2.1.2. Снігове навантаження

Граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття обчислюється за формулою:

де γ_fm – коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаження, визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т. За табл. 8.1 [3] γ_fm = 1,04;

S_o – характеристичне значення снігового навантаження, яке дорівнює вазі снігового покриву на 1 квадратний метр поверхні грунту, яке може бути перевищене у середньому один раз за 50 років. Характеристичне значення снігового навантаження S_o визначається залежно від снігового району. В курсовому проектні значення S_o задане у вихідних даних: S_o = 1,3кН/м²; С - коефіцієнт, що визначається за формулою (п. 8.6 [3]):

C =μС_еС_alt= 1·1·1 = 1;

де μ – коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні грунту до снігового навантаження на покрівлю, який визначається залежно від форми покрівлі і схеми розподілу снігового навантаження, μ = 1 згідно додатку Ж [3];

С_е – коефіцієнт, що враховує вплив особливостей режиму експлуатації на накопичення снігу на покрівлі (очищення, танення тощо) і встановлюється завданням на проектування. При відсутності даних про режим експлуатації покрівлі коефіцієнт С_е допускається приймати рівним одиниці;

С_alt – коефіцієнт географічної висоти, що враховує висоту Н (у кілометрах) розміщення будівельного об'єкта над рівнем моря і при Н<0,5 км С_alt = 1.

Тоді, граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття буде рівне:

= 1,04·1,4·1 = 1,456кН/м².

Лінійне снігове граничне розрахункове значення навантаження на ригель рами при кроці рам В=6м:

q_s = S_m·B =1,456·6 = 8,736кН/м.

Опорний тиск ригеля від снігового навантаження (див. рис. 2.1):

V_s = = = 104,832 кН·м.

Зосереджений момент в уступі колони від снігового навантаження (див. рис. 2.1):

М_S= V_S· е = 104,832· 0,375 = 39,312кН·м.

2.1.3. Кранове навантаження

Вертикальне та горизонтальне кранове навантаження на раму визначають від двох найбільш несприятливих за впливом кранів. Кранове навантаження передається на раму підкрановими та гальмівними балками у вигляді вертикальних опорних тисків V_max і V_min горизонтальної сили гальмування візка крана Т.

V_mах = ψ · γ_f · F_mах · Σy + G₃ = 0,85∙1,1∙360∙2,866+21 = 985,69 кН;

V_mіп = ψ · γ_f · F_mіп · Σy + G₃ = 0,85∙1,1∙115∙2,866+21=329,16 кН,

де ψ — коефіцієнт сполучень за сумісної роботи двох кранів легкого та середнього режимів роботи;

γ_f = 1,1 – коефіцієнт надійності за навантаженням для кранового навантаження;

F_mах – максимальний тиск колеса крана, для кранів Q>80, F_max=0,5(F₁+ +F₂)=0,5(350+ 370)=360кН, де F₁ та F₂- за стандартами на крани;

Σy – сума ординат ліній впливу для опорного тиску на колону (табл.2.1);

G₃=21 кН – навантаження від власної ваги підкранових конструкцій;

F_mіп — мінімальний тиск колеса крана:

F_mіп = – F_mах= – 360 =115кН;

де Q=80 т – вантажопідйомність крана;

G = 110 т – повна вага крана з візком;

n₀ = 4 – кількість коліс з одного боку крана.

Горизонтальний розрахунковий тиск гальмівних балок на колону.

Т = ψ · γf ·ТК · Σy = 0,85∙1,1∙14,75∙2,866 = 39,53кН,

де Т_k = = = 14,75 кН – тиск одного колеса крана;

G_t –вага крана.

Підкранові балки встановлюють відносно осі нижньої частини колони з ексцентриситетом, тому в рамі від їх опорного тиску виникають зосереджені моменти (рис.2.2).

М_mах = V_мах · е₁ = 985,69 · 0,625= 616,05 кН·м²;

М_mіп = V_міn · е₁ = 329,16 · 0,625= 205,69 кН·м²,

де е₁ = = = 0,625м.