2. Хто є суб’єктами конкурентної боротьби? Наведіть приклади конкуренції між різними суб’єктами та її наслідки.
Конкурентна боротьба відбувається між такими суб’єктами:
• між малими та середніми капіталістичними підприємствами, що кількісно переважають у розвинених країнах світу, власники яких борються за найвигідніші умови виробництві і збуту продукції, за привласнення найбільших прибутків;
• між могутніми компаніями, що ставлять перед собою аналогічні цілі і, крім того, намагаються підпорядкувати своєму впливу малі та середні підприємства, привласнити монопольно високі прибутки;
• між транснаціональними корпораціями рівних країн за джерела сировини та енергії, ринки збуту, привласнення монопольно високих надприбутків;
• між дрібними товаровиробниками (передусім, фермерами, власниками дрібних підприємств сфери послуг) за ринки збуту та отримання доходів, які б забезпечили виживання цих підприємств і, по можливості, розширення виробництва;
• між промисловими та торговельними підприємствами за рівень цін на виготовлені товари і привласнення на цій основі більшого прибутку;
• між промисловими компаніями і кредитно-фінансовими інститутами, передусім, банками, за контроль над різними галузями економіки, відповідними об'єктами власності, а у кінцевому підсумку – за привласнення максимального прибутку;
• між транснаціональними корпораціями та національними підприємствами за джерела сировини, електроенергії, ринки збуту, різні об'єкти власності, у процесі якої (боротьби) корпорації намагаються підкорити своєму впливові підприємства і компанії різних країн, а останні – вистояти у такій боротьбі, розширити масштаби своєї діяльності, отримати відповідну частку прибутку;
• між підприємствами державного та недержавного (передусім, монополізованого) секторів економіки за сфери вкладання капіталів, ринки збуту тощо;
• між виробниками та споживачами за рішень цін, якість продукції та ін.;
• між торговельними підприємствами за ринки збуту, привласнення великих прибутків;
• між підприємствами кредитно-фінансової сфери, насамперед, між комерційними банками і страховими компаніями за контроль над промисловістю, за вкладників з метою розширення сфери впливу і привласнення найбільших прибутків;
• між найманими працівниками за кращі робочі місця, вищу заробітну плату, а також між безробітними за вакантні робочі місця та ін.
Наслідками конкуренції для кожного окремого суб’єкта можуть бути:
вихід з ринку
поява нового продукту
покупка конкуренту
посилення позицій на ринку
зниження ціни ... і т.д.
3. Прокоментуйте складові моделі «детермінанти національного ромба» М. Портера. Наведіть приклад з практики, який демонструє вплив окремих детермінант та їх взаємодію стосовно будь-якої галузі української економіки.
М. Портер велику увагу приділив впливу «детермінант національного ромба» на формування конкурентоспроможності галузей, регіонів, окремих підприємств. Він сформулював перелік запитань, відповіді на які дозволяють визначити рівень конкурентоспроможності галузі певної країни.
У блоці «стратегія фірм, їхня структура та суперництво»:
Чи відповідає стиль менеджменту та переважаючі типи організаційних структур у країні потребам певної галузі?
Які види стратегій ґрунтуються на прийнятих у країні організаційних нормах?
Чи є галузь у даній країні привабливою для талановитих людей?
Чи відповідають цілі інвесторів потребам збільшення конкурентоспроможності галузі?
Чи наявні достойні конкуренти на внутрішньому ринку?
У блоці «параметри факторів виробництва»:
Чи має країна особливо розвинуті фактори виробництва? Якщо так, то в яких сегментах та для яких конкурентних стратегій вони можуть застосовуватися?
Чи має країна кращі порівняно із закордонними механізми створення факторів виробництва для певної галузі (науково-дослідні програми, вищі навчальні заклади тощо)?
Чи відбиває невигідне становище із визначеними факторами виробництва ситуацію, що склалася у міжнародному масштабі?
У блоці «параметри попиту»:
Чи є покупці продукції у країні вимогливими? Якщо так, то у яких саме сегментах ринку?
Чи існують у країні незвичні потреби у продукції даної галузі, які, між іншим, можуть бути ініційовані в інших місцях?
Чи випереджають потреби покупців у даній країні потреби в інших країнах?
Чи існують у країні достатньо розвинуті канали розподілу та збуту, чи випереджають вони світові тенденції?
У блоці «аналіз споріднених і підтримувальних галузей»:
Чи має країна постачальні галузі світового рівня? Якщо так, то для яких сегментів галузі?
Чи має країна сильні позиції у важливих суміжних та підтримувальних галузях?
Детермінанти «національного ромба» характеризують фактори що формують конкурентне середовище, де діють всі організації країни — об’єкта аналізу. Усі складові перебувають у взаємодії і посилюють або послаблюють конкурентні переваги фірм, що працюють в межах певної економіки. Можна відстежити і зворотній зв’язок: підвищення КФУ і випуск конкурентоспроможної продукції, вибір конкурентних стратегій, розвиток, як окремих підприємств, так і окремих галузей, створюють умови для зростання конкурентоспроможності держави.