Середньовічна угорська культура XI-XV ст.

Побут і матеріальна культура угорського народу, напрями її еволюції під час переходу до цивілізаційного етапу суспільного розвитку. Замкове і міське будівництво. Монументальна архітектура. Обличчя адміністративних і церковних центрів країни: Естерґома, Секешфегервара, Вішеґрада, Буди, Нодьсомбота, Нодварада, Шопрона, Кашші та ін. Зміна стильових напрямків середньовічної архітектури. Розквіт готики. Синтез італійського канону і місцевої специфіки. Прикладний характер середньовічної скульптури. Оздоблення храмів. Діяльність скульпторів Мартона і Дьордя Коложварі. Перша в Європі бронзова кінна скульптура для відкритої площі. Скульптурні портрети угорських монархів.

Духовна культура угорського народу XI-XV ст. Наслідки прийняття християнства на її еволюцію. Фольклор як скарбниця соціального досвіду та історичної пам’яті народу. Основні мотиви і герої фольклорної творчості. Розвиток освіти в добу середньовіччя. Латинь – універсальна мова освіченості і передачі писемної та іншої нормативної інформації. Виникнення нижчих та середніх шкіл. Церковна школа у Веспремі як перехідний тип навчального закладу. Вплив західноєвропейської університетської освіти на Угорщину. Подальша розбудова освітньої інфраструктури в XІV-XV cт. Міські і парафіяльні школи. Рішення Будайського та Естерґомського соборів XІV ст. щодо освітнього рівня духовенства. Вимоги щодо освітньої та фахової підготовки при узятті на державну службу. Вищі школи в Печі, Обуді, Загребі, Пожоні, Нодьсомботі як провідники німецького культурного впливу. Заснування університету в Пожоні та його доля.

Вчені студії в раннє середньовіччя. Сюжети перших угорських латиномовних манускриптів-«кодексів». Агіографічна література – житія Іштвана Святого, Ласло Святого, єпископа Ґеллерта, св.Марґіт. Формування міфологічно-легендарних концепцій минулого: скіфська і гунська теорії. Хронікально-династійний виклад матеріалу. Пам’ятники середньовічної історіографії. Угорські хроніки й аннали. «Діяння угорців» ХІ cт., зміст та імовірне авторство. «Діяння угорців» Аноніма. «Діяння короля Ласло». «Угорська хроніка» Яноша Туровці. «Віденська Ілюстрована хроніка» Марка Кальті. Творчість істориків Шімона Кезаї, Яноша Кюкюллеї.

Вплив західноєвропейської ренесансної культури на Угорщину у XV ст. Поява елементів новочасного раціоналістичного світосприймання і світорозуміння. Меценатство і антикварна діяльність. Міклош Баторі і Петер Вароді. Гуманістичний гурток при дворі Матяша Корвіна. Academia Istropolitana. Янош Вітез і Янус Панноній – видатні представники угорського гуманізму, напрями їхньої творчої діяльності. Жанри і сюжети ренесансної літературної творчості. Започаткування книгодрукування в Буді.

Угорські землі в ранній новий час ( xvі-XVII ст.): особливості економічних , соціальних і політичних процесів

Соціально-політична криза в Угорщині на зламі XV-XVІ ст. Прихід до влади королів з Ягеллонської династії, хиткість їх становища в країні. Передвиборні домовленості Уласло ІІ та Лайоша ІІ з угорськими станами. Укріплення олігархічного правління. Державні збори 1498 р. «Прогабсбурзька» та «національна» партії угорського дворянства.

Передумови, хід і наслідки Селянської війни 1514 р. Вплив «революції цін» і «друге видання кріпацтва». Проникнення південно-німецького торгово-лихварського капіталу в гірничу промисловість. Фуґґери і Янош Турцо. Наступ дворянства на права селян. Масове впровадження відробіткової ренти – corvée. Натуралізація оброку. Визрівання передумов соціального протесту на початку XVI ст. Селянська війна 1514 р., її початок, основні події, програмові вимоги повсталих. Керівники селянської війни. Дьордь Дожа. Відгомін подій на Закарпатті. Розгром армії Дожі під Темешваром. Наслідки соціального вибуху. Закони про «вічну залежність селянства» – «perpetua rusticitas». Систематизація угорського права. Tripartitum Іштвана Вербеці. Значне погіршення правового і соціального становища селянства. Юридичне оформлення кріпацтва. Виступи робітників гірничих промислів 1525-1526 рр.

