Революція і визвольна війна 1848-1849 рр.

Переддень і початок національної революції. Соціальні виступи селян і найманих робітників. Політична цензура. Національне та культурне життя. Події 15 березня 1848 р. у Пешті. Шандор Петефі і “березнева молодь”. “12 пунктів”, їх положення. Вибуховий характер суспільного руху. Комітет громадської безпеки, його соціально-політичний склад. Створення коаліційного уряду Лайоша Батяні. Закон 18 березня 1848 р. про урбаріальні повинності. Ліквідація панщини, повинностей і сеньоріальної юстиції. Половинчастий характер революційного соціального законодавства. Народні рухи.

Ліберальні перетворення політичної системи Угорщини в роки революції 1848-1849 рр. Національні протиріччя. Закон про народне представництво. Цензові обмеження виборчого права. Забезпечення свободи слова. Загострення відносин віденського і угорського урядів. Конфлікт щодо озброєння Національної гвардії. Коливання уряду Батяні. Визвольний рух національних меншин. Зовнішньополітичні зусилля революційної влади. Угорські представники у Франкфурському парламенті. Вибори до Державних Зборів, їхній склад. Наростання хорватсько-угорського антагонізму. Бан Єлачич. Вереснева криза. Початок визвольної війни. Формування гонведської армії. Кадри генералітету й офіцерства. Роль Л.Кошута. Діяльність Комітету оборони. Другий уряд Батяні. Уроки поразки при Швейхаті. Роль армії в подіях. Полковник Артур Ґьорґей. Наступ австрійських сил князя Віндішґреца. Втрата Пешта. Переїзд революційного уряду до Дебрецена. Вацька декларація Ґьорґея. Позиція Кошута щодо ведення революційної війни. “Партія миру” і її роль у Державних зборах. Революція у Трансільванії. Помилки в національному питанні. Ідея федерального устрою Угорщини, її прихильники. Переговори з представниками національних меншин. Місія Д.Андраші в Белграді. Запізнілий “Закон про національності” 28 липня 1848 р. Міжнаціональні конфлікти.

Придушення угорської революції. Консолідація реставраційних сил у Відні. Октройована конституція імперії від 4 березня 1849 р. Революційний табір і контрреволюція. Інтервенція Австрії. Весняний наступ угорської армії 1849 р., його результати. Проголошення повної державної незалежності Угорщини. Рішення Державних Зборів. Уряд Бертолона Семере. Проекти поглиблення аграрних перетворень Ласло Мадараса і М.Танчіча. Повноваження Л.Кошута як правителя-президента. Дипломатія революційного уряду. Зв’язки із Сербією та Румунією. Переговори Ференца Пульскі з лордом Г.Д.Пальмерстоном. Варшавська угода Франца Йосифа ІІ і Миколи І. Царська інтервенція 1849 р. Доля Ш.Петефі. Капітуляція при Вілаґоші. Останні вогнища опору. Криваві репресії генерала Гайнау. Страта 13 генералів угорської армії. Угорська революція і Закарпаття. Оцінки визвольної війни в історичній літературі. Причини поразки та історичне значення революції.

Постреволюційна угорщина в умовах неоабсолютизму (50 – першої половини 60-х рр. Хіх ст.)

Реставраційна політика Габсбургів в 50-х рр. ХІХ ст. Урядування князя Фелікса Шварценберга. «Епоха Баха». Неоабсолютизм в Угорщині, його соціальна база. Настрої дворянства. Суспільне невдоволення. Замах Яноша Лібені на імператора. Адміністрація “бахівських гусарів”. Поділ королівства на округи. Економічна політика австрійського уряду. Ліквідація митного кордону між Угорщиною й Австрією і поширення загальноімперської системи оподаткування. Розвиток капіталістичних відносин. Промисловий переворот. Банківська система країни. Активізація залізничного будівництва. Патент від 2 березня 1853 р. про скасування кріпацтва. Умови викупу землі. Земельний кадастр. Урбаріальні суди. Наслідки аграрної реформи. Зростання товарного сільськогосподарського виробництва. Поширення хутірської системи.

Політична криза в Австрійській імперії на рубежі 50-60-х рр. Позиція угорських консерваторів і лібералів. Петиція 1857 р. Вплив воєн за об’єднання Італії на ситуацію в Угорщині. Діяльність політичної еміграції. Угорський національний директоріум у Парижі, його керівники. Спроби об’єднання усіх антигабсбурзьких сил на базі єдиної політичної платформи. “Конституційнипй проект” Л.Кошута. Ідея Дунайської конфедерації. Падіння уряду О.Баха. Наростання протестних настроїв. Святкування 100-річчя Ференца Казінці. Громадське вшанування пам’яті Іштвана Сечені. Конституційні маневри монархії. «Жовтневий диплом» і Угорщина. Відновлення вищих владних органів, їх компетенція. Лапідарний характер поступок Відня. “Лютневий патент”. Державні Збори 1861 р. Партійні угруповання Л.Телекі та Ф.Деяка. Відновлення надзвичайного становища в листопаді 1861 р. “Провізоріум Шмерлінґа” як “друге видання” неоабсолютизму. Намісник Моріц Палфі. Інститут комітатських феішпанів – főispánok.

Крах абсолютистської політики і вироблення дуалістичної угоди. Угорська проблема як концентр політичної кризи імперії. Конституційний проект графа Д.Аппоні. Початок переговорів про примирення та угорські вимоги. Позиція Ференца Деяка. Відставка кабінету Шмерлінґа. Скасування “Лютневого патенту”. Відновлення намісницької ради. Державні збори 1865-1866 рр. Розстановка політичних сил. Створення комісії по розробці проекту угоди з Габсбургами. Вплив поразки у війні з Пруссією на позицію Відня. Експедиція угорського легіону Д.Клапки. Ставлення Отто фон Бісмарка до угорських вимог. Дуалістична угода 1867 р., її сутність та історична оцінка.