
- •Команди для оперативного управління діяльністю учнів вчителем на уроці фізичної культури.
- •Комплекс загальнорозвиваючих вправ
- •Правила проведення зрв
- •Записування зрв
- •Послідовність зрв при складанні комплексів Тривалість 8-12 хвилин
- •Методичні поради щодо проведення загально розвиваючих вправ
- •Класифікація стройових вправ.
- •Методика навчання та проведення стройових вправ.
- •3. Терміни, за допомогою яких ми називаємо рухи ланок частин тіла по відношенню один до одного, :
- •Методика навчання загальнорозвиваючих вправ.
- •Коротка характеристика вправ без предметів з предметами, вправи біля і на гімнастичній стінці.
- •Складання комплексів загальнорозвиваючих вправ.
Коротка характеристика вправ без предметів з предметами, вправи біля і на гімнастичній стінці.
До загальнорозвиваючих вправ відносяться будь-які технічно нескладні вправи, складені з поодиноких або сполучених рухів головою, тулубом, руками і ногами, виконуються індивідуально або з використанням дій партнера, гімнастичних снарядів і різних предметів. Вони можуть виконуватися у різних напрямках, з різною амплітудою, швидкістю, ступенем м'язового напруження і розслаблення, різко й плавно, з різним узгодженням рухів ланками тіла, короткочасно і тривало і т.д.
Кількість загальнорозвиваючих вправ величезна. Рухова структура їх різноманітна. Будь-яка з вправ багатофункціональна і має в своєму розпорядженні можливостями виборчого і регламентованого впливу на функції різних органів і систем організму, рухові і психічні здібності та ін. Аналітичний характер багатьох з цих вправ зручно використовувати для цілеспрямованого впливу на окремі групи м'язів, серцево-судинну, дихальну, сенсорні системи, психічні та особистісні властивості учнів. Вправи підбираються з урахуванням віку, статі, стану здоров'я, рівня фізичної підготовленості учнів за педагогічним принципом: для розвитку сили, швидкості, координації рухів, гнучкості, пам'яті на рухи та ін.. При підборі вправ враховуються умови проведення уроку, його завдання і склад учнів . Можливості вправ сильно розширюються за рахунок варіювання способів їх виконання. У силу цього кожна з них стає багатофункціональною. Так, наприклад, присідання можна використовувати як окрему вправу для впливу на м'язи ніг з метою розминки; при збільшенні кількості присідань в активну роботу втягуються серцево-судинна і дихальна системи організму, а при граничних кількостях повторень - вольові якості людини.
Для цілеспрямованого застосування загальнорозвиваючі вправи можна розділити (класифікувати) на кілька груп.
1. За анатомічною ознакою підбору вправ у залежності від роботи тих чи інших м'язових груп: для рук і плечового поясу; шиї, ніг, тулуба і всього тіла.
2. За ознакою підбору вправ переважного впливу або роботи м'язів в певному режимі: на силу, розтягування (гнучкість), швидкісно-силового характеру, з переважною швидкістю рухів, на витривалість та інші рухові здібності людини.
3. За ознакою методологічної значущості вправ: на координацію рухів, поставу, дихальні вправи.
4. За ознакою використання вправ: без предметів, з предметами (палиця, гантелі, набивні та гумові м'ячі, скакалки та ін); на гімнастичних снарядах і з снарядами (гімнастична стінка, лава тощо); на тренажерах.
5. За ознакою організації групи. ЗРВ, що виконуються одним, удвох, утрьох, у колі, у зчепленні, у зімкнутих колонах і шеренгах, у русі.
6. За ознакою вихідних положень, з яких виконуються вправи: зі стійок, присідаючи, в упорі, положення сидячи і лежачи, в висі та ін..
Загальнорозвиваючі вправи можуть виконуватися з використанням всіх класифікаційних груп.
Загальнорозвиваючі вправи удвох (в парах) за характером рухів поділяються на:
а) вправи з обтяженням - партнер своєю вагою або зусиллям бере участь у виконанні вправ;
б) вправи в опорі - партнери почергово надають опір один одному у виконанні вправи;
в) вправи у перетягуванні - зусилля партнерів спрямовані в протилежні сторони;
г) вправи у зіштовхуванні (на двох або одній нозі, без допомоги рук, стикаючись одними плечима) - партнери намагаються виштовхнути один одного з обмеженої зони.
Для виконання цих вправ учні об'єднуються в пари шляхом попереднього розрахунку їх на «перший» і «другий», з урахуванням їх росту,ваги, фізичної підготовленості. Завдання пояснюється спочатку першим, а потім другим номерам.
