Джерела і література до розділу і

«СЕРЕДНЄ ПОДУНАВ’Я В І ТИС. Н.Е. ДАВНЯ ІСТОРІЯ УГОРЦІВ»

Джерела

Агафий. О царствовании Юстиниана (552-558). Перевод, статья и примеч. М.В.Левченко. – М.-Л., 1953.

Аммиан Марцеллин. История. – М., 2001. (є й інші видання).

Аппиан. Римские войны. – СПб., 1994.

Видукинд Корвейский. Деяния саксов. – М., 1975.

Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. (є різні видання).

Гельмольд. Славянская хроника. Пред., пер. и примеч. Л.В.Разумовской. – М., 1963.

Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной европе. В 2 тт. – Т.2. (Булгары, мадьяры, народы севера, печенеги, русы и славяне). – М., 1967.

Ибн-Русте. Дорогие ценности // Хвольсон Д.А. Известия о хазарах, буртасах, болгарах, мадьярах, славянах, русах Абу Али Ахмеда бей Омара ибн-Дасты. – Спб., 1869.

Иордан. О происхождении и деяниях готов («Getica»). – М., 1960.

Константин Багрянородный. Об управлении империей. Текст, перевод, комментарий. – М., 1989. (2-е випр. видання М., 1991)

Лев Мудрый. Тактика // Acta Historica Academiae Scientorum. – Budapest, 1952.

Літопис Руський / Пер. з давньоруської Л.Є.Махновця. – К., 1989.

Плутарх. Сравнительные жизнеописания. В 3 тт. – М., 1961-1964. (є й інші видання).

Соколов В.С. Извлечения о жизни и нравах римских императоров. Выдержки из книг Секста Аврелия Виктора от Цезаря Августа до императора Феодосия // Вестник древней истории. – 1964. – №1.

Страбон. География в 17 книгах. – М., 1964. (є й інші видання).

Gesta hungarorum. Літопис Анонімуса про діяння угорців під час пошуків і віднайдення Батьківщини. Пер. з лат. та угорськ. Каміла Найпавера. – Ужгород, 2005.

A magyarok elődeiről és a honfoglalásról. Kortársak és krónikások hiradásai. – Budapest, 1975.

Fülöp G., Lendvai A. Árpád népe előt. – Budapest, 1990.

Herodianos. A Római Birodalom története Marcus Aurelius halálától. – Budapest, 2005.

Hétágú csatacsillag: Magyar mondák és a legendák. – Budapest, 1988.

Julianus barát és napkelet fölfedezése. – Budapest, 1986.

Kész B. Honfoglaláskori magyar mondák képekben. – Ungvár-Budapest, 1988.

Prokopios.Titkos történet. – Budapest, 1984.

Література

Алексеев В.П., Бромлей Ю.В. К изучению роли переселений народов в формировании новых этнических общностей // Советская этнография. – 1968. – №5.

Алешкевич Я.А. Перші контакти угорців із слов’янським світом // Carpatica-Карпатика. Старожитності Верхнього Потисся та суміжних регіонів. – Ужгород, 1998. – Вип.5.

Алешкевич Я.А. Обряд поховання угорців із конем (за матеріалами Чомського могильника) // Carpatica-Карпатика. Старожитності Верхнього Потисся та суміжних регіонів. – ужгород, 1998. – Вип.5.

Алешкевич Я.А. Іншомовні запозичення в сфері економіки угорців під час їх переселення // Ювілейний збірник на честь 70-річчя від дня народження Петра Лизанця. – Ужгород, 2000.

Алешкевич Я. Східні джерела про стародавніх угорців // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. До 55-річчя заснування Ужгородського університету та історичного факультету. – Вип.5. – Ужгород, 2000.

Алешкевич Я. Угорці Середнього Подунав’я у повідомленнях Костянтина Багрянородного та зовнішньополітичних планах Візантійської імперії Х ст. // Carpatica-Карпатика. Давня історія України та суміжних регіонів. Ювілейний збірник на честь 70-річчя від дня народження проф.Балагурі Е.А. – Вип.13. – Ужгород, 2001.

Алешкевич Я. Соціальна структура угорського суспільства та система управління напередодні створення ранньофеодальної Угорської держави (VIII-X ст.) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Вип.6. – З нагоди 70-річчя відомого українського вченого-археолога, професора Ужгородського національного університету Е.А.Балагурі – Ужгород, 2002.

Амброз С.М. Некоторые вопросы социального строя кочевых обществ // Советская этнография. – 1970. – №6.

