- •Методичні рекомендації щодо визначення розміру збитків внаслідок забруднення та нераціонального використання природних ресурсів
- •1. Розрахунок розмірів відшкодування збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам внаслідок забруднення речовинами у складі продукції чи сировини, плаваючими відходами або сміттям
- •3. Розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів
- •4. Розрахунок збитків від втрати родючості ґрунту в результаті водної ерозії та оцінка економічної ефективності ґрунтозахисних технологій
- •4.1. Еколого-економічна оцінка збитків від втрати родючості грунту внаслідок водної ерозії
- •4.2. Економічна оцінка ефективності застосування ґрунтозахисних технологій
- •Рекомендована література
4. Розрахунок збитків від втрати родючості ґрунту в результаті водної ерозії та оцінка економічної ефективності ґрунтозахисних технологій
4.1. Еколого-економічна оцінка збитків від втрати родючості грунту внаслідок водної ерозії
Розрахунок збитків від втрати родючості ґрунту в результаті водної ерозії здійснюється на основі відомостей про ступінь еродованості земельних ділянок, що перебувають в сільськогосподарському обороті. За основу можуть бути взяті статистичні дані про розподіл ріллі за ступенем еродованості (нееродовані, слабоеродовані, середньоеродовані та сильноеродовані ґрунти) або крутизною схилу (0–1º, 1–2º, 2–3º і т.д.). Для здійснення розрахунків використовуються також дані агрохімічного обстеження ґрунтів про вміст в ґрунті поживних речовин, а також інші нормативні дані та вартісні показники.
І. РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ ЗА ПРЯМИМИ ВИТРАТАМИ
1. Розрахунок річних втрат ґрунту внаслідок водної ерозії (тонн) проводять за такими формулами:
а) на схилах до 1º (В0–1):
В0–1=ΣП0–1*Г0–1*(1 – Ке), (1)
де П0–1 – площа ділянки ріллі крутизною до 1º, диференційованої за видами сільськогосподарських культур, га; Г0–1 – питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії на схилах 0–1º, т/га (табл. 1 ); Ке – коефіцієнт ґрунтозахисної ефективності сільськогосподарських культур у сівозміні (табл. 2).
б) на схилах 1–2º (В1–2):
В1–2=ΣП1–2*Г1–2*(1 – Ке), (2)
де П1–2 – площа ділянки ріллі крутизною 1–2º, диференційованої за видами сільськогосподарських культур, га; Г1–2 – питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії на схилах 1–2º, т/га (табл. 1 ).
в) на схилах 2–3º (В2–3):
В2–3=ΣП2–3*Г2–3*(1 – Ке), (3)
де П2–3 – площа ділянки ріллі крутизною 2–3 º, диференційованої за видами сільськогосподарських культур, га; Г2–3 – питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії на схилах 2–3º, т/га (табл. 1 ).
г) на схилах 3–5º (В3–5):
В3–5=ΣП3–5*Г3–5*(1 – Ке), (4)
де П3–5 – площа ділянки ріллі крутизною 3–5º, диференційованої за видами сільськогосподарських культур, га; Г3–5 – питомі втрати ґрунту з 1 га внаслідок водної ерозії на схилах 3–5º, т/га (табл. 1).
Загальні втрати ґрунту від змиву (Взаг), т:
Взаг = В0–1 + В1–2 + В2–3 + В3–5 + В>5 . (5)
Таблиця 1. Змив ґрунту з 1 га залежно від крутизни схилу, т
Крутизна схилу |
Змив ґрунту з 1 га, т |
0–1º |
9,7 |
1–2º |
21,1 |
2–3º |
35,6 |
3–5º |
66,0 |
Таблиця 2. Коефіцієнти ґрунтозахисної ефективності
сільськогосподарських культур
Сільськогосподарська культура |
Коефіцієнт |
Чорний пар |
0,00 |
Кукурудза |
0,25 |
Соняшник |
0,25 |
Зайнятий пар |
0,50 |
Ярі зернові колосові |
0,50 |
Зернобобові і сумішки на зелений корм |
0,65 |
Озимі зернові |
0,83 |
Багаторічні трави |
0,92–0,99 |
Таблиця 3. Коефіцієнти корегування вмісту поживних речовин у ґрунті залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу)
Група ґрунту за ступенем еродованості |
Вміст гумусу |
Вміст макроелементів |
||
азоту |
фосфору |
калію |
||
Нееродовані ґрунти (0–1º) |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
Слабоеродовані ґрунти (1–3º) |
0,85 |
0,85 |
0,92 |
0,92 |
Середньоеродовані ґрунти (3–5º) |
0,72 |
0,72 |
0,86 |
0,86 |
Сильноеродовані ґрунти (понад 5º) |
0,30 |
0,30 |
0,65 |
0,65 |
2. Втрати поживних речовин від ерозії ґрунту:
а) втрати гумусу, т (QГ):
QГ=ΣВ*Н*КГ/100, (6)
де В – показник маси втраченого ґрунту, розрахований для кожної ділянки з відповідною крутизною схилу, т/га (визначають за допомогою формул 1–5 (В0–1, В1–2, В2–3, В3–5)); Н – середній вміст гумусу в орному шарі, %; КГ – коефіцієнт корегування вмісту гумусу залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу) (табл. 3).