Становлення і розвиток доменіально-панщинного господарства у Трансільванії та угорських володіннях Габсбургів. Феномен пізнього кріпосництва. Питання селянського виведення як проблема відносин між дворянським і магнатським прошарками панівного класу. Його відновлення на Державних Зборах у Пожоні в 1556 р. Передання питання про виведення селян до компетенції комітатських властей. Урбаріальні повинності. Особливості соціально-економічної ситуації у Трансільванії. Становище селян-влахів, угорців та сасів. Рішення станових Зборів у Шегешварі щодо соціального регулювання у секеїв. Аноблювання секейської верхівки. Повстання секеїв 1562 та 1571 рр. «Кривава масляниця секеїв» 1596 р. Збереження середньовічних засад міського життя у князівстві. Розвиток промислів. Тваринницька орієнтація трансільванського експорту. Оцінка тенденцій соціально-економічного розвитку угорських земель ХVІ-ХVІІ ст. в сучасній історіографії.

Ускладнення стратегічного становища Угорщини на поч. XVІ ст. Зовнішньополітичні комбінації монархів по організації антитурецької відсічі. Втягнення в орбіту політичного впливу Габсбургів. Переплетення векторів міжнароднополітичного розвитку: італійських воїн, реформаційних процесів, османо-турецької агресії в Центральній Європі. Несприятливість «геополітичного пасьянсу» для Угорщини. Причини пасивної позиції імператора Карла V. Початок генеральних кампаній Сулеймана І Кануні по завоюванню Середнього Подунав’я в 1521 р. Військовий потенціал Угорщини. Могачська катастрофа 1526 р. як переломний момент в історії країни.

Розчленування країни у 1526-1541 рр. на три регіони. Боротьба за угорську корону між Фердинандом І Габсбургом і Яношем Запольяї. Нодьварадська угода 1538 р., її умови. Політична ситуація після смерті Я.Запольяї. Регентство єпископа Утешеніча-Мартинуцці (фратера Дьордя). Королева Ізабелла. Конституювання суверенітету Трансільванського князівства. Періодична гальванізація османської експансії, проникнення турків у Верхню Угорщину. Адріанопольский мирний договір 1547 р., його умови. Територіальні межі підавстрійської Угорщини, Трансільванського князівства і турецьких володінь в Середньому Подунав’ї.

Реформація в Угорщині та Трансільванії. Проникнення лютеранського віровчення в країну. Поширення кальвінізму в 30-40-х рр. XVІ ст., перші його проповідники. Соціальний контекст кальвінізму, його поширення серед міського патриціату і знаті. Собори у Тарцалі 1562 р. і Дебрецені 1567 р. Формування кальвіністської церкви і затвердження її догматів. Єпископ Петер Меліус Югас. Дебрецен як центр кальвінізму в Угорщині. Аугсбурзький релігійний мир і його наслідки для країни. Контрреформаційні заходи Рудольфа ІІ та Матвія ІІ. Переслідування магнатів-протестантів. Інцидент у Кашші 1603-1604 рр. Церковний собор у Нодьсомботі 1611 р. Діяльність архієпископа Петера Пазманя. Етапи рекатолизації угорських володінь Габсбургів у XVІІ ст. Строкатість релігійної ситуації у Трансільванії. Поширення лютеранства і кальвінізму. Течії сакраментаріїв, соцініан, анабаптистів. Соціальна база окремих протестантських віровчень. Диспут у Дюлофегерварі 1568 р. між проповідником сакраментаріїв Ференцем Давидом і кальвіністським єпископом П.М.Югасом. Утвердження принципу найширшої релігійної толерантності у Трансільванії. Рішення Державних Зборів у Торді (1568 р.), Медєші (1570 р.). Заборона подальших релігійних інновацій князем Іштваном Баторі.

