Безготівкові розрахунки поділяються:

1. За видами:

Розрахунки за товарними операціями – до них належать розрахунки між підприємствами, організаціями та установами за відвантажену продукцію, надані послуги, виконані роботи.

Розрахунки за нетоварними операціями - належать розрахунки з бюджетом, власниками корпоративних прав, погашення кредитів і сплата відсотків за користування ними, сплата фінансових санкцій та інші платежі за фінансовими зобов’язаннями.

2. Відповідно до територіального розміщення підприємств і банківських установ, що їх обслуговують б/р: місцеві ( розміщені в одному населеному пункті ), міжміські (розміщені в різних населених пунктах і регіонах ), міжнародні.

2. Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку або на рахунки утримувачів коштів.

Б/р здійснюються за такими формами розрахункових документів:

• Платіжного доручення;

• Платіжної вимоги-доручення;

• Платіжної вимоги;

• Розрахункового чека;

• Акредитивна;

• Векселів.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.

Платіжне доручення – документ, що є письмово оформленим дорученням клієнта банкові, який його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Платіжне доручення приймається банком до виконання протягом 10 календарних днів з моменту його виписки.

Доручення застосовується для розрахунків за платежами товарного і нетоварного характеру.

Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

Такі доручення банк приймає протягом 20-ти календарних днів після виписки і на суму, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника.

Розрахунки чеками.

Розрахунковий чек – це документ суворої звітності, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку, яка веде його рахунок, сплатити постачальнику (чекодержателю) зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець – юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель – підприємство, яке є утримувачем коштів за чеком.

Банк-емітент – банк, що видає чекову книжку підприємству або фізичній особі.

Чеки, які використовуються для безготівкових платежів, називаються розрахунковими.

Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари.

Вони використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають оплаті готівкою.

Розрахунки акредитивами.

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта зобов’язаний:

• Виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи;

• Надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити платіж.

Термін дії акредитива встановлює покупець в межах 15-ти днів з дня відкриття, не враховуючи термін проходження документів між банками.

Перевага акредитивної форми розрахунків – прискорення строків розрахунків, наявність гарантії у платника.

Недолік – призводить до уповільнення обіговості обігових коштів.