Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

Кафедра загальної гігієни з екологією

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до самостійної роботи з гігієни та екології

для студентів II курсу

стоматологічного факультету

Спеціальність: 7.110106 - “Стоматологія”

Модуль “Гігієна та екологія”

Львів-2012

Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з гігієни та екології для студентів II курсу стоматологічного факультету за спеціальністю: 7.110106 - “Стоматологія” підготували: профю В.І. Федоренко (теми 8, 9, 10, 11 – практичні роботи, теми 1,2, 7 – самостійні роботи), І.Г. Мудра(1, 12, 13 , 18, 19, теми 2, 3, 8 – самостійні роботи), к.м.н, ас. Л.М. Кіцула (тема 7 – практична робота, теми 2, 4, 5 – самостійні роботи), к.б.н., ас. Л.П. Козак (теми 15, 16), ас. Н.В. Москвяк (теми 2,14 – практичні роботи, тема 6 – самостійна робота), ас. Я.М. Ямка (теми 4, 17), ас. Н.М. Скалецька (тема – 3, 5, 6 практична робота) під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, д.м.н., проф. В.І. Федоренко.

Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко.

Рецензенти:

А.К. Маненко, професор кафедри гігієни і профілактичної токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

О.П. Корнійчук, завідувач кафедри мікробіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Методичні рекомендації схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол № ).

Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, професор М. Р. Гжегоцький.

Методичні рекомендації з гігієни та екології для студентів стоматологічного факультету складені на основі навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) і призначені для допомоги студентам у підготовці та виконанні практичних занять і самостійної роботи.

Методичні рекомендації до практичних занять включають: актуальність теми; навчальні цілі заняття, практичних навиків і вмінь, базові знання, вміння та навики; зміст теми; основну і додаткову літературу для самопідготовки; матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів; навчальні практичні завдання; задачі та тестові завдання контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків.

На занятті студенти оформляють протоколи практичної роботи. Протокол наприкінці заняття підписується викладачем.

Методичні рекомендації одночасно містять інформацію для викладачів: розподіл часу на практичному занятті (15 % - підготовчий етап заняття, 70 % - основний етап заняття, 15 % - контроль засвоєння теми); кон

трольні питання, тести і задачі, які застосовується викладачем для контролю виконання самостійної роботи кожним студентом на підготовчому етапі заняття у вигляді фронтального усного чи письмового експрес-опитування. Відмітки про присутність студентів на заняттях та поточну успішність (оцінки та конвертація у відповідні бали) виставляється викладачем в академічному журналі.

Формою кінцевого контролю засвоєння дисципліни є підсумковий модульний контроль, який здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Форма проведення підсумкового модульного контролю включає контроль теоретичної і практичної підготовки. Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

За рішенням Вченої Ради студентам, які мають наукові публікації, або які зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України можуть додаватися заохочувальні бали до кількості балів з дисципліни.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Зміст

Модуль Гігієна та екологія

№ п/п	Теми самостійних робіт	Стор.
1	Методика гігієнічної оцінки клімато-погодних умов та їх впливу на здоров’я людини. Акліматизація. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря.	1
2.	Вплив забрудненого атмосферного повітря, води та харчування на стоматологічну захворюваність населення. Аліментарна профілактика основних стоматологічних захворювань.	9
3.	Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів.	15
4.	Гігієнічні проблеми харчування в умовах забрудненого навколишнього середовища та шкідливих виробництв. Лікувально-профілактичне харчування.	18
5.	Гігієнічні основи організації санітарно-протиепідемічного режиму у стоматологічних лікувально-профілактичних закладах.	23
6	Особливості комбінованої, комплексної та поєднаної дії шкідливих факторів на організм лікаря-стоматолога та зубного техніка. Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь у роботі лікаря-стоматолога і зубного техніка.	27

Тема 1. Методика гігієнічної оцінки клімато-погодних умов та їх впливу на здоров’я людини. Акліматизація. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря Актуальність теми

Особливості впливу різних типів клімату на гігієнічні умови життя, здоров’я та праці зумовлені рівнем теплового навантаження на організм людини, напруженням всіх ланок пристосувально-захисних механізмів терморегуляції. Профілактика патологічних станів, що виникають унаслідок впливу клімато-погодних факторів має важливе значення для оптимізації умов перебування людини в різних кліматичних районах, збереження здоров’я, підвищення працездатності і сприяння акліматизації.

Навчальні цілі

Знати особливості впливу клімато-погодних умов на здоров’я, умови життя та працездатність населення. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки клімато-погодних факторів з метою запобігання їх негативного впливу на організм людини.

Базові знання, вміння та навички

Знати шляхи тепловіддачі, механізми та методи оцінки терморегуляції в умовах нагрівного та охолоджувального мікрокліматів, методи гігієнічної оцінки параметрів мікроклімату (фізіологія, гігієна та екологія).

