Фінансово-економічна діяльність підприємств Тема 1. Теоретичні засади організації фінансово – економічної діяльності

1. Сутність, завдання фінансово – економічної діяльності підприємств

2. Основні принципи організації фінансово економічної діяльності підприємств.

3. Організація аналітичної роботи на підприємстві, в умовах застосування інформаційних технологій.

1. ФЕ функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється НД – основне джерело фінансових ресурсів.

Вихідним моментом у розумінні сутності „Фінансово – економічна діяльність ”є поєднання двох категорій – „Фінанси ” та „ Економічна діяльність.

Фінанси – це економічні відносини у сфері грошового обігу, які пов’язані з формуванням доходів і фондів грошових коштів, фінансових ресурсів та їх використанням.

Економічний діяльність — це система способів вивчення за даними обліку, звітності, планів та інших джерел інформації результатів і стану господарської діяльності, можливих варіантів її поліпшення з метою здійснення оцінки і контролю виробництва, обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємств, їхніх підрозділів, об’єднань і формувань.

Під фінансово-економічним аналізом діяльності підприємств слід розуміти комплексне вивчення їх функціонування для об'єктивної оцінки досягнутих фінансових результатів і виявлення напрямків дальшого підвищення прибутковості (рентабельності) з одночасним забезпеченням достатньо­го рівня ліквідності. Під фінансово-господарською діяльністю в ринковій економіці розуміють діяльність, спрямовану на раціо­нальне використання з максимальним ефектом власних і залуче­них фінансових ресурсів (найпростішим виявом такого ефекту є рівень прибутковості).

Система діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства базується на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного аналізу, побудованих на інформаційній базі господарського обліку. З огляду на це, доцільно розглянути певні методологічні основи фінансово-економічного аналізу та господарського обліку, а потім сформу­вати комплексну систему діагностики діяльності підприємства. У даному разі під системою діагностики слід розуміти єдність концепції, підходів, принципів, механізмів, технологій та конкрет­них алгоритмів постійного простежування цільових точок соці­ально-економічної системи підприємства.

У процесі дослідження фінансово-економічної діяльності підприємства основним слід уважати спроможність аналітика логіч­но відновити господарські операції, відображені у бухгалтерській звітності, та здатність відтворити у зворотному порядку процеси нагромадження (обліку) інформації.

Узагальнюючи вищевикладене, можна дати наступне визначення економічної сутності ФЕ.

ФЕ – система грошових відносин, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу виручки та прибутку господарюючого суб’єкту, з приводу утворення, розподілу, перерозподілу і використання доходів і фінансових ресурсів, з метою задоволення суспільних потреб та інтересів.

ФЕ з теоретичного погляду мають наступні ознаки:

• Функціонують у сфері товарно-грошових відносин;

• Відображають тільки ті грошові відносини, які можна оцінити у вартісних вимірниках;

• Обслуговують рух вартості створеного продукту на всіх стадіях відтворювального процесу;

• Мають свого матеріального носія - фінансові ресурси, які одночасно є об’єктом фінансових відносин;

• Формують і використовують дохід і фінансові ресурси.

Об’єктом ФЕ – є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням і використанням грошових фондів підприємств.

Суб’єктом ФЕ – є підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні інститути та інші контрагенти.

Отже, ФЕ – це економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб’єктів господарювання в процесі суспільного відтворення.