Артамонов М.К. История хазар. – Л., 1962.

Археология Венгрии (конец ІІ тыс. до н.э. – І тыс. н.э.) / Под ред. Титова В.С., Эрдели И. – М., 1986.

Балагури Э.А. Актуальные вопросы древней истории венгров в свете новейших исследований // Acta hungarica. – 1990. – I évfolyam. – Ungvár, 1992.

Балагурі Е., Алешкевич Я. Старожитності Верхнього Потисся періоду віднайдення угорцями батьківщини (нові аспекти і концепції) // .) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Вип.3. – Ужгород, 1999.

Бернштам А.Н. Очерк истории гуннов. – Л., 1954.

Бернштейн С.Б. Константин-философ и Мефодий. – М., 1984.

Бильбасов В.А. Кирилл и Мефодий. В 2 ч. – СПб., 1868-1871.

Бобков В.А. О времени заселения венграми Верхнего Потисья // Acta hungarica. – 1990. – I évfolyam. – Ungvár, 1992.

Брайчевський М.Ю. Аскольд і Олмош // Археологія. – 1994. – №1.

Ванечек В. Государство моравов, Великоморавская держава // Великая Моравия. Тысячелетняя традиция государственности и культуры. – Прага, 1963.

Вереш П. До питання Приуральського джерела давньоугорського етносу // Народна творчість та етнографія. – 2006. – Спецвипуск 4.

Вигодованець Н.І. Угорці й Угорщина в давньоруських літописах // Acta hungarica. – 1990. – I évfolyam. – Ungvár, 1992.

Вольштейн Т.Т. Маркомманские войны и вопрос о создании новых римских провинций на Среднем Дунае во II в. н.э. // Учёные записки Башкирского университета. – Вып.69. – Уфа, 1973.

Гавранек Б. Начало славянского письма и письменной литературы в великоморавскую эпоху // Великая Моравия. Тысячелетняя традиция государственности и культуры. – Прага, 1963. – С.67-80.

Гарипов Т.М., Кузеев Р.Г. «Башкиро-мадьярская» проблема (краткий обзор основных источников) // Археология и этнография Башкирии. – Т.1. – Уфа, 1962.

Геров В. К вопросу о включении рабов в римское войско при Августе // Античное общество. – М., 1963. – С.23-28.

Голубцова Н.И. Италия в начале V в. и вторжение Алариха в Рим // Вестник древней истории. – 1949. – №4.

Грацианский Н.П. Славянское царство Само (к критике известий «Хроники Фредегара») // Исторический журнал. – 1943. – Кн.4-5. – С.41-47.

Грацианский Н.П. Деятельность Константина и Мефодия в Великоморавском княжестве // Вопросы истории. – 1945. – №1. – С.84-105.

Грот К.Я. Моравия и мадьяры с половины IХ до начала Х века. – СПб., 1881.

Древности эпохи великого переселения народов V-VIII веков. Советско-венгерский сборник. – М., 1982.

Дьяконов А. Известия Иоанна Эфесского и сирийских хроник о славянах VI-VII вв. // Вестник древней истории. – 1946. – №1. – С.20-34.

Ермолова И.Е. Этнографический облик гуннов по данным позднеантичных авторов // Норна у источника судьбы. Сборник статей в честь Е.А.Мельниковой. – М., 2001.

Златковская Т.Д. Племенной союз гетов под руководством Биребисты (І в. до н.э.) // Вестник древней истории. – 1955. – №2.

Истрин В.А. 1100 лет славянской азбуки. – М., 1963.

Киселев С.В. Древняя история Южной Сибири. – М., 1949.

Кобаль Й.В. Народи сучасної території Закарпаття в епоху середньовіччя (До питання про автохтонність слов’ян-руських на Закарпатті) // Acta hungarica. – 1992. – IІІ évfolyam. – Ungvár, 1994.

Колосовская Ю.К. Паннония в I-III веках. – М., 1973.

Кругликова И.Т. Дакия в эпоху римской оккупации. – М., 1955.

Кудрявцев О.В. Эллинские провинции Балканского полуострова во втором веке нашей эры. – М., 1954.

Кудрявцев О.В. Исследования по истории балкано-дунайских областей в период римской империи и статьи по общим проблемам древней истории. – М., 1957.

Левицкий Т. «Мадьяры» у средневековых арабских и персидских географов // Восточная Европа в древности и средневековье. – М., 1978.

Магнер Г.І. Урочище Угорське в початковій історії Київської Русі // Український історичний журнал. – 1972. – №5.

