Міністерство освіти і науки України

Ужгородський національний університет

Історичний факультет

Кафедра нової і новітньої історії та історіографії

МАНДРИК Іван Олександрович, ГАНУС Сергій Олексійович

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

з нормативного курсу

«ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА УГОРЩИНИ»

(програма, методичні рекомендації, бібліографія)

Для студентів, що навчаються за спеціальностями «Історія» та «Угорська мова і література»

УЖГОРОД – 2007

УДК

ББК

М

Мандрик І.О., Ганус С.О. Навчально-методичний комплекс з нормативного курсу «ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА УГОРЩИНИ» (програма, методичні рекомендації, бібліографія) для студентів, що навчаються за спеціальностями «Історія» та «Угорська мова і література». – Ужгород, 2007. – ЧЧ с.

Рецензенти:

Віднянський С.В., доктор історичних наук, професор, в.о. завідувача кафедрою історії Угорщини та євроінтеграції УжНУ

Кріль М.М., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії словянських країн Львівського національного університету ім. І.Франка

Відповідальний за випуск:

Мазурок О.С., доктор історичних наук, професор кафедри нової і новітньої історії та історіографії

Рекомендовано до друку кафедрою нової і новітньої історії та історіографії (протокол № 3 від Х листопада 2006 р.)

©Мандрик І.О., Ганус С.О.

©Ужгородський національний університет

ВСТУП

Географічні та природно-кліматичні особливості Середньодунайської низовини. Угорщина як центральноєвропейська країна, її периферійне становище на теренах західноєвропейської цивілізації, контакти з іншими цивілізаційними ареалами: православно-візантійським та мусульманським. Геополітичні чинники її історії та сьогодення. Зміна кордонів історичної Угорщини. Природно-господарське та історико-географічне районування. Угорщина і Закарпаття. Цивілізаційна специфіка країни та ментальність її народу. Етапи етнічної історії угорців. Походження їх самоназви. Загальні особливості минулого Угорщини. Континуїтет державницької традиції. Періодизація історії Угорщини. Видатні особистості, їх роль у суспільно-історичному розвитку та місце в історичній свідомості угорського народу.

Предмет і завдання курсу «Історія і культура Угорщини». Джерела та література до його вивчення. Вузлові проблеми історії Угорщини та дискусії в історіографії навколо них. Узагальнюючі праці. Специфіка опанування матеріалу. Літературні твори та твори мистецтва у вивченні угорської культури.

Розділ і. Середнє подунав’я в і тис. Н.Е. Давня історія угорців

Етно-політична ситуація в Середньому Подунав’ї на рубежі нашої ери. Кельтські племена та їх сусіди. Завоювання імператорів Октавіана Августа і Тиберія. Утворення провінції Паннонія. Вплив Дакії. Панноно-далматинське повстання. Романізація провінції і колонізація Карпато-Дунайського регіону. Побудова лімесу і заснування міст. Римські поселення, їх типологія (Аквінкум, Скарбанція, Аррабона, Горсіум, Сопіана, Саварія). Римські громадянські общини – civitas і муніципії. Розбудова соціально-господарської інфраструктури. Поширення системи землеволодіння типу рабовласницької вілли. Надання населенню Паннонії прав римського громадянства за Каракалли. Адміністративна реорганізації Паннонії, утворення нових провінцій. Послаблення Римської імперії. Напади варварських племен. Маркомманські війни. Боротьба із сарматами. Християнізація у ІІІ-IV ст.

Велике переселення народів і Середнє Подунав’я у IV-VII ст. Оселення федератів і варваризація Паннонії. Державне утворення гунів. Аттіла. Поділ Паннонії візантійським імператором Анастасієм і остготським королем Теодоріхом. Утворення Аварського каганату, його державна структура. Впливи Візантії і Франкської імперії Карла Великого. Паннонська марка. Ситуація після Верденського поділу імперії 843 р. Середнє Подунав’я у складі держави Само та Великої Моравії. Просвітницька і прозелітична діяльність слов’янських першовчителів Кирила і Мефодія у Паннонії: факти і легенди.

