Угорська культура хіх – початку хх ст.

Роль угорської культури у піднесенні національної свідомості народу 1-ї половини ХІХ ст. Просвітительський рух поч. ХІХ ст. Проблема реформи системи освіти. Національна інтелігенція. Національний музей як провідний центр угорської культури. Вплив ідей німецького романтизму і гердерової концепції нації. Об’єктивний зв’язок боротьби за національну культуру з прогресивними перетвореннями. Фольклористичні дослідження. Твір Яноша Ердеї “Народні пісні і сказання”. Неологісти. Дебати навколо норм літературної мови. Кодифікація угорської мови у роботах Ференца Казінці, значення його діяльності для національної культури. Друкування угорською мовою. Часопис “Tudományos dűjtemény”. Літературно-художні альманахи “Aurora” та “Ateneum”. Гурток “Аврора”. Зародження угорського національного театру. Йожеф Котона як драматург і його твір “Банк-бан”. Корифеї угорської сцени Р.Деріней, А.Канторней, Ж.Сентпетері, К.Медері, Я.Барто, П.Янчо.

Стильові особливості мистецтва. Громадське будівництво. Діяльність Комісії про благоустрою столиці. Архітектори Мігай Полак і Матяш Ціттербанд. Будівлі Національного музею і Національного театру в Будапешті. Труднощі у розвитку скульптури. І.Ференці. Пейзажний живопис. Напрями творчості Міклоша Барабаша. Революція 1848-1849 рр. і діячі угорської культури. Романтичне мистецтво. Історичний живопис 50-60-х рр. ХІХ ст. Історико-героїчні полотна Віктора Мадараса, їх значення.

Досягнення угорського мистецтва 2-ої половини ХІХ ст. Політичний компроміс 1867 р. та його вплив на культуру. Угорська художня школа. Видатні художники епохи. Бертолон Секей. Дюло Бенцур. Романтична школа Мігая Зічі. Творчість Мігая Мункачі, його історичні та жанрові полотна. Сюжети живописних творів Адольфа Фенеша, Кароя Кернштока, Гейзи Месея. Перетворення Будапешта в «центральноєвропейський Париж» і визначний центр мистецтва. Ланцюговий міст. Монументальні будови і пам’ятники. Еклектизм стилів. Неоготика і архітектоніка Парламенту. Пам’ятники історичним діячам. Святкування 1000-ліття “віднайдення батьківщини” і твори мистецтва. Модерністські мистецькі напрямки поч. ХХ ст. Імпресіоніст Пал Сіннеї-Мерше. Художники-експресіоністи Тіводар Чонтварі і Лайош Гулачі.

Музичне мистецтво. Угорська народна музика. Збирання фольклору. Виникнення Національної консерваторії і Філармонійного товариства. Засновник національного оперного мистецтва Ференц Еркель. Творчість Ференца Ліста, його вклад у світову музичну класику. Хорове мистецтво. Початок творчої діяльності Бели Бартока і Золтана Кодая. Професійний театр та його видатні представники. Заснування Будапештської опери. Театральне товариство “Талія”. Розквіт жанру оперети. Ференц Легар. Імре Кальман, його твори. Угорські виконавці-віртуози Артур Нікіш, Ліпот Ауер, Янош Ріхтер.

Роль художньої літератури як виразника суспільних настроїв. “Угорський Горацій” Даніель Бержені. Народна cатирична поема Мігая Фозекоша “Ludás Mati”. Консервативно-патріотичний напрям угорської літератури (сентименталісти Б.Віраг та Ш.Кішфолуді). Творчість Ференца Кьолчеї у 30-х рр. ХІХ ст. Комедії Кароя Кішфолуді. Патріотична поезія Мігая Верешмарті. Драматична поема “Чонґор і Тюнде”. Професійна літературна критика. Міклош Йовжіко і виникнення жанру історичного роману. Угорський романіст Йожеф Етвеш. Революційний романтизм Шандора Петефі. Лірика Яноша Вайди і Яноша Ороня. Філософська драма І.Мадача “Трагедія людини”. Сюжети творів Мора Йокаї, Калмана Міксата, Моріца Жігмонда. Соціально-побутові романи Лайоша Толної. Натуралізм Шандора Броді та Іштвана Тьокорменя. Поезія Ендре Аді. Літератори-модерністи кола журналу “Nyugat”.

Розвиток наукових студій. Виникнення Угорської Академії наук. Природознавці Янош Фелді і Ференц Пете. Проблеми антропології в дослідженнях Отто Германа. Педагогічна і наукова діяльність Лайоша Міттерпахера. Угорські математики. Світове значення вікриття неєвклідової геометрії Яношем Бояї. Алгебраїчна школа Дюли Форкоша. Теоретичні і прикладні досліди Лоранда Етвеша. Технічні розробки. Винайдення динамомашини. Досліди у галузі фотооптики Йожефа Петцвала. Досягнення угорських інженерів у різних сферах машинобудування і електротехніки. Донат Банкі. Внесок Ігнаца Шеммельвейса і Яноша Балаша у медичну науку. Розквіт медицини в 2-ій пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. Прогрес у галузі хімії і хімічної технології.

Розвиток суспільних наук. Угорське економічне товариство та І.Сечені. Статистичні роботи Елека Феньеша. Історико-правові студії Д.М.Ковачіча й Б.Вірага. Правова система епохи дуалізму в роботах Тіводара Паулера. Філософська і соціологічна думка. Літературознавчі роботи Пала Дюлаї і Жолта Бейоті. Розвиток фінно-угрознавства і порівняльного мовознавства. Лінгвістичні розвідки Пала Гунфолві і Йожефа Буденца. Угорська позитивістська історіографія 2-ої пол. ХІХ – поч. ХХ ст. (Дюло Паулер, Ференц Шоломон, Деже Чанкі). Перші узагальнюючі праці з історії Угорщини. Ігнац Ачаді як зачинатель вивчення соціальної історії. Угорська система освіти в 2-ій пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. Освітня політика в регіонах компактного мешкання національних меншин.