Угорська держава і суспільство в добу класичного середньовіччя (середина хііі – XV ст.)

Причини послаблення центральної влади в Угорщині за Ендре ІІ. Масштаби земельних пожалувань. «Novae institutiones», їх роль у піднесенні могутності магнатського стану. Боротьба шляхти – servientes Regis – проти зловживань баронів. Привілеї станів за «Золотими буллами» 1222 і 1231 рр. Закріплення права опору королю. Невдала зовнішня політика Ендре ІІ. Угорщина і папство. Королева Ґертруда і німецьке засилля при дворі.

Правління Бейли IV як спроба подолання кризових явищ. Замкове будівництво. Закладення основ нової військової системи. Роль половецької дружини. Династична політика і війни з австрійським герцогом Фрідріхом Бабенберґом та Богемією. Феодальна анархія останньої третини ХІІІ ст. Втручання зовнішніх сил. Політична роздробленість країни. Баронські кліки. Територіальна компетенція графів Кьосеґі (Нейметуйварі), Омодея Аби, Копаса Борші, Ласло Кана, Матея Чака. Пошуки виходу з політичної кризи на Державних зборах на Ракошському полі 1277 р. Ендре ІІІ – останній представник династії Арпадів.

Соціально-економічні процеси в Угорщині в класичне середньовіччя. Подальший розвиток феодального землеволодіння. Засоби формування феодальної земельної власності. Впровадження майорату. Система avicitas. Періодична ротація вищої верстви панівного класу Угорщини. Укріплення позицій служилого дворянства і юридичне оформлення його привілеїв. Причини його відносної багаточисельності. Шляхта як соціальна база централізованої державної влади. Дворянське самоврядування та станове представництво. Еволюція міського життя, його місцева специфіка. Надання прав самоврядування королівським містам. Кодекс Буди – взірець міського права країни. Стирання розбіжностей між окремим категоріями селянства і формування єдиного стану-класу феодально залежного селянства Угорщини – jobbágy – йобаґіонів. Закони 1351 р. і встановлення юрисдикції поміщика над особою селянина. Обмеження права селянського виходу в XV ст. Поступове впровадження кріпосництва та його юридичне оформлення. Повинності селян. Поява панщини. Збереження привілейованого статусу госпітів-сасів і населення прикордонних областей. Соціальні виступи низів. Вплив гуситських воєн на угорські землі. Селянське повстання 1437-1438 рр. у Трансільванії.

Тенденції історичного розвитку країни за правління династії Анжу. Боротьба Карла І Роберта з претендентами на корону – Вацлавом Пшемисловичем та Отто Віттельсбахом. Подолання магнатського сепаратизму. Засоби укріплення впливу та авторитету центральної влади монархами Анжуйської династії. Спроба впровадити одноосібний принцип правління – plenitudo potestatis. Перенесення королівської резиденції до Вішеґрада. Напрями внутрішньої політики. Перерозподіл землеволодінь. Створення рицарського ордену св.Дьордя. Реорганізація комітатського управління. Податкова реформа, диверсифікація джерел фіскальних надходжень. Грошова реформа, впровадження нової грошової одиниці – форинта. Реорганізація армії, модифікація традиційної системи «banderium» як способу комплектування війська. Магнатська опозиція. Змова Феліціана Заха. Подальше піднесення Угорщини за Лайоша Великого. Реформи центрального адміністративного апарату. Заходи по уніфікації правосуддя. Центральна аудієнція ішпанів придворної капели. Станове представництво.

Зовнішня політика Анжуйської династії. Втручання в італійські справи. Політична гра в Неаполі. Боротьба з Венецією за узбережжя Далмації. Південний напрям зовнішньополітичної активності. Видинський банат. Зростання угорського впливу в Центральній Європі. Стосунки з Польщею, Богемією, Священною Римською імперією, Австрією. Посередництво Лайоша І в богемсько-польському територіальному конфлікті. Переговори у Вішеґраді і формування антиавстрійського союзу центральноєвропейських монархій. Угода з польським королем Казимиром ІІІ Великим щодо Галичини. Антилитовська спрямованість польсько-угорського союзу. Обставини одержання Лайошем І польської корони. Утворення князівств Волощини і Молдови і втрата територій нижнього Дунаю.

