4.1.2 Світлове випромінювання

Другий фактор ядерного вибуху – це світлове випромінювання.

Розжарені гази і повітря в зоні вибуху утворюють вогняну кулю, що є джерелом могутнього потоку світлового випромінювання. В зоні ядерної реакції температура досягає 10 млн ⁰С.

Час дії світлового випромінювання залежить від потужності і виду вибуху, відстані від центру вибуху та декілька секунд.

Енергія світлового випромінювання, падаюча на поверхню об'єкту, частково поглинається поверхневим слоєм матеріалу, частково відображається від його поверхні, а якщо поверхня прозора, то частина енергії проходить крізь об'єкт. Поглинена енергія світлового випромінювання переходить в теплову, що призводить до нагрівання поверхневого шару матеріалу. Нагрів може бути настільки сильним, що можливий спалах, обвуглення, оплавлення матеріалів. Дію випромінювання зменшує сніг, дощ, мряка, туман.

Основним видом ураження від світлового випромінювання є термічні опіки. Залежно від потужності ядерного вибуху можливість опіків для не захищених людей вірогідна на великій площі осередку ураження, особливо при високій прозорості повітря; при її зниженні радіус поразки різко скорочується. Так, в умовах середньої прозорості повітря при ядерному вибуху потужністю в 1 млн. т. опіки легкого ступеня можуть виникати на відстані 7 км, середнього ступеня тяжкості – 6 км і важкі – 4,5 км.

Окрім опіків шкіри, світлове випромінювання викликає опіки повік і очей, а також тимчасове засліплення (від декількох хвилин до 2-3 годин).

В осередку ядерного ураження пожежі мають тенденцію до злиття і розвитку вогненних бур. Це призводить до швидкого зменшення кисню в повітрі, накопиченню чадного газу, диму, що призводить до пошкодження верхніх дихальних шляхів і отруєння людей окислом вуглецю.

4.1.3 Проникаюча радіація

Проникаюча радіація - це третій уражуючий чинник ядерного вибуху. У момент вибуху ядерного заряду виділяється енергія радіоактивних випромінювань: гамма-випромінювання, нейтронного потоку, альфа і бета - частинок. Радіус поразкової дії вибуху ядерного боєприпасу потужністю біля 1мгт досягає 860 м, а нейтронного – 1700 м.

За високу проникаючу здатність гамма-випромінювання і мають назву проникаючої радіації.

Проникаючи до організму людини, гамма-проміні накопичуються переважно в клітинах, а нейтрони – в тканинах, у водовмісних тканинах внутрішніх органів (головний мозок, м’язи, кишковик). Проникаюча радіація викликає променеву хворобу.

Ядерний вибух утворює велику кількість радіаційних речовин /РР/, що призводить до зараження навколишнього середовища. Джерелом РР, які забруднюють місцевість є:

• непрореагувавший ядерний заряд;

• оболонка бомби чи іншого носія;

• великі маси пилу, які підіймаються у гору на висоту декілька кілометрів, утворюючи “ядерний гриб”.

Утворена радіаційна хмара пересувається за вітром, з неї випадають спочатку великі, потім дрібні радіаційні опади, які забруднюють місцевість і створюють “радіаційний слід”.

В разі перебування незахищеної людини на радіаційному сліді можуть виникнути наступні ускладнення:

• променева хвороба;

• променевий дерматит.