Вправи удвох, як правило, не вимагають спеціального розучування. Тим не менше для уникнення неточності виконання вони потребують чіткого називання, показу і короткого пояснення сенсу і характеру дій партнерів.
Вправи з обтяженням і в опорі виконуються двічі: після виконання вправи першими номерами партнери міняються місцями і завданням. Для того щоб партнери отримали однакове навантаження, необхідно уважно стежити за кількістю повторень.
Вправи у перетягуванні і в зіштовхувані виконуються з нетривалою, але максимальною напругою. Тому вони чергуються з короткочасним відпочинком, під час якого розбираються помилки в діях партнерів або виконуються вправи на розслаблення.
Вправи з обтяженням і в опорі проводяться під рахунок чи музичний супровід, а вправи в перетягуванні і зіштовхуванні - без музичного супроводу, починаються по команді «Вправу почи-най!» І закінчуються по команді «Стій!»
Вправи удвох, як правило, застосовуються в підготовчих частині уроку, хоча з їх допомогою можна вирішувати і завдання інших його частин.
Вправи на гімнастичній стінці сприяють вирішенню завдання всіх частин уроку. Конструктивні особливості цього снаряду при виконанні вправ дозволяють точно фіксувати вихідні і кінцеві положення тіла або його окремих ланок, а, отже, дозувати навантаження відповідно до індивідуальних можливостей учнів. Вправи можуть виконуватися в простих і змішаних висах, у змішаних упорах індивідуально і з партнером, в одну або в кілька змін. При роботі в декілька змін в якості додаткового виду занять для «відпочиваючої» зміни можуть бути запропоновані: вправи без предмета, акробатичні вправи, вправи на гімнастичній лавці, з палицями, набивними м'ячами та ін.. При чому «відпочиваюча» зміна свої вправи повинна виконувати в тому ж темпі, що і на стінці.
Для швидкого і організованого перешикування учнів вздовж гімнастичної стінки подається команда: «Група, для виконання вправ до гімнастичної стінки - РУШ!» (Або «кроком - РУШ!"). За цією командою спрямовує своєму розпорядженні проти першого прольоту обличчям до стінки, позначає крок на місці, що йде за ним слідом зупиняється проти другого і т.д. При виконанні вправ удвох учні розташовуються попарно в потилицю один одному обличчям до стінки і позначають крок на місці до команди: «Група - стій!» Після пояснення завдання першим і другим номерам подаються команди: «Перші номери, вихідне положення прий-няти! »,« Другі номери, зайняти свої місця ». Початок вправи визначається командою: «Вправу почи-най!», Закінчення - «Стій!» Після закінчення вправи подається команда: «Зійти зі стінки!» За цією командою перші номери сходять зі стінки і встають в потилицю другим, які готуються зайняти вихідне положення на стінці.
Вправи на гімнастичній стінці застосовуються у вигляді комплексів, в яких вправи в висах чергуються з вправами в упорах і змішаних висах, щоб дати відпочинок м'язам кистей рук і уникнути травм.
Гімнастична лава застосовується не тільки для зручного розташування учнів біля гімнастичного снаряда, але і для виконання загальнорозвиваючих вправ, які можна виконувати біля лавки, на лавці, з лавкою. При виконанні вправ біля лавки і на лавці остання відіграє роль невеликого підвищення для збільшення амплітуди рухів. У вправах з лавкою вона є обтяженням і снарядом, який можна піднімати і опускати, підкидати, перекидати і ловити. При проведенні вправ з використанням гімнастичної лавки учні діляться на групи по 8-12 чоловік, розташовуються по обидві її сторони в шахматному порядку або через одного лицем в різні боки, щоб виключити перекидання лавки або її непередбачувані рухи. При виконанні вправи з лавкою учні розташовуються, як правило, по один бік від неї.
Вправи з гімнастичними палицями дозволяють надавати різносторонню дію на учнів. Для складання комплексів вправ застосовуються як дерев'яні, так і залізні гімнастичні палиці. При виконанні вправи з дерев'яною палицею легко контролювати точність положень і переміщень її в просторі. Застосування залізних палиць підвищує навантажувальні вправи та їх значення для розвитку м'язової сили.
При виконанні вправ з гімнастичною палицею використовуються такі терміни та стройові прийоми.
Стройова стійка - палиця утримується вертикально правою рукою так, що її нижній кінець упирається в підлогу біля зовнішньої частини правої стопи. Такий стан палиці називається «до ноги». При виконанні поворотів і перебудувань палиця злегка піднімається від підлоги.
