Електричні, магнітні, світлові величини

Кількість електрики q=I t кулон Кл=А с

Потенціал, ЕРС φ=A/q вольт В=Дж/Кл

Напруженність

електричного поля Е=F/q вольт на метр В/м

Поверхнева густина

заряду σ=q/S кулон на квадратний метр Кл/м²

Електроємність C=q/φ фарада Ф=Кл/В

Електричний опір R=U/I ом Ом=В/А

Напруженність

магнітного поля H=I/2r ампер на метр А/м

Магнітний потік Ф=φ t вебер Вб=В с

Магнітная індукція В=Ф/S тесла Тл=Вб/м²

Світловий потік Ф=І Ω люмен лм=кд ср

Світлова енергія W=Ф t люмен на секунду лм с

Освітленість Е=Ф/S люкс лк=лм/м²

Яскравість В=І/S кандела на квадратний метр кд/м²

Префікси для утворення кратних та часткових величин

Префікс кратності	Кратність	Префікс частковий	Частковість
дека (да)	101	деци (д)	10-1
гекто (г)	102	санти (с)	10-2
кіло (к)	103	мілі (м)	10-3
мега (М)	106	мікро (мк)	10-6
гіга (Г)	109	нано (н)	10-9
тера (Т)	1012	піко (п)	10-12
пета (П)	1015	фемто (ф)	10-15
екса (Е)	1018	ато (а)	10-18

Співвідношення між одиницями si та одиницями інших систем

1 м = 10² см = 10⁶ мкм = 10⁹ нм = 10¹⁰ Å

1 кг = 10³ г = 0,102 т.о.м. = 6,02 10²⁶ а.о.м.

1 Н = 10⁵ дн = 0,102 кГ

1 Дж = 0,102 кГм = 0,239 кал

1 Вт = 0,102 кГм/с = 1,36 10^-3 к.с.

1 Па = 0,102 кГ/м² = 1,02 10^-5 ат = 9,87 10^-6 атм = 7,5 10^-3 мм.рт.ст. = 0,102 мм.вд.ст.

1 А/м = 1,26 10^-2 ерстед (Е)

1 Вб = 10⁸ максвел (Мкс)

1 Тл = 10⁴ гаус (Гс)

5. Методика обробки результатів досліду

1. Вимірювання Вимірюванням будь-якої фізичної величини називають дію, в результаті якої визначають, у скільки разів вимірювана величина більша (меньша) за величину, обрану за еталон.

В основу системи SI, як ми бачили вище, покладені сім основних еталонів: метр, кілограм, секунда, кельвін, моль, ампер, кандела та два додаткові – радіан і стерадіан.

Процес вимірювання може здійснюватись по-різному, залежно від роду вимірюваної величини та прийомів вимірювань. Розрізняють два різновиди вимірювань – прямі вимірювання та непрямі.

5.2.Класифікація вимірювань.

Всі вимірювання, які здійснюються в фізиці, можуть бути поділені на дві групи: прямі та непрямі.

5.2.1. Прямі вимірювання

При прямих вимірюваннях величина, яка визначається, безпосередньо порівнюється з одиницею виміру за допомогою приладу з градуйованою шкалою. До таких вимірювань належать вимірювання довжини масштабною лінійкою або штангенциркулем, мікрометром, оптиметром,інтерферометром, лазерним довгоміром; вимірювання маси на терезах за допомогою різноваг, автоматичних або електронних вагах; вимірювання проміжків часу за допомогою годинника, секундоміра, частотоміра, осцилографа; вимірювання температури термометром, термопарою та пірометром випромінювань; вимірювання сили струму за допомогою амперметра, гальванометра, електронними приладами і т.д.Значення вимірюваної величини при цьому відраховується за шкалою або підраховується число та значеняя мір, різноваг і т.д.