтать.
Забарвлену рідину в пробірці порівняти з забарвленими стандартними розчинами приладу Алямовського.
Знайти ампулу з кольором близьким до кольору досліджуваного фільтрату і визначити його рН.
Робота 2. Визначення рН сольової витяжки ( обмінної кислотності грунту ) колориметричним методом.
Принцип методу: Дивись роботу 1.
Практичне значення роботи: Дивись роботу 1.
Необхідне приладдя і реактиви: зразок грунту, технічні терези з різновагами, прилад Алямовського, колби, мірний циліндр, лійка, фільтрувальний папір, піпетка на 5 мл, 1 н. розчин КСІ.
Хід роботи:
На технічних терезах відважити 20 г грунту і висипати його в колбу.
Долити в колбу 50 мл 1 н. розчину КСІ, після чого старанно збовтувати суспензію протягом 30 хв.
Вміст колби профільтрувати крізь складчастий фільтр. Якщо фільтрат буде каламутним, профільтрувати його ще раз крізь чистий фільтр.
Набрати піпеткою 5 мл прозорого фільтрату і перенести його в пробірку, долити 0,3 мл універсального індикатора і старанно збовтать.
З допомогою стандартних розчинів приладу М.І. Алямовського визначити рН сольової витяжки.
Пояснення до запису висновків:
Як активна, так і, значною мірою, потенціальна кислотність грунту негативно впливає на ріст і розвиток рослин. Тому величина рН грунтового розчину є однією з основних агровиробничих характеристик грунту. Залежно від цього вживають заходи щодо поліпшення родючості кислих грунтів. Таким заходом є внесення вапна в грунт (вапнування).
Різні агровиробничі групи грунтів вапнують неоднаково. Сильно кислі грунти (рН<4,5) потребують високих доз вапна, кислі (рН 4,5-5,5) - середніх, а слабокислі (рН 5,5-6,5) не потребують вапнування. У тих випадках, коли на слабокислих грунтах необхідно вирощувати такі культури як цукрові буряки, коноплі, ячмінь, стоколос та деякі інші, для яких оптимальною є нейтральна і слаболужна реакція ( рН 6,5-7,5 ), їх також вапнують.
Входячи з цього і роблять відповідний висновок за результатами аналізу. Наприклад, рН водної витяжки досліджуваного грунту становить 5,1. В цьому випадку висновок має бути таким: Зразок грунту №3 належить до групи кислих грунтів, які потребують вапнування.