- •1.Розрахункова частина.
- •1.1. Визначення величини і напрямку опорних реакцій балки.
- •1.2.Побудова епюр згинальних моментів і поперечних сил на кожній
- •Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки
- •Оцінка економічності прийнятих перерізів.
- •3.Графічна частина.
- •3.2. Креслення перерізу двотаврової балки, графіки змін величин
Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки
у трьох варіантах.
Необхідний момент опору балки в небезпечному перерізі:
Wx
=
=
Для перерізу кола діаметром D зображеного на малюнку 3 маємо:
W
x
=
звідки
D
=
=
= 122,42
мм
Приймаємо:
D
= 122 мм = 12,2 см.
Мал. 3
Д
ля
прямокутного перерізу із співвідношенням
=
2 зображеного
на малюнку 4
маємо
: h
= 2b.
Wx
=
=
=
=
звідки
b
=
=
=
64,633 мм.
Мал. 4 Приймаємо b = 65 мм; h = 2b = 2 65 = 130 мм.
Для двотаврового перерізу підбираємо балку у якості Wxɪ ≥ Wx = 180 см3. Згідно таблиць ГОСТ 8239 – 89 цій умові відповідає двотавр №20, у якого Wxɪ = 184 см3, Ix = 1840 см4, Sx = 104 см3, площа перерізу Aɪ = 26,8 см2.
Інші геометричні параметри: b = 100 мм; h = 200 мм; d = 5,2 мм; z = 8,4 мм;R = 9,5 мм; r = 4 мм. Зображення форми перерізу двотавра з позначенням
його геометричних параметрів показано
на мал. 5
Мал. 5
Оцінка економічності прийнятих перерізів.
Порівняємо маси отриманих перерізів беручи до уваги, що вони пропорційні їхплощам.
Площа
перерізу – кола: Ао = 0,25
d2
= 0.25π
12,22
= 116,84 см2;
Площа перерізу – прямокутник: Ао = b×h = 6,5×13 = 84,5 см2;
Площа перерізу – двотавр: Aɪ = 26,8 см2.
mɪ
÷ m□
÷ m○
=
26,8
÷ 84,5
116,84 = 1 ÷ 3,15
4,36
Результати порівняння представимо в виді таблиці 3.
Табл.3. Порівняння мас отриманих перерізів
Переріз |
Площа А, см2 |
А/Aɪ |
Двотавр |
26,8 |
1 |
Прямокутник |
84,50 |
3,15 |
Коло |
116,84 |
4,36 |
Маса двотаврової балки в 3,15 рази менша маси прямокутного перерізу і в 4,36 рази менша маси круглого перерізу. Таким чином, найбільш економічний переріз балки – двотавровий.
Побудова епюр нормальних і дотичних напружень для небезпечного розрізу двотаврової балки.
Нормальна напруга на нейтральній осі двотарового перерізу дорівнює нулю, а нормальні напруги в точках найбільш віддалених від нейтральної осі.
σmax=
=
195,65
МПа
Дотичні напруги для точок на нейтральній осі:
τmax=
=
18,48 МПа
Дотична напруга в точці переходу від стінки двотавра до полки (точка К):
τmax=
=
14,3МПа
=
Аполки
= b×t×
= 100×8,4×
= 80472
мм2
Побудовані епюри Σ і τ для перерізу D балки приведені на малюнку 2 графічної частини.
Повна перевірка міцності перерізу двотаврової балки.
Небезпечна точка К перерізу розташована в місці переходу від стінки двотавра до його полки (мал. 2 графічної частини).
Нормальна напруга в точці К:
σк=
=
179,23
МПа
Yk = 0,5h – z = 0,5×200 – 8,4 = 91,6 мм – ордината точки К.
Дотична напруга визначена раніше: τк = 14,3 МПа
Повна перевірка міцності двотавра згідно з 3-ю теорією міцності:
σр
=
=
= 181,5 МПа
σр
= 181,5 МПа
р
= 200 МПа
– міцність балки достатня.
Знаходим величину недонагруженості балки:
δ%
=
× 100 =
= 9,25%
6%
Так як недогризка значна перевірим на міцність дещо менший двотавр №18а. Згідно таблиць ГОСТ 8239-89 для двотавра №18а, h = 180 мм; b = 100 мм; d = 5,1 мм; t = 8,3 мм; Ix = 1430 см4. Нормальна нагрузка в точці К:
σк=
=
205,67 МПа
=
– 8,3
= 81,7 мм;
Дотична напруга в точці К:
τmax=
=
16,6 МПа
=
b×t×
= 100×8,3×
= 71255,5
мм2
Розрахункова загрузка в точці К за 3-ю теорією міцності:
σр
=
=
= 208,33 МПа
σр = 208,33 МПа р = 200 МПа
Знаходим величину перегрузки балки:
δ%
=
× 100 =
= 4,17%
6%
Висновок: перегрузка знаходиться в межах допустимої, тому остаточно
для виготовлення балки приймаємо двотавр №18а.
Список використаної літератури.
Семенова С.В. Методичні рекомендації по виконанню курсової роботи з предмету «Технічна механіка», КиАТ, 2005р.
Аркуша А.Г. Технічна механіка, М – Вища школа, 2000
Ицкович Г.М. Сопротивление материалов, М. 1988
Анурьев В.И. Справочник конструктора машиностроителя т. 1. М – Машиностроение, 1980.
