Тема 4. Захист населення та об’єктів економіки

В ОСЕРЕДКАХ РАДІАЦІЙНОГО, ХІМІЧНОГО І

БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Трагічним наслідком науково-технічного прогресу стало створення зброї масового знищення людей: ядерної, хімічної та бактеріологічної.

Заключний етап другої світової війни позначився появою ядерної зброї, яка у післявоєнному періоді безперервно удосконалювалась та випробовувалась її потужність. Сучасні носії ядерних зарядів здатні у найкоротші строки досягти будь-якої цілі на Земній кулі.

Володіючи багатофакторною уражаючою дією, ядерна зброя може призвести до масового руйнування будинків, споруд, комунікацій; завалів на великих площах; ушкодження та знищення захисних споруд; пожеж на великих територіях; радіоактивного зараження місцевості та найголовніше, до великих втрат серед населення.

Більшість потерпілих отримують так звані комбіновані ураження, при цьому найімовірніші такі комбінації:

• травма + опіки + радіаційне ураження;

• опік + радіаційне ураження;

• травма + радіаційне ураження;

• травма + опіки.

Кількість комбінованих уражень може складати 50-60 % від загальної кількості постраждалих.

Комбіновані радіаційні ураження мають надзвичайно важкий перебіг. Травма чи опіки посилюють важкість променевої хвороби. Променева хвороба, у свою чергу, обтяжує та погіршує загоєння ран та опіків. Це має назву - синдром взаємного обтяження.

4.1 Ядерна зброя, уражаючі фактори.

Вплив на людину, об’єкти господарства та екологію

Ядерна зброя є найбільш руйнівною серед інших видів зброї масового ураження.

В сучасній ядерній зброї використовують два типи ланцюгової ядерної реакції:

• реакція ділення ядер атомів важких елементів;

• реакція синтезу ядер атомів легких елементів;

Такі реакції супроводжуються виділенням великої кількості енергії.

Різновидом ядерної зброї є нейтронний боєприпас, який відноситься до тактичної ядерної зброї. Поражаюча дія його залежить головним чином від потоку нейтронів і спрямована на ураження людей.

В залежності від локалізації ядерні вибухи поділяються на:

• висотні (від 8 до 18 км висота вибуху);

• повітряні (коли вогняна куля не торкається поверхні землі);

• наземні (вогняна куля торкається поверхні землі);

• підземні /підводні/вогняна куля знаходиться під землею /під водою/.

Вибух ядерного боєприпасу має п’ять поражаючих факторів:

• ударна хвиля;

• світлове випромінювання;

• проникаюча радіація;

• радіоактивне забруднення місцевості;

• електромагнітний імпульс.

Розподіл енергії ядерного вибуху залежить від його виду та умов, використання. При повітряному вибуху на частку ударної хвилі припадає біля 50% енергії, світлового випромінювання - 35%, проникаючої радіації та електромагнітного імпульсу - 5%. Останні 10% належать до радіоактивного забруднення місцевості.

4.1.1 Ударна хвиля.

Ударна хвиля. В епіцентрі вибуху утворюється зона великого тиску - до 1 млрд. атм. Тиск швидко передається до наступних шарів повітря, створюючи ударну хвилю, яка складається з двох зон:

• зона стискання;

• зона розрідження.

Швидкість розповсюдження ударної хвилі вища за швидкість звуку (330м/с).

Рух ударної хвилі супроводжується різким громоподібним звуком, який чути на багато км. Про міри віддалення від епіцентру швидкість ударної хвилі поступово зменшується, тиск падає.

Основними параметрами, які визначають вражаючу дію ударної хвилі є надмірний тиск, швидкісний натиск повітря і час дії надмірного тиску.

Ударна хвиля викликає у людини відкриті і закриті травми: удари і розриви органів, баротравму, крововиливи в тканині. Велику небезпеку для людини створює непряма дія ударної хвилі. Зруйновані будівлі і укриття є причиною таких важких ушкоджень, як травматичний токсикоз, травматична асфіксія, що розвиваються внаслідок тривалого здавлення тіла людини конструкціями пошкоджених будівель. Повітряна хвиля може відкидати незахищену людину на значну відстань. Рясне пилоутворення у вогнищі сприяє ураженню очей, та порушенню дихання.