б) втрати основних елементів живлення, кг діючої речовини:
– валового азоту (QN)
QN = ΣВ*N*КN/1000, (7)
де N – вміст азоту, що гідролізується, в орному шарі ґрунту, мг/кг; КN – коефіцієнт корегування вмісту азоту залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу) (табл. 3).
– фосфору (QР)
QР =ΣВ*Р*КР/1000, (8)
де Р – вміст рухомого фосфору в орному шарі ґрунту, мг/кг; КР – коефіцієнт корегування вмісту фосфору залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу) (табл. 3).
– калію (QК)
QК =ΣВ*К*КК/1000, (9)
де К – вміст обмінного калію в орному шарі ґрунту, мг/кг; КР – коефіцієнт корегування вмісту калію залежно від ступеню еродованості ґрунту (крутизни схилу) (табл. 3).
3. Потреба в органічних добривах для компенсації збитків від втрат гумусу.
Потреба в органічних добривах (QОД), необхідних для компенсацій збитків від втрат гумусу, розраховується за формулою:
QОД = QГ*НГ, (10)
де QГ – втрати гумусу, т; НГ – норма маси гною, необхідна для відновлення 1 т гумусу, т.
Для розрахунку приймається, що при вмісті гумусу в 1 т гною в розмірі 50–60 кг компенсація втрати 1 т гумусу еквівалентна внесенню 17 т гною. Отже, НГ=17 .
4. Потреба в мінеральних добривах для компенсації збитків від втрат поживних речовин.
На основі маси втраченого ґрунту (на гектар) та кількості поживних речовин, що в ньому містяться, визначають потребу в мінеральних добривах. Для цього втрачену кількість загальних азоту (QN, т.д.р.), фосфору (QР, т д.р.) та калію (QК, т д.р.) переводять в туки множенням на наступні коефіцієнти:
азотні добрива – 2,9 (вміст N – 34,5 %);
фосфорні добрива – 5,35 (вміст Р2О5 – 18,7 %);
калійні добрива – 2,5 (вміст К2О – 40 %).
5. Величина прямих витрат на відновлення річних втрат ґрунту від змиву.
У вартісному виразі загальні збитки за прямими витратами в результаті втрат поживних речовин слід визначати як добуток загальної маси гною і туків, що потрібні для компенсації втрат родючості, на витрати, що пов’язані з придбанням, транспортуванням і внесенням у ґрунт.
Розрахунок виконують за угіддями та ступенями еродованості (крутизною схилу) – на 1 га і на 1 т ґрунту.
ІІ. РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ ЗА НЕПРЯМИМИ ВИТРАТАМИ
1. Для визначення недобору врожаю попередньо проводять розподіл площі за ґрунтами різного ступеню змитості. Потім визначають урожайність сільськогосподарської культури на умовно нееродованих ґрунтах:
Ун = Уф / (Ксл*dсл + Кср*dср + Кси*dси + dн), (11)
де Ун – урожайність на умовно нееродованих ґрунтах; Уф – фактична врожайність культури за останні п’ять років (ц/га); Ксл, Кср, Кси – поправочні коефіцієнти урожайності на еродованість ґрунтів; dсл, dср, dси, dн – відповідна питома вага слабо-, середньо- і сильнозмитих і незмитих ґрунтів.
Коефіцієнти зниження врожайності відповідно на слабо-, середньо- і сильнозмитих ґрунтах, розраховані для зони Степу, становлять
Ксл – 0,90; (схили 1–3 º);
Кср – 0,74;(схили 3–5 º);
Кси – 0,62.
2. Недобір урожаю (Н) конкретної культури на ґрунтах різного ступеня змитості складатиме, ц/га:
Нсл = Ун (1– Ксл); (12)
Нср = Ун (1– Кср); (13)
Нси = Ун (1–Кси); (14)
3. Середній недобір урожайності по культурі (Нс) визначають за формулою:
Нс = Ун – Уф = Нсл х dсл + Нср х dср + Нси х dси . (15)
Загальний недобір продукції по культурі розраховують як добуток середнього недобору врожаю по кожній культурі на площу відповідної культури, розміщеної на еродованих землях.
