
- •Основні правила роботи в лабораторіях
- •Методика лабораторних занять
- •Побудова графіків
- •Короткі відомості про міжнародну систему одиниць si
- •Похідні одиниці
- •Механічні та теплові велечини
- •Електричні, магнітні, світлові величини
- •Префікси для утворення кратних та часткових величин
- •Співвідношення між одиницями si та одиницями інших систем
- •Методика обробки результатів досліду
- •Вимірювання Вимірюванням будь-якої фізичної величини називають дію, в результаті якої визначають, у скільки разів вимірювана величина більша (меньша) за величину, обрану за еталон.
- •5.2.Класифікація вимірювань.
- •5.2.2. Непрямі вимірювання.
- •Точність вимірів та її роль
- •Джерела та типи похибок
- •5.4.1. Абсолютна і відносна похибки
- •Можна знайти таку величину ∆g, що в середині інтервалу
Електричні, магнітні, світлові величини
Кількість електрики q=I t кулон Кл=А с
Потенціал, ЕРС φ=A/q вольт В=Дж/Кл
Напруженність
електричного поля Е=F/q вольт на метр В/м
Поверхнева густина
заряду σ=q/S кулон на квадратний метр Кл/м2
Електроємність C=q/φ фарада Ф=Кл/В
Електричний опір R=U/I ом Ом=В/А
Напруженність
магнітного поля H=I/2r ампер на метр А/м
Магнітний потік Ф=φ t вебер Вб=В с
Магнітная індукція В=Ф/S тесла Тл=Вб/м2
Світловий потік Ф=І Ω люмен лм=кд ср
Світлова енергія W=Ф t люмен на секунду лм с
Освітленість Е=Ф/S люкс лк=лм/м2
Яскравість В=І/S кандела на квадратний метр кд/м2
Префікси для утворення кратних та часткових величин
Префікс кратності |
Кратність |
Префікс частковий |
Частковість |
дека (да) |
101 |
деци (д) |
10-1 |
гекто (г) |
102 |
санти (с) |
10-2 |
кіло (к) |
103 |
мілі (м) |
10-3 |
мега (М) |
106 |
мікро (мк) |
10-6 |
гіга (Г) |
109 |
нано (н) |
10-9 |
тера (Т) |
1012 |
піко (п) |
10-12 |
пета (П) |
1015 |
фемто (ф) |
10-15 |
екса (Е) |
1018 |
ато (а) |
10-18 |
Співвідношення між одиницями si та одиницями інших систем
1 м = 102 см = 106 мкм = 109 нм = 1010 Å
1 кг = 103 г = 0,102 т.о.м. = 6,02 1026 а.о.м.
1 Н = 105 дн = 0,102 кГ
1 Дж = 0,102 кГм = 0,239 кал
1 Вт = 0,102 кГм/с = 1,36 10-3 к.с.
1 Па = 0,102 кГ/м2 = 1,02 10-5 ат = 9,87 10-6 атм = 7,5 10-3 мм.рт.ст. = 0,102 мм.вд.ст.
1 А/м = 1,26 10-2 ерстед (Е)
1 Вб = 108 максвел (Мкс)
1 Тл = 104 гаус (Гс)
Методика обробки результатів досліду
Вимірювання Вимірюванням будь-якої фізичної величини називають дію, в результаті якої визначають, у скільки разів вимірювана величина більша (меньша) за величину, обрану за еталон.
В основу системи SI, як ми бачили вище, покладені сім основних еталонів: метр, кілограм, секунда, кельвін, моль, ампер, кандела та два додаткові – радіан і стерадіан.
Процес вимірювання може здійснюватись по-різному, залежно від роду вимірюваної величини та прийомів вимірювань. Розрізняють два різновиди вимірювань – прямі вимірювання та непрямі.
5.2.Класифікація вимірювань.
Всі вимірювання, які здійснюються в фізиці, можуть бути поділені на дві групи: прямі та непрямі.
5.2.1. Прямі вимірювання
При прямих вимірюваннях величина, яка визначається, безпосередньо порівнюється з одиницею виміру за допомогою приладу з градуйованою шкалою. До таких вимірювань належать вимірювання довжини масштабною лінійкою або штангенциркулем, мікрометром, оптиметром,інтерферометром, лазерним довгоміром; вимірювання маси на терезах за допомогою різноваг, автоматичних або електронних вагах; вимірювання проміжків часу за допомогою годинника, секундоміра, частотоміра, осцилографа; вимірювання температури термометром, термопарою та пірометром випромінювань; вимірювання сили струму за допомогою амперметра, гальванометра, електронними приладами і т.д.Значення вимірюваної величини при цьому відраховується за шкалою або підраховується число та значеняя мір, різноваг і т.д.