Давня історія угорців. Основні джерела до її вивчення. Анонімна хроніка «Gesta hungarorum». Подорожні записки ченця Юліана. Легендарна біблейська версія етногенезу угорців. Походження угорців у рамках наукового дискурсу. Проблема прабатьківщини. «Magna Hungaria». Угорські племена під владою Тюркського і Хозарського каганатів. Міграція угорських племен на захід. Леведія. Етелкьоз. Свідчення візантійських імператорів Лева VI Мудрого та Константина Багрянородного. Подолання угорцями карпатських перевалів і «віднайдення батьківщини» напр. ІХ ст. – honfoglalás. Історичність вождів – Альмоша, Арпада, Курсана, Левенте. Розклад родо-племінних відносин і соціальні процеси в ІХ ст. Виокремлення знаті і нижчих прошарків. Походи угорців до країн Європи. Битви при Мерзебурзі та на р.Лех, їх наслідки. Перехід угорців до осілого способу життя і припинення експансії.

Розділ іі. Угорщина та угорці в добу середньовіччя та в ранній новий час (до кінця XVII ст.) утворення угорського королівства та його розвиток до середини хііі ст.

Політична ситуація в Центральній Європі в 2-й пол. Х ст. Зміни в угорському племінному соціумі. Укріплення влади вождів союзу племен. Файса, Такшонь і Гейза. Прихід до влади Іштвана (Вайка). Переддень конституювання угорської державності. Обласні правителі – Копань, Айтонь, Дюло. Передумови прийняття Іштваном західного варіанту християнства.

Утворення Угорського королівства. Політичне значення прийняття корони від Риму. Естерґом – релігійно-політичний центр держави. Боротьба Іштвана І з місцевим сепаратизмом. Церковна та земельно-адміністративна політика. Утворення комітатів. Законодавча діяльність. Систематизація звичаєвого права. Державна влада і управління, їх перехідний характер. Державні збори й Королівська рада. Надор (палатин) королівства та Державний суддя. Часткове збереження родоплемінних владних структур.

Політична боротьба в Угорщині після смерті Іштвана І, її учасники. Вплив зовнішніх сил – Священної Римської імперії, Візантії, Київської Русі. Крах проімперської політики Петера Орсеоло. Правління Ендре І. Конфлікт між правом старшинства і правом первородства при передачі влади в родині Арпадів. Створення герцогства. Характер політичних процесів в Угорщині в 10-70-х рр. ХІ ст. Язичницькі повстання.

Консолідація угорської державності в кінці ХІ-ХІІ ст. Конфлікт з папою Григорієм VII і коронування Гейзи І “візантійською” короною. Суспільно-політична ситуація в країні за Ласло І і Калмана Книжника. Початок активної територіальної експансії, її напрями і результати. Війни з Венецією. Стосунки з імперією, південними сусідами. Державно-політичний статус Хорватії у складі Угорської монархії. Просування в басейн Нижнього Дунаю. Половецька єпископія. Угорсько-руські відносини. Встановлення родинних зв’язків династій Рюриковичів та Арпадів. Анастасія Ярославна. Втручання угорських монархів у справи Русі в добу її політичної роздробленості. Політичні процеси ХІІ ст. Боротьба за королівський престол між Арпадовичами. Втручання візантійських та германських імператорів. Стабілізація країни за правління Бейли ІІІ. Розбудова державного апарату. Успіхи його матримоніальної дипломатії. Становлення системи дуумвірату та її вплив на процедуру передачі королівської влади. «Старші» і «молодші» королі.

Соціальна стратифікація угорського суспільства в ХІ-ХІІІ ст. Процес феодалізації. Структура панівного класу. Магнатська верства, її участь у виконанні владних функцій в державі. Інститут фаміліаритету, його відмінність від західноєвропейської васально-ленної системи. Магнатське землеволодіння. Джерела формування шляхетського стану. Виникнення дворянського комітатського самоврядування. Церковна організація Угорщини: єпископства, архієпископства, абатства і пріорства. Політико-правовий статус духовенства і церкви. Верстви селянства: вільні общинники, серви, лібертини, удворники, йобаґіони. Особливості їх соціально-економічного і правового становища. Завершення переходу до осілого способу життя і землеробських занять. Колонізаційна політика королів. Джерела і напрями внутрішньої колонізації. Госпіти. Кодекс «Andreanum» і юридичне оформлення прав «сасів». Колонізаційні заходи Тевтонського ордену, їх наслідки. Налагодження міського життя в Угорщині. Походження міст в історіографії. Міста і містечка, соціальний і національний склад їх населення. Особливості становища волоського населення і секеїв в королівстві.

Монгольське нашестя на Угорщину. Битва при Могі, її наслідки.