- •Розділ і. Середнє подунав’я в і тис. Н.Е. Давня історія угорців
- •Розділ іі. Угорщина та угорці в добу середньовіччя та в ранній новий час (до кінця XVII ст.) утворення угорського королівства та його розвиток до середини хііі ст.
- •Угорська держава і суспільство в добу класичного середньовіччя (середина хііі – XV ст.)
- •Середньовічна угорська культура XI-XV ст.
- •Угорські землі в ранній новий час ( xvі-XVII ст.): особливості економічних , соціальних і політичних процесів
- •Розвиток культури угорщини в хvі-хvіі ст.
- •Угорщина XVIII ст., її інтеграція в системі володінь габсбургів
- •Угорська культура доби просвітництва
- •Угорщина в першій половині хіх ст.
- •Революція і визвольна війна 1848-1849 рр.
- •Постреволюційна угорщина в умовах неоабсолютизму (50 – першої половини 60-х рр. Хіх ст.)
- •Розділ іv. Угорщина за умов відновлення суверенітету (1867 – 1918 рр.) соціально-економічний і політичний розвиток угорщини в рамках дуалістичної системи
- •Угорщина на початку хх ст. (1900-1918 рр.)
- •Угорська культура хіх – початку хх ст.
- •Розділ V. Угорщина в міжвоєнний період та під час другої світової війни (1918 – 1945 рр.) революційні події в угорщині 1918-1919 рр.
- •Тенденції соціально-економічного і політичного розвитку угорщини в міжвоєнний період (1920-1939 рр.)
- •Угорщина в період другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •Розділ vі. Спроба соціалістичного експерименту в угорщині (1945-1988 рр.) режим «казарменного» соціалізму в угорщині
- •Національна революція 1956 р.
- •Другий період історії радянської системи в угорщині. «ера кадара» (1956-1989 рр.)
- •Розділ vіі. Сучасна угорщина: напрями соціально-економічних і політичних перетворень
- •Перемога демократії в угорщині (1988-1991 рр.)
- •Угорщина на шляху демократичного розвитку: труднощі і перспективи (1991-2006 рр.)
- •Угорська культура новітнього часу
- •Джерела і література до всього курсу
- •Джерела і література до розділу і
- •Джерела і література до розділу іі
- •Джерела і література до розділу ііі
- •Література
- •Джерела і література до розділу іv
- •Джерела і література до розділу V
- •Джерела
- •Джерела і література до розділу vі
- •Джерела
- •Джерела і література до розділу vіі
Розвиток культури угорщини в хvі-хvіі ст.
Вплив Реформації та перебування під владою іноземних держав на культурний процес. Післямогачська гуманістична думка. Національна самосвідомість у творчості літераторів і гуманістів Іштвана Бродарича, Міклоша Олага, Яноша Жомбокі. Розвиток угорської історіографії. Твори Ференца Форгача, Ґашпара Гелтаї та Міклоша Іштванфі. Переміщення центру історичних студій до Трансільванії. Ідеї релігійно-проповідницької практики. Проповіді, памфлети і теологічні розробки Іштвана Сеґеді Кіша. Літературно-полемічна спадщина Петера Пазманя. Переклади Нового Заповіту і повного тексту Біблії угорською мовою – значні події культурного життя країни. Лексикографічні роботи Ференца Папої Паріза. Студії в галузі граматики угорської мови. Янош Сільвестер. Іштван Котона. «Нова граматика угорської мови» Альберта Сенці Молнара. Переклади античної класики. Переробки байок Езопа Гашпаром Гелтаї. Драматична спадщина Софокла у творчому перекладі Петера Борнемісси. Балінт Балашші – найвизначніший поет ХVІ ст. Публіцистична і літературна діяльність Міклоша Зріні. Мотиви класицизму в поетичній творчості Іштвана Дєндєші. Традиційний фольклор, його мотиви. Пісні Шебештьєна Тіноді.
Розвиток освіти і наукової думки Угорщини і Трансільванії в ХVІ-ХVІІ ст. Вплив західноєвропейської філософії. «Угорська енциклопедія» Яноша Опоцаї-Чере. Реорганізація шкільництва під впливом Реформації і контрреформації. Єзуїтські колегії та протестантські навчальні заклади. Вищі школи у Дюлофегерварі та Шарошпотоку. Заснування університету в Нодьсомботі. Освітня діяльність Пала Медєші та Яноша Тольної. Реформи Яна Амоса Коменського. Початки угорськомовного книгодрукування у Шарварі і подальше його поширення. Трансільванський друкар-енциклопедист Міклош Містотфолуші Кіш. Поява перших публічних бібліотек.
Стильові напрямки і канони угорського образотворчого мистецтва ХVІ-ХVІІ ст.: пізній ренесанс, бароко і класицизм. Міське, церковне, замкове і приватне будівництво. Пам’ятки архітектури. Поширення графіки. Мотиви музичної творчості Балінта Бакфорка.
РОЗДІЛ ІІІ.
УГОРЩИНА ПІД ВЛАДОЮ ІМПЕРІЇ ГАБСБУРГІВ
(XVIІI – СЕРЕДИНА ХІХ СТ.)
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УГОРСЬКОГО НАРОДУ НА ПОЧАТКУ XVIII СТ. (1703-1711 рр.)
Економічні і соціально-політичні передумови визвольного виступу та його початок. Визнання Державними Зборами Йосифа І Габсбурга королем країни. Політика австрійських правителів. Зростання масового невдоволення. Формування антигабсбурзької опозиції. Міклош Берчені. Ференц Ракоці ІІ. Рух куруців. Початок війни за незалежність. Угода в Бережанах між Томашем Есе та Ференцом Ракоці ІІ 1703 р. Зовнішньополітичні обставини національно-визвольного руху. Вплив війни за іспанську спадщину. Позиція царя Петра І. Військові успіхи і невдачі визвольної армії. Шандор Карої. Створення регулярного війська, його командний склад. Янош Боттян. Соціальні питання.
Перший період національно-визвольної війни. Державні Збори у Сечені. Проголошення Ференца Ракоці ІІ «правлячим князем». Детронізація Габсбургів у 1707 р. Становлення елементів державної організації. Компромісна соціальна політика і реорганізація системи оподаткування. Пал Радаї і дипломатія куруців. Позиція зарубіжних країн: Франції, Росії, Речі Посполитої. Поразка під Тренченом 1708 р., її наслідки. Загострення внутрішніх протиріч серед куруців. Криза визвольного руху. Переговори Ш.Карої з Яношем Палфі. Ідея конфедерації Угорщини й Австрії. Визвольна війна угорського народу і Закарпаття.
Поразка національного руху і Сатмарський мир 1711 р., його умови. Подальша доля Ференца Ракоці ІІ. Історичні наслідки національно-визвольної війни. Її місце в історичній свідомості народу та творах культури.