Стійка «вільно» в зімкнутому строю. За командою "Вільно!» Злегка послабити одну ногу, стояти вільно, положення палиці таке ж, як при стройовій стійці.
Стійка «вільно» в розімкнутому строю. За командою "Вільно!» Праву ногу відставити на крок в бік, ліву руку на пояс, палиця в правій руці похило, вільний кінець торкається носка лівої ноги.
Гімнастична стійка приймається в розімкнутому строю при поясненні завдання. За командою "гімнастичну стійку прий-няти!» учні відставляють праву ногу на крок в бік, найкоротшим шляхом переводять палицю горизонтально вниз, тримаючи її хватом зверху за обидва кінці. Застосовується при поясненні чергового завдання вчителя.
При пересуваннях палиця може знаходитися в положеннях «на плече» або «в руку». Якщо учні знаходяться в стройовій стійці, то за командою "На плече!» На рахунок «раз» правою рукою піднімають палицю до лівого плеча і обхоплюють нижній кінець палиці великим і вказівним пальцями лівої руки, решта пальців підтримують палицю знизу. На рахунок «два» опускають праву руку. Для переведення в стройову стійку подається команда: «Палицю до но-ги!» На рахунок «раз» взяти палицю за верхній кінець правою рукою, на рахунок «два» опустити палицю у вертикальне положення до дотику підлоги біля зовнішньої частини правої стопи.
Положення палиці «в руку» застосовується під час пересування стрибками або бігом. Палиця утримується вертикально правою зігнутою рукою хватом за середину. Приймається це положення по команді: «Палицю в руку!»
Виконуючи вправу, палицю тримають однією або двома руками всіма існуючими в гімнастиці хватами: зверху, знизу, однією зверху, іншою знизу; всілякими скресними хватами: обидвами хватами зверху, обидвами хватами знизу, одна хватом зверху, друга хватом знизу; зворотнім хватом; однієї зверху чи знизу, другою рукою зворотнім хватом. Зміна хватів проводиться перехопленням кистей, ковзаючим перехопленням, переворотом палиці, вкручуванням і викручуванням.
Переміщення палиці з одного положення в інше виконується: підніманням або опусканням прямими руками найкоротшим шляхом; згинанням або розгинанням рук; дугоподібним або круговим рухом двома руками або відпуском одного кінця палиці; перевертанням на 180° навколо середини палиці; викручуванням і укручуванням однією рукою або двома одночасно, при цьому відбувається зміна хвата без відпускання палиці.
У просторі палиця може займати горизонтальне, вертикальне і похиле положення. Якщо кут нахилу не вказується, то палиця розташовується під кутом 45° до горизонту.
По відношенню до тіла палиця може розташовуватися симетрично і несиметрично (односторонні положення).
Якщо палиця утримується за один кінець, то, називаючи вправу, вказують напрямок руху її вільного кінця. Якщо палиця утримується за обидва кінці, то в симетричних вертикальних положеннях необхідно вказати, яка рука зверху. В односторонніх положеннях до обумовлених точок тіла учнів палиця приставляється рукою, протилежній стороні, на якій розташована точка тіла, а напрям однойменної руки визначає положення палиці в просторі. Наприклад: палиця горизонтально до лівого плеча, ліва рука вперед.
Вправи з набивним м'ячем здійснюють різнобічний вплив на учнів. Вони доступні й емоційні, з їх допомогою розвивають м'язову силу, спритність, координацію рухів, вміння переходити від максимальної м'язової напруги в разі стрибків або поштовхів м'яча до миттєвого розслаблення при його ловінні. У різних рухах руками, ногами, тулубом м'яч використовується як ускладнення, але може використовуватися і в якості опори. М'яч можна піднімати і опускати, виконувати з ним махові рухи прямими або зігнутими руками, перекладати з руки в руку, передавати його партнерові, підкидати, перекидати і ловити однією або двома руками. При ловінні м’яча який летить на зустріч виставляють прямі руки з розставленими пальцями. Як тільки пальці відчують дотик м'яча, руки повинні пружно зігнутися в ліктьових суглобах, щоб послабити силу польоту м'яча. Притискати м'яч до тулуба треба лише в тому випадку, коли неможливо утримати його без додаткової опори.
Починати виконання вправ бажано з м'ячем вагою в 1 - 2 кг, поступово збільшуючи масу м'яча в чоловічих групах до 4 - 5 кг, а в жіночих - до 3 кг.
При кидках і ловінні можливі удари м'ячем і пошкодження суглобів пальців, тому необхідно стежити за дисципліною і з перших занять вчити правильно кидати і ловити м'яч.