Мартынов А.И. Древнейшие памятники финно-угорского наскалького искусства в Сибири // Acta hungarica. – 1993-1994. – IV-V évfolyam. – Ungvár, 1997.

Материалы І тыс. н.э. по археологии и истории Украины и Венгрии. – К., 1996.

Мольнар Э. Проблема этногенеза и древней истории венгерского народа. – Будапешт, 1953.

Наследова Р.А. Вторжение славян и их расселение на территории Византийской империи // История Византии. В 3 тт. – Т.1. – М., 1967.

Нидерле Л. Славянские древности. Пер. с чеш. – М., 1956.

Обыденнов М.Ф. К вопросу о продвижении древних угров в Восточную Европу // Acta hungarica. – 1990. – I évfolyam. – Ungvár, 1992.

Проблемы археологии и древней истории угров. – М., 1972.

Режабек Ф.В. Маркомманские войны // Записки императорского Новороссийского университета, ІІ, 68. – Одесса, 1896. – С.1-223.

Ременников А.М. Борьба племен Северного Причерноморья с Римом в ІІІ в. – М., 1954.

Ременников А.М. Источники по истории войн племён Подунавья с Римом в III-IV вв. н.э. // Учёные записки Казанского педагогического института. – Вып.98, сб. ІІІ. – Казань, 1972.

Рутткаи А. Вклад в проблему славяно-венгерских взаимодействий в северной части Карпатской котловины в Х-ХІ вв. // V Международный конгресс славянской археологии. Труды. – Т.2. Секция III-IV. – К., 1988.

Сак Ю.М. Латинський трактат Івана Фогараші про походження угорської мови // Acta hungarica. – 1990. – I évfolyam. – Ungvár, 1992.

Теплоухов А.Ф. Следы былого пребывания угорского народа в смежных частях Пермской и Вятской губ. и последующая смена его пермским и русским народами // Записки Уральского общества любителей естествознания. – Т.39. – Свердловск, 1924. – С.81-112.

Тот Т.А., Фирштейн Б.В. Антропологические данные к вопросу о великом переселении народов. Авары и сарматы. – Л., 1970.

Третьяков Н.П. Новые данные о Великоморавском государстве // Вопросы истории. – 1961. – №5. – С.72-80.

Федоров Г.Б., Полевой Л.Л. Римляне в Карпато-Дунайских землях и культура местного населения // Славянско – молдавские связи и ранние этапы этнической истории молдаван. – Кишинев, 1983.

Фодор И. Вопросы изучения древневенгерских памятников Закарпатья // Acta hungarica. – 1990. – I évfolyam. – Ungvár, 1992.

Хайду П. К этногенезу венгерского народа // Acta Linguistica Academiae Scientiarum Hungaricae. – T.2. – Budapest, 1958. – P.248-316.

Чайлд Г. У истоков европейской цивилизации. – М., 1952.

Шомфаї Кара Д. Живі традиції епосу в кочових народів Внутрішньої та Центральної Азії // Народна творчість та етнографія. – 2006. – Спецвипуск 4.

Шош Чемицки А. О венгерских исследованиях в области славянской археологии // Советская археология. – 1962. – №4. – С.105-114.

Штаерман Е.М. Кризис рабовладельческого строя в западных провинциях Римской империи. – М., 1957.

Штаерман Е.М. Мораль и религия угнетенных классов Римской империи. – М., 1961.

Шушарин В.П. Русско-венгерские отношения в IХ в. // Международные связи России до ХVII в. – М., 1961. – С.131-179.

Эрдели И. Теории венгерских учёных о поволжском происхождении древних венгров // Археология и этнография Башкирии. – Т.4. – Уфа, 1971.

A honfoglaláskor irot forrásai. Szerk. Kovács L., Veszprémy L. – Budapest, 1996.

A magyar őstörténete kérdései. Szerk. K. Czeglédy, P.Hajdu. – Budapest, 1955.

Árpádkori legendák és intelmek. – Budapest, 2004.

Attila és hunjai. Szerk. Németh G. – Budapest, 1940.

Az Árpád-kori magyar történet bizánci forrásai. Összegyűjtötte, ford., bev. és jegyzetekkel ellátta Moravcsik G. – Budapest, 1988.

Bárczi G. A magyar szókincs eredéte. – Budapest, 1958.

Barkóczi L., Bóna I., Mócsy A. Pannonia története. – Budapest, 1963.

