Рельєф дна світового океану
Рельєф дна Світового океану – поверхня дна океану, розвинута в межах різних типів земної кори: континентального, перехідного та океанічного.
На дні Світового океану виділяються 4 основні зони.
ПІДВОДНА ОКРАЇНА МАТЕРИКІВ - має земну кору материкового типу.
Складається з таких елементів:
Шельф – материкова мілина до глибини 200 м з кутом нахилу звичайно меншим ніж 1˚.
На шельфі зустрічаються форми рельєфу, які характерні для прибережної частини суші: річкові долини, затоплені океаном, пагорби і таке інше.
Материковий схил – дуже крутий ( нахил поверхні 4 – 7˚), розчленований підводними 0каньйонами. Тягнеться до глибин пр. 2000м.
Материкове підніжжя – являє собою слабко похилену рівнину, яка є межею між корою материкового та океанічного типів.
ПЕРЕХІДНА ЗОНА – має земну кору перехідного типу від океанічного до материкового.
Зона сформувалась на стику материкових та океанічних літосферних плит. Тут часті землетруси, розташовані основні діючі вулкани.
Складається з таких елементів:
Котловина окраїнного моря – розташована безпосередньо за масивом материка.
Ланцюжок вулканічних островів – які тягнуться у вигляді дуг за котловиною окраїнного моря.
Глибоководний жолоб ( западина) – являє собою вузьку лінійну дуже глибоку западину, яка тягнеться за ланцюжком вулканічних островів.
Напр., Охотське море – Курильські острови – Курило-Камчатський жолоб;
Японське море – Японські острови – Японський жолоб.
ЛОЖЕ ОКЕАНУ – має земну кору океанічного типу.
Ложе океану розташоване на глибинах від 4000 до 6000 м. На дні океану поряд з плоскими ділянками трапляються й підняття – плато, кряжі, височини, підводні хребти. Існують значні території з покладами цінних корисних копалин – залізо-марганцевих конкрецій
СЕРЕДИННО-ОКЕАНІЧНІ ХРЕБТИ – мають земну кору здебільшого океанічного типу з переважанням у її складі базальту.
Серединно-океанічні хребти розташовані переважно у центральних частинах океанів, на межах розходження літосферних плит , являючи собою так звані “шовні зони”. На Землі існує величезна система серединно-океанічних хребтів загальною довжиною понад 60 000 км.
Висота хребтів над ложем океану 3000-4000 м, ширина – 1000-2000 м. Хребти мають глибокі поздовжні розщілини - рифти – глибиною до 1500 м. Вздовж рифтів знаходиться велика кількість підводних вулканів, йде виливання базальтів з надр Землі, часто трапляються підводні землетруси. Іноді підводні рифти продовжуються й на материках: напр., рифтова котловина Червоного моря →Східно-Африканські розломи; рифтова котловина Каліфорнійської затоки →Каліфорнійська долина.
