Кожен сам вирішує, наскільки детально це записати. Жирним шрифтом виділено те, що першу чергу варто записати та вивчити.

Приклад

Прочитали:

1. За абсолютною висотою:

А) Низовини – мають абсолютні висоти до 200 м. Напр., Придніпровська, Причорноморська, Амазонська, Туранська, Польська, Північно-Германська, Індо-Гангська низовини та ін.

Також до низовин належать западини – низовини, що мають від’ємні абсолютні висоти. Напр., Прикаспійська, Курінська, Нідерландська западини.

Б) Височини - мають абсолютні висоти від 200 до 500 м. Напр., Придніпровська, Середньоруська, Валдайська височини та ін.

Також до височин належать кряжі , які мають такі ж абсолютні висоти , але витягнуті у певному напрямку та складені зім’ятими у складки міцними породами. Напр., Донецький, Тіманський, Єнісейський кряжі.

В) Плоскогір’я – рівнини, які утворилися на місці зруйнованих мільйони років тому назад високих гір і являють собою значні ділянки земної кори, які високо припідняті над довколишньою місцевістю та мають плоску або слабо хвилясту поверхню, розчленовану глибокими річковими долинами. Плоскогір’я розташовані, як правило, на висотах від 500 до 2000 м. Напр., плоскогір’я Декан в Індії, Анатолійське плоскогір’я в Туреччині, Середньосибірське плоскогір’я в Росії та ін.

Також до рівнин за особливостями будови відносять й плато.

Плато – височини, утворені шарами осадових порід, що залягають майже горизонтально, з плоскою поверхнею та крутими схилами. Плато, як правило, мають абсолютні висоти від 250 до 3000 м. Плато утворюються на плитах платформ при їх піднятті по розломах. Напр., плато Устюрт, Колорадо, Путорана та ін.

Записали (якщо по мінімуму):

2. За абсолютною висотою:

А) Низовини – мають абсолютні висоти до 200 м. Западини – низовини, що мають від’ємні абсолютні висоти..

Б) Височини - мають абсолютні висоти від 200 до 500 м.

В) Плоскогір’я – рівнини, на висотах від 500 до 2000 м.

Плато – височини, утворені шарами порід, що залягають майже горизонтально, з плоскою поверхнею та крутими схилами, мають абсолютні висоти від 250 до 3000 м.

Форми земної поверхні

Основними формами рельєфу Землі виступають гори ( 40 % суші ) й рівнини ( 60 % ).

ГОРИ

Гори – це значні, високо підняті над місцевістю, сильно і глибоко розчленовані ділянки земної кори із складчастою, складчасто-бриловою або бриловою структурою і абсолютними висотами більше ніж 500 м.

Гірський хребет – лінійно витягнуте підняття з нахиленими у протилежні боки схилами.

Найвища частина хребта на перетині схилів називається гребенем. Вздовж нього розташовані підвищення – вершини і пониження – сідловини. Найнижчі і найширші, відносно доступні сідловини використовуються як перевали, по них прокладені дороги. Вершини гір, як правило, шпилясті, але можуть бути і слабо опуклими.

Ділянка перетину двох або кількох гірських хребтів називається гірським вузлом. Вони високі і важко доступні. Між хребтами, а інколи і поперек них на різних висотах розташовані міжгірські долини – по осях ввігнутих складок або по тектонічних розломах.

Існують різні класифікації гір.