Проблема континуїтету політичних відносин в угорських володіннях Габсбургів. Угорська палата в Пожоні. Часткове збереження традиційних владних інституцій. Відновлення посади надора. Компетенція Державних зборів. Політика австрійських правителів. Причини антигабсбурзького виступу під проводом Іштвана Бочкаї 1604-1606 рр. Рушійні сили повстання. Умови Віденського миру 1606 р. Угорські стани в роки Тридцятирічної війни. Введення австрійських військ до Угорщини в 1651 р. Абсолютистська політика Леопольда І. Формування магнатської опозиції, її учасники. Державні збори 1662 р. Організація антигабсбурзької змови під проводом палатина Ференца Вешшелені. Петер Зріні і Ференц Надашді. Угода в Штубні та нарада опозиціонерів у Мурані. Провал спроби опозиційного виступу. Призупинення скликань Державних зборів. Створення надзвичайного адміністративного органу – Gubernium та війська з лояльних угорців – loboncos. «Опозиція знизу». Рух скитальців (bujdosó) як відповідь на репресивну політику австрійських володарів Угорщини. Виступ 1672 р. Ґашпар Піка. Нова хвиля руху куруців під проводом Імре Текелі (кінець 70-х – 80-і рр. XVII ст. ). Облога австрійцями Мункача. Ілона Зріні. Утвердження влади Габсбургів в Угорщині наприкінці XVII ст. Рішення Державний Зборів 1687 р. Діяльність Комісії по нових придбаннях – Neoaquisita Comissio. «Переоблашування» країни головою Угорської палати єпископом Колоничем. Заохочення німецької міграції.

Угорські землі під владою Османської імперії. Адміністративно-територіальний поділ: вілайєти і санджаки. Органи військово-адміністративного управління. Збереження окремих елементів самоврядування в селах і містечках. Соціальний та релігійно-правовий статус угорського населення. Взаємодія шаріату та угорського права в регулюванні правовідносин. Система оподаткування населення. Поширення тимаріотської системи землеволодіння в Середньому Подунав’ї. Вплив турецького панування на соціальне, релігійне і культурне життя країни.

Боротьба з турецькою експансією і поступове звільнення території Угорщини. Військові кампанії 50-60-х ст. XVI ст. Героїчна оборона Еґера. Іштван Добо. 6-тий похід Сулеймана І до Угорщини 1566 р., його наслідки. Облога Сіґетвара. Другий Адріанопольський мир 1568 р. Події 15-річної війни 1593-1606 рр. Положення Жітвоторокської мирної угоди, її пролонгація. Останній рецидив турецької експансії в Угорщині в 60-х рр. XVIІ ст. Кампанії великих візирів Мохамеда і Ахмеда Кепрюлю. Облога Ершекуйвара. Міклош Зріні як організатор антитурецького опору. Битва при Сен-Готарді. Вашварський мир 1664 р. Розгром турків під Віднем в 1683 р. Ян ІІІ Собєський. Звільнення угорських міст і замків. Нищівна поразка турків при Зенті. Воєначальник принц Євгеній Савойський. Визволення Угорщини і укладення Карловацького мирного трактату 1699 р. Наслідки турецького панування.

Консолідація Трансільванської державності (2-а пол. ХVІ – сер. ХVІІ ст.) Включення до складу князівства комітатів Парціуму. Рішення Державних Зборів у Сасшебеші 1556 р. щодо права на обрання правителя. Шпеєерська угода 1570 р. князя Яноша Жігмонда та імператора Максиміліана ІІ Визнання міжнародної правосуб’єктності Трансільванії. Сюзеренітет Оттоманської Порти. Посилення центральної влади у князівстві за правління Іштвана Баторі. Боротьба протурецької і прогабсбурзької партій шляхти. Зростання зовнішньополітичного впливу Трансільванії. Участь у 15-річній війні з турками. Перемога антиавстрійського політичного курсу на зламі ХVІ-ХVІІ ст. Іштван Бочкаї. Державні Збори у Серенчі. Збереження суверенітету Трансільванії та її прав на Парціум.

Князювання Ґабора Бетлена, його внутрішня політика. Консолідація антигабсбурзьких сил і участь у подіях Тридцятилітньої війни. Результати трьох кампаній Ґабора Бетлена. Трансільванія за правління Дьордя І Ракоці. Зовнішньополітичні комбінації на завершальному етапі Тридцятилітньої війни. Переговори з представниками гетьмана Богдана Хмельницького. Зовнішньополітична активність Дьордя ІІ Ракоці. Спроба об’єднати під своєю владою Молдову і Волощину. Участь у війні проти Речі Посполитої. Відносини із Швецією. Ситуаційний союз із Гетьманщиною, його політичний сенс.

Поступовий занепад Трансільванського князівства в 2-й пол. ХVІІ ст. Крах спроб звільнитися від сюзеренітету Османської імперії. Загострення боротьби за князівський престол. Протурецька політика князя Мігая Апафі. Трансільванія в зовнішньополітичних розрахунках Франції. Варшавський договір 1677 р. Звільнення князівства від турків і австрійська військова окупація армією Карла Лотарінгського. Угода Мігая Апафі з Габсбургами. Символічне обрання Імре Текелі князем Трансільванії. Кінець самостійної політичної історії князівства.