Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
історія Угорщини.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
551.42 Кб
Скачать

Розділ іv. Угорщина за умов відновлення суверенітету (1867 – 1918 рр.) соціально-економічний і політичний розвиток угорщини в рамках дуалістичної системи

(1867-1900 РР.)

Перший період дуалізму. Консолідація дуалістичної системи за урядування К.Тіси (1875-1890 рр.). Імперська конституція 1867 р. Інститути конституційної монархії. Державно-правовий статус Угорщини за умов дуалістичного правління та відновлення державності. Територіальний устрій Цислейтанії та Транслейтанії. Ліквідація Військового Кордону. Статус Далмації. Франц-Йосиф ІІ як імператор-король. Спільні міністерства. Коронна Рада і Рада міністрів. Парламентські делегації, їх контрольні функції. Бюджетні відносини Австрії й Угорщини. Квота в загальноімперських витратах. Бюджетна угода барона Деже Банфі з імператором 1898 р. Вплив Угорщини на зовнішню політику імперії. Зближення з канцлером Бісмарком. Кабінет Дюли Андраші, його внутрішня політика. Концепція перенесення центру політичного життя імперії з Відня до Будапешта. Створення національної армії. Ліберальні перетворення. Виборча реформа 1874 р. Розвиток місцевого самоврядування. Зміни в галузі освіти і відправлення культів. Відносини держави і церкви. Кардинал Я.Шімор. Провал проекту Гогенварта-Шеффле по перетворенню імперії в триалістичну. Угорські партії в Державних зборах, їх соціальна база. Еволюція політичної лінії партії Ф.Деяка. “Біхарські пункти” партії Калмана Тіси. Радикальні політичні групи. Ставлення Л.Кошута до австро-угорського дуалізму. Зміна кабінетів у 1871-1875 рр. Злиття партій Деяка і Тіси. Політичний курс уряду К.Тіси. Перші акти соціального законодавства. Помірковано ліберальна політика кабінетів Дюли Сапарі й Шандора Векерле. Антиклерикальні реформи. Енцикліка папи Лева ХІІІ «Constanti Hungarorum». Виникнення Католицької народної партії.

Прискорення економічного розвитку і завершення промислового перевороту в ост. третині ХІХ ст. Місце Угорщини в господарській системі дуалістичної монархії. Економічна політика угорських урядів. Грошова реформа 1891 р. Роль харчової промисловості у процесі індустріалізації. Технічна оснащеність підприємств. Будапешт – найбільший європейський центр по переробці зерна. Видобувна промисловість. Вугільно-металургійні бази. Машинобудівні і електротехнічні підприємства. Залізничне будівництво. Товариство державних залізниць (STEG). Акціонування підприємств. Іноземні інвестиції. Банки і кредитні установи, їх вплив на економічний розвиток. Прусський шлях розвитку угорського сільського господарства, його екстенсивний характер. Диспропорції у розподілі земельної власності. Латифундизм. Впровадження орендних відносин. Розшарування селянства. Аграрна криза в країні. Сільськогосподарський пролетаріат. Трудова еміграція. Аграрні заворушення 90-х рр. Соціальні наслідки економічних зрушень. Умови праці. Формування промислового пролетаріату та виникнення його профспілкових і політичних організацій. Загальний робітничий союз. Робітничий та соціалістичний рухи, їх лідери. Виникнення соціал-демократичної партії в 1890 р. “Декларація принципів”.

Національні меншини Угорщини за умов дуалізму. Концепція угорської політичної нації. Хорвато-угорська угода 1868 р. Зміст хорватської автономії. Ліберальний закон 1868 р. «Про національне рівноправ’я». Альтернативний законопроект Мочоні-Мілетича “Про гарантування і регулювання державних національностей і мов в Угорщині”. Релігійні права національних меншин. Румунська і сербська церкви. Дискусії по національному питанню серед угорських політичних сил. Блажський “пронунціамент” румунської інтелігенції 1868 р. Ідея переустрою країни за взірцем “більшої Швейцарії” В.Пауліні Товта. Гарантії політичної рівності національностей Угорщини в проекті “Основного закону” 1870 р. Посилення консервативних тенденцій в національній політиці за урядування К.Тіси. Збройні виступи в Хорватії 1871 і 1883 рр. Барон Карой Куен-Гедерварі на посаді бана Хорватії. Шкільні закони і мадяризація у 80-90-х рр. Угорські “культурно-просвітницькі” організації. Румунсько-угорський конфлікт у Трансільванії. “Памфлетна війна” студентів Будапешта і Бухареста. Коложварський “меморандум-процес” 1894 р. Національні політичні партії. Конгрес національностей Угорщини 1895 р. Шовіністична кампанія святкування “угорського тисячоліття”.