2. Прибуток підприємства включає:

• валовий прибуток;

• прибуток від операційної діяльності;

• прибуток, отриманий від звичайної та надзвичайної діяльності;

• чистий прибуток .

Валовий прибуток підприємства – це різниця між чистим доходом від реалізації продукції і виробничої собівартістю реалізованої продукції.

Розрахунок валового прибутку передбачає визначення чистого доходу від продажу продукції і виробничої собівартості проданої продукції.

Визначення ЧД (див.попередню тему) ЧД = ВД – ЗП.

Виробнича собівартість проданої продукції – це обсяг реалізації товарної продукції, скоригований на обсяг нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і суму наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції необхідно віднести:

• Прямі матеріальні витрати;

• Прямі витрати на оплату праці;

• Інші прямі витрати;

• Загальновиробничі витрати.

Прибуток від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Послідовність визначення прибутку від операційної діяльності наступна:

Дохід від продажу продукції – ( ПДВ, АЗ ) = Чистий дохід – Виробнича собівартість реалізованої продукції =Валовий прибуток – Адміністративні витрати і витрати на збут і рекламу = Операційний прибуток

Прибуток отриманий від звичайної та надзвичайної діяльності підприємства.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - визначається як алгебраїчна сума прибутку від основної діяльності, фінансових та інших доходів

( прибутків ), фінансових та інших витрат ( збитків ).

Прибуток від надзвичайної діяльності підприємства визначається за даними звітності підприємства.

Чистий прибуток - визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період. Це частина прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податків та можливих штрафів.

(Прибуток підприємства) – (податок на прибуток) = Чистий прибуток підприємства

3. Об”єктом розподілу є загальна сума прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді від звичайної і надзвичайної діяльності.

Фінансова стійкість підприємства – такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл та використання, які забезпечують розвиток підприємства на основі росту прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику.

Платоспроможність - це можливість підприємства розраховуватися по своїх зобов’язаннях. При задовільному фінансовому стані підприємство є платоспроможним, при поганому – періодично або постійно неплатоспроможним. Оскільки одні види активів перетворюються в гроші швидше від інших, постає необхідність згрупувати їх по ступеню ліквідності, тобто по їхній можливості перетворитися на грошові кошти. Ліквідність – це можливість підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі. До найбільш ліквідних активів відносяться самі грошові кошти підприємства і короткострокові фінансові вкладення у цінні папери. За ними йдуть активи, що швидко реалізуються - депозити та дебіторська заборгованість. Більш тривалого часу потребує реалізація готової продукції, запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Тому вони відносяться до активів, що повільно реалізуються. І, нарешті, групу активів, що важко реалізуються, утворюють: земля, будівлі, споруди, устаткування.

Фінансовий аналіз підприємства доцільно проводити в такій послідовності:

1. попередній аналіз;

2. аналіз фінансової стійкості;

3. аналіз ліквідності балансу;

4. аналіз фінансових коефіцієнтів.

Основними завданнями фінансового аналізу є:

• виявлення зміни показників фінансового стану;

• виявлення чинників, що впливають на фінансовий стан підприємства;

• оцінка кількісних та якісних змін фінансового стану;

• оцінка фінансового стану підприємства на певну дату;

• визначення тенденцій зміни фінансового стану підприємства;

• виявлення та мобілізація резервів поліпшення фінансового стану та підвищення ефективності всієї господарської діяльності.

Виділяють шість основних прийомів аналізу фінансового стану:

• горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

• вертикальний аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних чинників на кінцевий результат;

• трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів;

• аналіз відносних показників – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

• порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств, а також міжгосподарський аналіз показників даного підприємства порівняно з показниками конкурентів або із середньо галузевими та середніми показниками;

• факторний аналіз – визначення впливу окремих чинників на результативний показник детермінованих або схоластичних прийомів дослідження.

Інформаційною базою для оцінки фінансового стану підприємства є дані Балансу підприємства (форма № 1), Звіту про фінансові результати (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3), Звіту про власний капітал (форма № 4), статистичної та іншої звітності.

Факторами задовільного фінансового стану підприємства є такі:

• наявність у необхідних обсягах фінансових ресурсів;

• прибутковість;

• стійка платоспроможність;

• своєчасність розрахунків та ін.

До факторів незадовільного фінансового стану підприємства належать:

• нестача власних оборотних активів;

• наявність збитків;

• наявність стійкої заборгованості за платежами та ін.

Значення і завдання аналізу фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки. Особливості аналізу фінансових показників. Взаємний зв’язок і залежність між виробничою та фінансовою діяльністю підприємства. Зміст аналізу фінансового стану господарства.

Джерела даних для аналізу. Фінансовий план і джерела фактичних даних для його аналізу. Баланс підприємства, економічний зміст і групування статей балансу. Складання нетто-балансу. Аналіз наявності засобів у розпорядженні підприємства, їх структури і джерела формування.

Аналіз обігових коштів. Наявність власних і прирівняних до них обігових коштів, забезпеченість ними підприємства. Аналіз стану виробничих запасів і витрат.

Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства.

Аналіз фінансової стійкості підприємства. Оцінка ризику банкрутства підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства. Ефективність використання капіталу підприємства. Аналіз рентабельності продаж.

Аналіз ефективності використання майна підприємства.

Аналіз капітальних інвестицій.

Використання коштів, призначених для капітального будівництва, придбання і капітального ремонту основних засобів. Використання коштів на формування основного стада.

Аналіз оборотності обігових коштів. Показники, які характеризують обіговість коштів, їх визначення і економічний зміст. Шляхи прискорення оборотності обігових коштів.

Підсумкова оцінка фінансового стану підприємства за даними балансу. Визначення резервів поліпшення фінансового стану підприємства, розробка та здійснення заходів з їх використання.

Складання алгоритму розрахунків показників, їх порівняння, форм вихідних аналітичних таблиць (машинограм) для опрацювання інформації та аналізу фінансового стану із застосуванням ПЕОМ

що відповідають визначенню надзвичайних подій.