Недобір продукції на площі ярів являє собою втрати всього врожаю, причому для орних земель, зруйнованих ярами. Ураховують також ділянки, що до них прилягають, виключені зі сільськогосподарського обороту.
ІІІ. СУМАРНИЙ РІЧНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗБИТОК ВІД ЕРОЗІЇ ҐРУНТІВ
Економічну оцінку збитку від ерозії проводять за двома критеріями: перевитратами приведених затрат і втратами умовно чистого доходу.
1. Сумарний річний економічний збиток від втрат родючості ґрунту і недобору продукції за величиною приведених затрат (грн) визначають за формулою:
Упр = 1,56 Уп + ВПк + Уін(пр), (16)
де Уп – прямі витрати на відновлення річних втрат ґрунту від водної та вітрової ерозії (грн); ВПк – вартість недобору валової продукції в кадастрових цінах (грн); Уін(пр) – збиток інших видів, рівний 10 % повного річного збитку; 1,56 – коефіцієнт перерахунку прямих витрат у приведені, отриманий розрахунковим шляхом.
2. Сумарний річний економічний збиток від втрат родючості ґрунту і недобору продукції через втрату умовно чистого доходу (грн) встановлюють за формулою:
Учд = 0,335 Уп + (ВПк –Зпр) + Уін(чд), (17)
де Зпр – приведені затрати на збирання, транспортування і зберігання недобору продукції (собівартість) (грн); 0,335 – коефіцієнт перерахунку прямих витрат на величину втрат умовно чистого доходу, отриманий розрахунковим шляхом; Уін(чд) – збиток інших видів, рівний 10 % повного річного збитку.
Практичне завдання:
Здійснити розрахунки збитків, завданих водною ерозією ґрунту, внаслідок втрати родючості ґрунту та недобору продукції в ТОВ “Світанок” на посівах кукурудзи.
На основі отриманих результатів розробити рекомендації для господарства стосовно корегування територіального розміщення посівних площ кукурудзи за елементами рельєфу.
Вихідні дані:
Таблиця 4. Показники виробництва продукції рослинництва
в ТОВ “Світанок” у середньому за 2006–2010 р.р.
Показники |
Кукурудза |
Соняш- ник |
Озима пшениця |
Ячмінь |
Посівна площа, га |
500 |
200 |
600 |
400 |
Урожайність, ц/га |
40 |
18 |
45 |
36 |
Валовий збір, ц |
20000 |
3600 |
27000 |
14400 |
Таблиця 5. Розподіл сільськогосподарських угідь ТОВ “Світанок”
за ступенем еродованості ґрунту (крутизною схилу)
Ступінь еродованості (крутизна схилу) |
Площа, га |
Питома вага, % |
у т. ч. кукурудза |
|
га |
% |
|||
Нееродовані ґрунти (0–1º) |
1000 |
50,0 |
250 |
50,0 |
Слабоеродовані ґрунти (1–3º), |
800 |
40,0 |
200 |
40,0 |
у тому числі: з крутизною схилу 1–2º |
400 |
20,0 |
100 |
20,0 |
з крутизною схилу 2–3º |
400 |
20,0 |
100 |
20,0 |
Середньоеродовані ґрунти (3–5º) |
200 |
10,0 |
50 |
10,0 |
Сильноеродовані ґрунти (понад 5º) |
– |
– |
– |
– |
Разом |
2000 |
100,0 |
500 |
100,0 |
Таблиця 6. Дані агрохімічного обстеження ґрунту
Показник |
Значення |
Вміст гумусу в ґрунті, % |
3,8 |
Вміст основних елементів живлення, мг/кг ґрунту: |
|
азоту, що гідролізується |
60 |
рухомого фосфору |
100 |
обмінного калію |
120 |
Таблиця 7. Вартість матеріально-технічних ресурсів, затрати на виконання сільськогосподарських робіт та кадастрова ціна на зерно кукурудзи
Показник |
Значення |
1. Органічні добрива: |
|
вартість гною, грн/т |
40 |
затрати на навантаження, транспортування і внесення 1 т гною, грн/т |
20 |
2. Мінеральні добрива: |
|
вартість аміачної селітри (34,5%), грн/т (без ПДВ) |
2180 |
вартість простого суперфосфату (18,7%), грн/т (без ПДВ) |
1770 |
вартість калійної солі (40%), грн/т (без ПДВ) |
3900 |
затрати на навантаження, транспортування і внесення 1 т мінеральних добрив, грн/т |
34 |
3. Затрати на збирання, вивезення продукції з поля і доочищення зерна, грн/ц |
23 |
4. Кадастрова ціна 1 ц зерна кукурудзи, грн/ц |
95 |
Таблиця для заповнення: Розрахунок збитків від втрат родючості ґрунту в результаті водної ерозії на посівах кукурудзи в ТОВ “Світанок”
продовження таблиці
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
