Угорська культура доби просвітництва

Специфіка угорської культури у XVIII ст., умови її розвитку. Германізаторські тенденції. Йозефіністська інтелігенція. Вплив французького Просвітництва. Інтелектуальні гуртки. Національно-просвітницька програма Дьєрдя Бешенеї. Початок національного Відродження. Мовна ситуація в країні і розвиток угорського мовознавства. Міклош Ревай. Перші газети і часописи. “Magyar muzeum”. Культурницька політика Габсбургів. Досягнення в освітній галузі. Шкільна реформа Марії-Терезії. Codex ratio educationis. Підрив монополії церкви у сфері освіти. Впровадження загальної обов’язкової початкової освіти за Йосифа ІІ. Переведення університету Петера Пазманя з Нодьсомбота до Буди (Пешта). Створення першого у Європі інженерного факультету. Виникнення професійної освіти. Академія Георгікон Дьордя Фештетіча. Діяльність педагога і просвітника Шомуеля Тешшедіка. “Статистика Угорського королівства” Мартона Швартнера.

Угорське красне письменство. Творчість Д.Бешенеї як початок нового періоду літературного процесу. Консервативні ідеї дворянського патріотизму в поезіях Пала Анеша, Йожефа Ґвадані, Ондраша Дуґоніча. Йожеф Карман – засновник угорського сентименталізму. Вірші Мігая Чоконаї-Вітеза. Поети латинської школи Йожеф Райніш й Давид Бароті-Сабо.

Стильові напрямки архітектури. Бароко. Храмове будівництво. Палаци аристократії. Резиденція князів Естергазі у Фертеді. Фрески та орнаментальна ліпка. Іноземні митці в Угорщині. Портретне мистецтво. Полотна Іштвана Дорфмейстера. Церковний живопис. Скульптура. Народна архітектура.

Музичне мистецтво у XVIII ст. Пісні куруців. Вербункош. Янош Бігарі. Формування професійної музичної культури. Музичні школи. Діяльність Йозефа Гайдна в Угорщині. Ференц Вершеґі як теоретик музики. Перші “угорські” опери. Діяльність театрально-музичних труп. Професійна угорська трупа Ласло Келемена. Циганська музика та музична творчість інших національних меншин.

Угорщина в першій половині хіх ст.

Угорське суспільство та війни з наполеонівською Францією. У тіні “Священного Союзу”. Вплив континентальної блокади на угорську економіку. Розбалансованість фінансової системи. Загравання Франції з дворянством Угорщини. Переговори маршала Даву з М.Палфі 1805 р. Відозва Наполеона “До угорців” 15 травня 1809 р. Розгром ополчення біля м.Дьор. Союз шляхетства з династією. Феномен “дворянського націоналізму”. Державні збори 1811-1812 рр. Опір інфляційному патенту 1812 р. К.Меттерніх і план “амальгамації” угорської автономії. Мовний закон. Загострення відносин між Австрією та Угорщиною у 20-х рр.

“Епоха реформ”. Обстановка її початку. Вплив польського визвольного повстання 1830-1831 рр. Провідні ідеологи реформ: Міклош Вешелені, Ференц Деяк, Ференц Кьолчеї. Зміст гасла “Батьківщина і прогрес”. Політичний клуб “Національне казино”. Іштван Сечені як лідер руху за перетворення, його праця “Кредит”. Практична діяльність реформатора. Державні Збори 1832-1836 та 1839-1840 рр., їх рішення. Принцип “свобода і власність”. Боротьба за реформи в комітатських зборах. Ференц Казінці. Народження національного гімну. Перетворення в галузі культури. Створення Угорської Академії.

Лайош Кошут на чолі руху за реформи “знизу”. Політична ситуація в Угорщині 40-х рр. ХІХ ст. Виникнення громадських товариств. Газета “Pesti hirlap”. Утворення об’єднання “Молода Угорщина”. Дискусія Л.Кошута з І. Сечені. “Пробудження” нації. Зміна характеру національного руху. Вироблення “Маніфесту” опозиції. Диференціація опозиційних течій. ЇЇ лідери – Л.Кошут, Ф.Деяк, Й.Етвеш. Ідеї радикалів Мігая Танчіча, Шандора Петефі, Пала Вашварі, Йожефа Мадараса.

Перші успіхи опозиції. Затвердження угорської мови в якості офіційної. Гальмівна роль консервативно-аристократичної партії. Державні Збори 1843-1844 р. Спроби уряду розкласти опозиційний рух. Лапідарні урядові проекти реформ. Об’єктивна обмеженість ліберального реформаторства. Угорський націоналізм. Формування націй в історичній Угорщині. Початок міжнаціональних конфліктів.

Промисловість і сільське господарство в 1-й пол. ХІХ ст. Об’єктивні перешкоди їх поступального розвитку. Угорська економіка як аграрно-сировинний придаток імперської господарської системи. Тарифна і фінансова політика Відня, її критика на Державних зборах 1825 р. Прогнилість феодальних принципів господарювання. Падіння доходності шляхетських господарств. Розшарування селянства. Желери. Зростання міст. Розвиток угорського торгового капіталу і особливості його первісного накопичення. Мануфактури і зародження фабричної промисловості. Розвиток металургії, харчової і текстильної галузей. Спроби підвищення товарності сільського господарства. Поступове поширення найманої праці. Прогрес транспортної інфраструктури: перші залізниці і пароплавство на Дунаї. Економічна криза. Передумови реформування господарського механізму країни.