5. Охарактеризуйте функції прогнозування на підприємствах.

Найважливіші функції прогнозування в системі стратегічного планування такі:

• визначення можливих цілей і напрямків розвитку об’єкта прогнозування;

• оцінювання соціальних, економічних, наукових, технічних та екологічних наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку об’єктів прогнозування;

• попереднє визначення змісту заходів щодо забезпечення реалізації можливостей та послаблення загроз кожного з імовірних варіантів розвитку прогнозованих подій;

• оцінювання необхідних витрат і ресурсів для впровадження розроблених заходів і наслідків щодо прояву обмежень у системі «час — гроші».

У стратегічному плануванні прогнози використовуються в різних варіантах:

• побудова системи альтернативних прогнозів для різних співвідношень «продукт — ринок»;

• оцінювання впливу різних факторів на розвиток ситуації, зокрема за окремими ринками (наприклад, вплив нових технологій виробництва, зміни у потребах окремих груп споживачів тощо);

• виявлення ймовірності «точок зростання» у макро- та мегасистемах і вплив на них окремих факторів (наприклад, зростання попиту на певний вид товару внаслідок зростання доходів споживачів);

• зміни у співвідношенні «можливості — загрози» (наприк­лад, нереалізована можливість може стати загрозою, якщо її використає у повному обсязі конкурент);

• розробка цілей та альтернативних стратегій їх досягнення.

6. Чи існують обмеження для застосування регулярного прогнозування на українських підприємствах? Обґрунтуйте свою відповідь.

Обмеження для застосування прогнозування:

• короткий термін існування багатьох підприємств,

• часті зміни у законодавстві,

• відсутність методик, адаптованих до українських реалій,

• відсутність організаційних структур на підприємствах, що займаються прогнозуванням.

7. Які методи прогнозування, застосовувані під час встановлення майбутніх необхідних параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища ви знаєте?

Методи екстраполяції базуються на припущенні про незмінність або відносну стабільність наявних тенденцій розвитку. Інакше кажучи, гіпотеза економічного передбачення базується на схожості та спадковості глобальних умов існування підприємств у минулому, теперішньому та майбутньому. У цьому й полягає обмеженість зазначеного підходу, оскільки чим тривалішим є період прогнозування, тим більш імовірним є змінність тенденцій розвитку під впливом різних факторів.

1.1. Екстраполяція даних про розміри об’єк­тів прогнозування

1.1.1. Екстраполяція кількісних параметрів технічних засобів виробництва

1.1.2. Екстраполяція кількісних параметрів науково-технічного потенціалу

1.1.3. Екстраполяція кількісних параметрів окремих видів ресурсів

1.1.4. Екстраполяція кількісних параметрів ресурсного потенціалу і т. ін.

1.1.5. Екстраполяція окремих характеристик систем та їх елементів, що вивчаються у процесі SWOT-аналізу

1.2. Екстраполяція оціночних функціональних характеристик об’єктів прогнозування

1.2.1. Екстраполяція даних про результативність діяльності си­стеми та її окремих елементів

1.2.2. Екстраполяція оцінок якості функціонування систем різних типів

1.3. Екстраполяція системних і структур­них характеристик об’єктів прогнозування

1.3.1. Екстраполяція характеристик структурних елементів у досліджуваних систе­мах

1.3.2. Екстраполяція оцінок якості функціонування систем різних типів

Експертні методи базуються на знаннях та досвіді спеціалістів різної кваліфікації.

2.1. Індивідуальні експерт­ні оцінки

2.1.1. Оцінки типу «інтер­в’ю»

2.1.2. Аналітичні експерт­ні оцінки

2.2. Колектив­ні експертні оцінки

2.2.1. «Метод комісії»

2.2.2. Метод віднесеної оцінки

2.2.3. Метод «Дельфі»

Методи моделювання являють собою досить широкий спектр економіко-математичних, економетричних та інших моделей, що характеризуються спільною особливістю — мають на меті побудувати моделі об’єктів реальної дійсності, особливо (у межах можливості) їхньої динаміки, щоб на цій основі створити підвалини для відпрацювання оптимальних управлінських рішень.

3.1. Логічні мо­делі-образи

3.1.1. Історичні аналоги

3.1.2. Метод сценарію

3.2. Математичні моделі

3.2.1. Статистико-ймовір­нісні моделі

3.2.2. Економіко-матема­тичні моделі

3.2.3. Функціо­нально-ієрар­хічні моделі

3.3. Інформаційні моделі

3.3.1. Інфор­маційні моделі на базі патент­ної інформації

3.3.2. Моделі на основі ви­вчення пото­ків науково-методичних матеріалів

3.3.3. Інформаційні моделі міжнаукової (міждисциплінарної) взаємодії