
- •Оглавление
- •Розділ 1.Поняття про валеологію. Об'єкт, метод та методологічні основи, історія розвитку науки
- •1.1. Валеологія як наука
- •1.2. Здоров'я та хвороба
- •1.3. Об'єкт валеології
- •1.4. Методологічні основи валеології
- •1.5. Основні завдання валеології
- •1.6. Початок та історія розвитку валеології
- •1.7. Дефініції та понятійний апарат
- •1.8. Вплив екологічних факторів на здоров'я людини
- •Розділ 2. Людина та її здоров'я з позиції системного підходу
- •2.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя
- •2.2. Давні холістичні системи
- •2.3. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
- •Розділ 3. Діагностика індивідуального здоров'я
- •3.1. Класифікація діагностичних моделей
- •3.2. Донозологічна діагностика здоров'я за функціональними показниками
- •3.3. Діагностика рівня здоров'я за прямими показниками
- •3.4. Діагностика рівня здоров'я за резервами біоенергетики
- •Розділ 4. Валеологічні аспекти психічного здоров'я
- •4.1. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки
- •4.2. Природні особистості психіки
- •4.3. Набуті у процесі життя особливості психіки. Вчення про стрес, загальний адаптаційний синдром
- •4.4. Механізми психічного та фізіологічного стресу
- •4.5. Наслідки стресу
- •4.6. Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків
- •4.7. Сучасні підходи до психічного оздоровлення
- •Розділ 5. Репродуктивне здоров'я та хвороби, що передаються статевим шляхом
- •5.1. Фізіологія репродуктивної системи
- •5.2. Статевий цикл людини та статева поведінка
- •5.3. Загальне уявлення про репродуктивну здатність, репродуктивний потенціал
- •5.4. Фактори формування та збереження репродуктивного здоров'я
- •5.5. Статева культура, як передумова репродуктивного здоров'я
- •5.6. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я
- •Розділ 6. Оздоровлення, механізми управління здоров'ям
- •6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта
- •6.2. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ
- •6.3. Методи загартовування
- •6.4. Масаж
- •Розділ 7. Функції органів травлення. Принципи оздоровчого харчування
- •7.1. Їжа та характер харчування
- •7.2. Поживні речовини — білки, жири, вуглеводи
- •7.3. Вітаміни (від vita — життя)
- •7.4. Мінеральні речовини (від minera - - руда)
- •7.5. Голодування, фізичні процеси під час голодування
- •7.6. Використання голодування з метою оздоровлення
- •Розділ 8. Дихання та механізм оздоровлення організму дихальною гімнастикою
- •8.1. Механізм газообміну між повітрям та тканинами організму
- •8.2. Регуляція дихання
- •8.3. Дихання як спосіб оздоровлення
- •Розділ 9. Загальне уявлення про серцево-судинну систему
- •9.1. Серце та його функції
- •9.2. Будова та функція судин
- •9.3. Порушення діяльності серцево-судинної системи та їх запобігання
- •Розділ 10. Медико-соціальні проблеми наркотизму
- •10.1. Наркоманія та її розповсюдження
- •10.2. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
- •10.3. Вплив алкоголю на організм людини
- •10.4. Вплив паління на організм людини
- •10.5. Заходи боротьби з наркоманією
- •Розділ 11.Види та форми насильницької поведінки
- •11.1. Поняття насильницької поведінки, її ознаки та класифікація
- •11.2. Агресивність та її природа
- •11.3. Насильство у сімейних відносинах, насильство проти жінок та дітей
- •11.4. Попередження та подолання насильства: міжнародний досвід та роль правоохоронних органів
7.6. Використання голодування з метою оздоровлення
Лікування голодуванням відоме здавна. Ще Піфагор, Сократ, Платон, Авіцена використовували для поліпшення розумової діяльності та творчого натхнення.
У наші часи дуже популярні є твори П. Брега, Г. Шелтона, Н.Уокера, А.Ю. Барановського, Ю.С. Ніколаєва, Є.І. Нілова та інших, присвячені проблемам харчування та голодування.
Мета оздоровчого голодування — це, по-перше, звільнити організм від зайвих та шкідливих речовин, які накопичились у ньому внаслідок неправильного харчування, а, по-друге,стимулювати механізми пристосування до несприятливих умов існування, попередити можливе захворювання. Регулярне оздоровче голодування зміцнює та робить людину енергійною, бадьорою.