Зміна системи соціально-політичних відносин в країні в к. XIV – на поч. XV ст. Проблема передачі королівської влади після смерті Лайоша Великого. Кандидатури Сигізмунда Люксембурзького, Людовіка Орлеанського і Карла Дураццо. Формування магнатських угруповань на їх підтримку. Угода Сигізмунда Люксембурзького з угорською аристократією і коронування під іменем Жігмонда. Діяльність баронських ліг Гараї-Ціллеї, Горваті, Каніжаї. Пошук королем соціально-політичних союзників. Нова аристократія – Сколарі, Розгоні, Палоці, Перені, Марцалі, Таллоці та ін. Створення рицарського королівського «Товариства Дракона». Побудова укріплених міст. Скликання загальноугорської асамблеї представників міст в 1405 р. Поразка хрестоносного війська під Нікополем та її значення для внутрішньополітичного життя Угорщини. Спроби короля Жігмонда внести зміни в «Золоту буллу» на Державних зборах у Темешварі 1397 р. Арешт монарха. Магнатський заколот 1403 р. Спроби реорганізації державного апарату і переведення чиновництва на грошовий оклад. Кінець монопольної влади баронської олігархії у системі державної адміністрації. Створення єдиного суду «особистої присутності короля». Соборний рух в католицькій церкві і церковна політика Жігмонда. Впровадження правила placetum regium і виключного права королівської інвеститури. Угорщина в системі володінь Сигізмунда (Жігмонда).

Політична анархія і подальше послаблення центральної влади в 2-ій чв. XV ст. Зростання турецької загрози. Організація антитурецької відсічі і зростання впливу Яноша Гуняді. Сеґедський мир. Поразка угорсько-польського війська у битві під Варною 1444 р. та її наслідки. Ескалація боротьби баронських ліг. Втручання імператора Фрідріха ІІІ. Реґентство Яноша Гуняді при малолітньому Ласло V. Перемога армії Гуняді під Белградом в 1456 р. і послаблення турецької загрози для Центральної Європи.

Правління Матяша Корвіна як «золотий вік» середньовічної Угорщини. Боротьба за корону в середині 50-х рр. XV ст. Звільнення Матяша Гуняді Іржі Подєбрадом і обрання королем Угорщини в 1458 р. Реформаторська діяльність монарха. Напрями його соціальної політики і соціальна база правління. Спирання на дворянство, толерантність по відношенню до спадкової аристократії. Формування станово-представницької монархії. Роль Державних зборів, угорська специфіка станового представництва. Реорганізація адміністративного апарату, казначейства, судових органів. Податкова та військова реформи. Створення «чорного війська». Янош Ернуст як головний фінансист королівства. Баронська опозиція реформаторській політиці і змова 1467 р. Основні результати реформ Матяша Корвіна. Спроба забезпечити спадкоємність влади за Яношем Корвіном.

Зовнішня політика країни в 2-й пол. XV ст. Успіхи в боротьбі з турецькою експансією. «Боснійський пояс» оборони. Битва під Кеньєрмезив. Полководець Пал Кініжі. Поєднання військових і дипломатичних методів зовнішньої політики на західному напрямі. Честолюбні проекти Матяша Корвіна в Богемії. Війна 1468 р. Боротьба з чесько-польсько-австрійською коаліцією. Умови договору в Оломоуці 1478 р. Італійський шлюб Матяша Корвіна, його зовнішньополітичні аспекти. Зазіхання на імперську корону. Війна з австрійськими Габсбургами 1482-1487 рр., її результати.