
- •Фінансово-економічна діяльність підприємств Тема 1. Теоретичні засади організації фінансово – економічної діяльності
- •2. Основні принципи організації фінансово економічної діяльності підприємств.:
- •Тема 2. Трансформація процесів управління на підприємствах
- •Джерелами створення фр є:
- •Тема 3. Організаційно – виробнича структура та ресурсне забезпечення підприємств
- •Безготівкові розрахунки поділяються:
- •1. За видами:
- •Б/р здійснюються за такими формами розрахункових документів:
- •Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
- •Розрахунки чеками.
- •Розрахунки акредитивами.
- •Розрахунки векселями.
- •Розрахунково-касове обслуговування здійснюється за такими напрямками:
- •До підприємств застосовують такі штрафні санкції:
- •Тема 4. Основні виробничі фонди підприємств
- •Тема 5. Оборотні фонди підприємств
- •Тема 6. Вартісна оцінка результативності фінансово-економічної діяльності підприємств
- •3. Доходи підприємства поділяються на:
- •Тема 7. Факторний аналіз показників фінансового стану підприємств
- •Тема 8. Фінансово – економічне планування на підприємстві
- •Тема 9. Контролінг процесів підвищення фінансово-економічного функціонування підприємств
- •Основними із них є:
- •Платники аз:
- •Мито і митні збори.
- •1. Податок на прибуток.
- •Тема 10. Аналіз ефективності прийняття інвестиційних рішень
- •Основні принципи фінансового планування:
- •Баланс грошових потоків
- •Фінансовий план підприємства на 200__ р.
- •Тема 11. Аналіз фінансово – економічного стану підприємств
- •2. Прибуток підприємства включає:
2. Основні принципи організації фінансово економічної діяльності підприємств.:
інтегрованість у загальну систему аналізу - система діагностики повинна мати цільовий характер та органічно поєднувати специфіку бізнесу й пріоритети власників;
науковий характер досліджень — у процесі діагностики доцільно орієнтуватися на використання сучасних, достатньо теоретично обґрунтованих методик і заходів, що забезпечить досягнення прийнятного рівня точності за достатньої простоти розрахунків; залежно від специфіки аналізу використання неформальних критеріїв слід максимально структурувати та аналітично опрацювати;
комплексність — оцінка тільки одного чи двох бізнес-проектів не може відобразити загальні результати діяльності підприємства, що зазвичай формуються у двох чи трьох взаємозв'язаних сферах; крім того, кінцеві висновки мають ураховувати весь спектр факторів впливу на об'єкт досліджень;
системність - створення системи діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства є економічно вигідним тільки на постійній основі, що уможливлює забезпечення достовірності оцінок одноразових економічних явищ у контексті загального економічного розвитку;
об'єктивність — для побудови систем діагностики слід користуватися тільки точними, реальними фактами, методами та заходами, що мінімізуватиме суб'єктивність дослідників чи неточність оцінок;
конкретність — кожний етап аналізу чи оцінки економічних явищ повинен мати конкретне цільове спрямування;
точність - система діагностики має на прийнятному для підприємства рівні відтворювати реальні економічні процеси (не варто забувати, що підвищення точності досліджень здебільшого зумовлює їх подорожчання, а це не завжди бажано);
активність — діагностика повинна максимально орієнтуватися на превентивні методи, тобто самого лише визначення та усування симптомів недостатньо для запобігання кризі;
своєчасність — слід постійно враховувати динамічність господарської діяльності, а також статичний характер будь-яких оцінок;
ефективність (доцільність, економічність) — експлуатуючи систему діагностики, потрібно постійно порівнювати позитивні наслідки її існування та поточні витрати на підтримування її функціонування.
Показники, що використовуються у фінансово-економічному аналізі, можна підрозділити залежно:
1) від властивостей явищ та процесів, що відображає показник:
на кількісні;
якісні;
2) від широти використання:
на загальні (агреговані, інтегровані);
спеціальні (специфічні, часткові);
3) від технології утворення:
на первинні;
похідні;
синтетичні;
аналітичні;
4) від способу розрахунку:
на абсолютні;
відносні.
3.Організація аналітичної роботи на підприємстві, в умовах застосування інформаційних технологій застосовує наступну методику аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства. як експертна система діагностики та аудиту фінансово-господарського стану підприємства. Методика включає такі етапи: адаптація інформації; аналіз показників платоспроможності (ліквідності) та фінансової стійкості; розрахунок запасу фінансової міцності підприємства; експертна діагностика отриманих результатів; оцінка перспектив розвитку підприємства та розроблення загальних рекомендацій зі стратегічного планування.
Варто також розглянути методику поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, розроблену Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій у 1997 р. Її особливістю є використання вживаних у нашій країні методів фінансового аналізу, форм бухгалтерської звітності, методів оподаткування. Основним завданням проведення аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявляння факторів, які позитивно чи негативно вплинули на показники роботи підприємства, а в кінцевому підсумку - прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства - платоспроможним (неплатоспроможним) та подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо доцільності внесення цього підприємства до «Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій». Висновок комісії про доцільність внесення підприємства до реєстру робиться на підставі узагальнення результатів аналізу.
У процесі побудови системи аналітичної фінансово-економічної діагностики доцільно розмежувати загальний процес за окремими етапами:
І. Формулювання завдань і системи цільових орієнтирів діагностики.
II. Визначення об'єктів аналізу (проблемного поля дослідження).
III. Опис способів дослідження певних об'єктів.
IV. Створення системи показників, що описуватимуть кожен об'єкт аналізу окремо та в їхньому взаємозв'язку.
V. Формування інформаційної бази аналізу (джерел аналізу).
Усі показники, починаючи з четвертого етапу, є взаємопов'язаними, що випливає з реальних зв'язків між господарськими явищами та процесами в економічній системі.