Bartha A. A IX-X. századi magyar társadalom. Változatlan utánny omás. – Budapest, 1973.

Bartha A. A magyar honalapitás. – Budapest, 1987.

Biró J. Kollégiumok Aquincumbon. – Szeged, 1966.

Bogdán I. Régi magyar históriák. – Budapest, 1980.

Bóna I. VII. századi avar települések és Árpád-kori magyar falu Dunaújvárosban. – Budapest, 1973.

Boros J., Rapcsányi L. Vendégségben őseinknel. – Budapest, 1975.

Csorba Cs. Árpád örökében. – Budapest, 1996.

Czeglédy K. 6-9. századi népmozgalmak a steppen. – Budapest, 1954.

Deér J. Pogány magyarság, keresztény magyarság. – Budapest, 1993.

Dienes I. A honfoglaló magyarok. – Budapest, 1972.

Dümerth D. Álmos, az áldozat. – Budapest, 1986.

Fettich N. Régészeti tanulmányok a késöi hun femmüvesség történetéhez. – Budapest, 1951.

Fodor I. Verecke hires útján... A magyar nép őstörténete és a honfoglalás. – Budapest, 1980.

Fügedi E. Kolduló barátok, polgárok, nemesek: Tanulmányok a magyar középkoról. – Budapest, 1981.

Erdély I. A magyar honfoglalás és elözményei. – Budapest, 1986.

Erdély I. Pannoniai húsvét. – Budapest, 1987.

Eszmetörténeti tanulmányok a magyar középkorról. – Budapest, 1984.

Györffy G. Tanulmányok a magyar állam eredetéről. – Budapest, 1959.

Györffy G. Honfoglalás elötti népek és országok Anonymus Gesta Hungarorum // Etnographia. – 1965. – №3.

Györkei J. Magyarok az amur partján. – Budapest, 1967.

László G. Östörténetünk legkorabbi szakaszai. – Budapest, 1961.

László G. „Emlékkezzünk régeikről...” A Kárpát-medence egykori népeinek története és a magyar honfoglalás. – Budapest, 1976.

László G. A „kettős honfoglolás“. – Budapest, 1978.

László G. Őseinkről: Tanulmányok. – Budapest, 1990.

Kászonyi D. Magyarhon négy korszaka. – Budapest, 1976.

Kőhalmi K. A steppék nomádja lóháton, fegyverben. – Budapest, 1972.

Komoróczi G. Sumer és magyar? – Budapest, 1976.

Kristó Gy. Magyarország története 895-1301. – Budapest, 2006.

Kulcsár Zs. Rejtélyek és botrányok a közepkorban. – Budapest, 1984.

Lipp T. Árpád és Kurszán: „Magyar krónika”. – Budapest, 1988.

Magyarra lett keleti népek. – Budapest, 1988.

Magna Моравия. – Прага, 1965.

Magyar őstörténeti tanulmányok. – Budapest, 1977.

Magyarok a Kárpát-Medencében. – Budapest, 1988.

Magyarország népeinek története az őskortól a Honfoglalásig. – Budapest, 1976.

Mesterházy K. Nemzetségi szervezet és az osztályviszonyok kialakulása a honfoglaló magarságnál. – Budapest, 1980.

Mócsy A. Pannonia a korai császárság idején. (Változatlan utánnyomás). – Budapest, 1975.

Molnár E. A magyar nép östörténete. – Budapest, 1954.

Morávcsik G. Bizánc és magyarság. – Budapest, 1953.

Németh G. A honfoglaló magyarság kialakulása. – Budapest, 1930.

Németh P. A Felső-Tisza-vidék a X.században // Acta hungarica. – 1990. – I évfolyam. – Ungvár, 1992.

Perényi J. Magna Hungaria kérdéséhez // Magyar nyelv. – 1959. – №1.

Róna-Tas A. A honfoglalás kori magyarság. – Budapest, 1993.

Schön D. Istenkeresők a Kárpátok alatt. – Budapest, 1997.

Sebestyén G. Az őskor története. – Budapest, 1883.

Szabó M. A kelták nyomábon Magyarországon. – Budapest, 1976.

Szilágyi J. Aquincum. – Budapest, 1956.

Tardy L. Régi feljegyzések Magyarországról. – Budapest, 1982.

Történelem kr. u. 1000-ig. – Budapest, 2005.

Varga D. Ős napkelet. Az orott történelem kezdetei. – Budapest, 1973 (1979).

Vékony G. Dákok, rómaiak, románok. – Budapest,1989.