Перед початком голодування слід провести консультацію з лікарем, обстеження на виявлення захворювань, які мають протипоказання до тривалої відмови від їжі.
Голодування — це усвідомлене утримання від уживання їжі протягом певного часу. Розрізняють такі терміни голодування:
— мале — 1-2 доби;
— середнє — 3-7 діб;
— тривале — понад 7 діб. Періодичність голодування:
— щотижневе — на 1-2 доби;
— щомісячне — на 1-3 доби;
— щоквартальне — від 3 і більше діб. Рекомендуються кілька різновидів голодування:
— звичайне голодування з питтям великої кількості кип'яченої води, використання клізм;
— звичайне голодування з використанням клізм;
— сухе голодування;
— напівсухе голодування, без пиття та клізм, але з обливанням тіла, прийманням ванн;
— уриноголодування, із питтям лише власної сечі.
Проводити голодування слід у приміщеннях, які забезпечують перебування у спокійному стані, дихання чистим повітрям. Успіх значною мірою залежить від психологічного настрою людини. Починати голодування необхідно зі звичайного голодування протягом 1 доби щотижня протягом року, при обов'язковому дотриманні здорового способу життя. Під час голодування слід уживати 1,5-2 л води або соку.
Лікувальне голодування ще називають розвантажувально-дієтичною терапією (РДТ), тому що воно складається з голодування, або розвантажування, та відновлення, або дієти. Проте погляди на РДТ діаметрально протилежними в літературі та практичній медицині. Противники РДТ вважають, що голодування зумовлює значні біохімічні зрушення в організмі, а прибічники методу вважають його універсальним, без жодних небажаних наслідків для людини.
Накопичений досвід дозволяє вважати РДТ корисною під час лікування ожиріння, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, захворювань суглобів, остеохондрозу, хронічних запалень органів травного каналу, алергічних проявів. Після курсу РДТ у хворих поліпшується стан нервової системи, відновлюється стан статевої системи тощо. Однак дуже небезпечним є голодування хворих на гострі хірургічні, інфекційні, ендокринні захворювання, ураження серця, нирок, виразки шлунково-кишкового каналу.
Лікувальне голодування зумовлює виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму, які накопичились у клітинах та міжклітинній рідині функціонально неактивних тканин. Причини їхнього накопичення — це переїдання, гіподинамія, отруєння шкідливими речовинами, застійні явища.
Розвантажувально-дієтична терапія складається з двох періодів, кожен із яких поділяють на три стадії.
Перший період — утримання від їжі.
Перша стадія (травного збудження) тривалістю 2-3 доби. Сильне відчуття голоду викликає погіршення сну, підвищується артеріальний тиск, частішає пульс. З першої доби пацієнти приймають водні процедури, масаж, лікувальну фізкультуру, гуляють на свіжому повітрі не менше трьох годин. Вранці та ввечері виконують клізми теплою водою, об'ємом 1,5-2 л.
Друга стадія (зростаючого ацидозу) триває до 6 діб від початку голодування. Виникає сильний запах ацетону, на слизовій оболонці ротової порожнини та язиці накопичується багато слизу. Виникає головний біль, запаморочення, нудота. Щодоби втрачається до 0,5 кг маси тіла. Виникають загострення хронічних захворювань.
Третя стадія (адаптації та компенсації) починається з кризи, після якої самопочуття людини покращується, з'являється бадьорість та гарний настрій. Стадія триває 3-4 тижні, завершується вона зникненням слизового нальоту, відновленням апетиту.
Другий період — відновлення.
Перша стадія (астенічна) триває 1-2 доби. Припиняють прогулянки та процедури, вживання склянки соку викликає відчуття насичення, зникає запах ацетону.
Друга стадія (інтенсивного відновлення) триває 3-6 діб. У цей час зникають розлади роботи травної системи, зростає маса тіла на 2-3 кг, покращується працездатність.
Третя стадія (нормалізації) — відновлюється обмін речовин та нормалізується самопочуття. При дотриманні обмеження калорійності їжі зростання маси тіла припиняється, але необмежене вживання продуктів завершується відновленням попередньої маси.
В одному єгипетському папірусі ІІ-го тисячоліття до н.е. є вираз: "Людина їсть надто багато. Вона живе тільки на чверть того, що вона з'їла, на решту — живуть лікарі".