4. Що необхідно для організаційного забезпечення функціонування підприємства у стратегічному режимі? Для чого створюється підсистема оз су? Дайте її основні характеристики.

Організаційне забезпечення стратегічного управління (ОЗСУ) сукупність структурних та динамічних (процесних) організаційних взаємовідносин всередині та за межами організації, що включає сукупність конкретних субординаційних та координаційних, лінійних та функціональних, а також інших організаційних зв’язків, систем підпорядкування, звітності, контролю тощо, методів організаційного аналізу (аудиту), організаційного проектування, правових норм, втілених у внутрішні нормативні документи, за допомогою яких ринковоорієнтоване підприємство використовує (або ні) ті можливості, що надає йому середовище, сприяє (або ні) досягненню цілей розвитку за допомогою виконання обраних стратегій.

Організаційне забезпечення стратегічного управління (ОЗСУ) — це створення (удосконалення) діючих та забезпечення ефективного функціонування окремих елементів організаційної системи (підсистем, рівнів, ланок, зв’язків тощо), а також організаційного механізму управління суб’єктом господарювання або їх сукупності в цілому у відповідності до обраних стратегій таким чином, щоб ці організаційні елементи системи виступали як елементи стратегічного розвитку.

Організаційне забезпечення СУ об’єктом свого впливу має окремі, організаційно-оформлені елементи та фактори управління, ті, що наявні, та ті, що створюватимуться, згідно з обраними стратегіями. Суб’єктом ОЗСУ є ланка або комплекс взаємопов’язаних підрозділів організації, які за допомогою різних форм організаційного впливу, забезпечують розробку, балансування та виконання окремих складових «стратегічного набору».

Специфіка цілей організацій­ного забезпечення СУ полягає в тому, що вони мають збігатися зі стратегічними цілями, але на відміну від різноспрямованих цілей організації, вони мають бути взаємопов’язані та мати управлінське визначення.

При цьому ОЗСУ не треба розглядати як окрему підсистему. Вона впливає:

• на найбільш інерційну складову системи управління — організаційну структуру, яка має бути в центрі уваги керівників організації, оскільки може слугувати інструментом сприяння або галь­мування стратегічного розвитку.

• процеси управління, які забезпечують (або ні) впровадження в діяльність організації нових досягнень науки та практики.

Найважливіші складові системи управління:

1. Структури, процес та методологія управління

2. Організаційно-економічні, організаційно-адміністративні, організаційно-структурні, організаційно-технологічні, соціо-організаційні, інформаційні, організаційно-методичні, теоретико-методологічні процеси

3. Концепції, цілі, стратегії, політика, методи, функції

4. Функціональна та організаційна структура, система організаційних відносин, взаємодія між вищими органами управління, норми, стандарти тощо

5. Система планування, комунікації, процеси розробки та виконання управлінських рішень, технологічний процес управління, процес керівництва тощо

Метою ОЗСУ є формування стратегічного організаційного потенціалу, спроможного забезпечити керованість та здійснення у повному обсязі процесу стратегічного розвитку.

Формування стратегічного організаційного потенціалу досягається за допомогою розробки та впровадження стратегії розвитку загального управління та підпорядкованих їй функціональних стратегій.

Це знаходить вираз у таких діях:

• формуванні стратегічно-орієнтованого підприємства з відповідною структурою, здатною досягти визначених цілей;

• організації діяльності фірми згідно з встановленими цілями та стратегіями;

• організації стратегічного управління діяльністю підприємст­ва (організації), в тому числі за допомогою перебудови діяльності всіх ланок для роботи у стратегічному режимі;

• реорганізації як усієї оргструктури управління, так і окремих ланок, згідно з потребами ринку та стану зовнішнього середовища.