Зміст теми

Біосфера, її структура, функціональні зв’язки, місце людини в біосфері. Атмосфера, її структура та властивості. Природний хімічний склад атмосферного повітря та гігієнічне значення окремих його складових. Вплив фізичних властивостей атмосфери на організм людини. Забруднення атмосферного повітря, основні джерела, види і наслідки. Вплив забрудненого повітря на здоров`я і умови проживання населення. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря. Гігієнічне значення погоди та клімату. Акліматизація як складний соціально-гігієнічний процес. Медичні класифікації погоди. Методика гігієнічної оцінки прямого та опосередкованого впливу погоди і клімату на здоров`я людини. Геліометеотропні реакції та геліометеотропні захворювання.

Рекомендована література

Основна:

1. Гігієна та екологія людини. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів / За загальною ред. В.Г. Бардова. – К., 2006. – С.106-122.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С.75-98, 124-141.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/За ред. І.І. Даценко. – Львів, Світ, 2001. – С.40-48.

Додаткова:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.70-96, 124-135.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни/За ред. Є.І. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 157-192.

Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Біосфера, її структура, функціональні зв’язки.

2. Атмосфера, її структура та властивості. Природний хімічний склад атмосферного повітря та гігієнічне значення окремих його складових.

3. Атмосферний тиск та його вплив на організм.

4. Основні джерела, види забруднення атмосферного повітря. Вплив забрудненого повітря на здоров`я і умови проживання населення.

5. Поняття про біобезпеку та принципи санітарної охорони атмосферного повітря.

6. Погода, погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори.

7. Клімат, гігієнічне значення, класифікація. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори і показники.

8. Кліматичні зони України. Курортотерапія та кліматотерапія.

9. Поняття про акліматизацію.

10. Види атмосферної циркуляції: антициклони, циклони, атмосферні фронти.

11. Медичні класифікації погоди.

12. Вплив погоди на здоров`я людини (прямий і опосередкований).

13. Геліометеотропні реакції та геліометеотропні захворювання, їх профілактика.

Контрольні тести:

1. Метеотропні захворювання- це захворювання, що загострюються:

а) в різні пори року; б) у весняно – осінній період; в) при сонячній прогоді;

г) в дощову погоду; д) при різких змінах погоди.

2. Метеотропні реакції виникають у :

а) у різні пори року в здорових, але метеочутливих людей ;

б) хворих на патологію шлункового тракту;

в) хворих на патологію нервової системи;

г) хворих на патологію ендокринних органів;

д) практично здорових людей;

е) хворих на патологію серцево – судинної системи.

3. До сприятливої з медичної точки зору погоди відноситься:

а) сонячна погода; б) дощова погода; в) вітряна погода; г) нестійка погода;

д) стійка погода.

4. До якого типу відноситься клімат із середньорічною температурою 0-4^оС?

а) тропічний; б) жаркий; в) теплий; г) полярний; д) суворий.

5. Клімат, для якого притаманна середньомісячна температура холодної пори року – 0⁰С, найтеплішої – +22-28⁰С, сухе і жарке літо з вітрами з Північної Африки називається ...

а) середземноморським; б) кліматом саван; в) субтропічним;

г) тропічним; д) кліматом вологого тропічного лісу.

6. В якому кліматичному районі розташоване мсто С, якщо середньорічна температура – 7^оС, середньорічна кількість опадів 0 280 мм, середньорічний тиск – 749 мм.рт.ст.?

а) тропічному; б) помірному; в) жаркому; г) холодному; д) полярному.

7. За медичною класифікацією погоди Овчаровою В.Ф. визначається ступінь біотропності синоптичної ситуації. Скільки типів погоди характеризують дану оцінку?

а) 1; б) 3; в) 5; г) 7; д) 9.

8. При оцінці біотропності погоди за В.Ф. Овчаровою лікарю кардіологічного відділення необхідно спрогнозувати метеотропні захворювання в пацієнтів. Які ступені мінливості погоди будуть оцінені ним як несприятливі?

а) стастичного та гіпоксичного типу; б) стійкого індеферентного типу; в) усіх типів; г) нестійкого індеферентного типу; д) спастичного типу.

9. Патологія людини, що пов’язана з низьким барометричним тиском:

а) гіпотонія; б) гіпертонічна хвороба; в) кесонна хвороба; г) гірська хвороба; д) висотна хвороба.

10. Патологія людини, що пов’язана з різким переходом від високого барометричного тиску до нормального: а) гіпотонія; б) гіпертонічна хвороба; в) кесонна хвороба; г) гірська хвороба; д) висотна хвороба.

Контрольні задачі:

1. Дайте медичний прогноз погоди на найближчі дні для хворого на ішемічну хворобу серця при умові, що погода характеризується віддаленням холодного фронту, наближенням циклону з різко вираженим ступенем міждобової мінливості елементів.

2. Протягом 10 днів з 10 по 20 лютого над м. Львів знаходиться малорухливий антициклон, що зумовлює стійку без опадів погоду. Метеорологічні показники о 13.⁰⁰ год. 15 лютого: атм тиск 760 мм рт.ст, перепад тиску за добу 5 мм, температура повітря - 12°С, добовий перепад t -10°С, вологість повітря 60 %, вміст кисню 320 мг/л, шв. руху повітря 2 м/с.

Згідно прогнозу метеобюро погода зміниться 23 лютого у зв’язку з наближенням циклону. Очікується дощова хмарна погода з атм. тиском 732 мм рт.ст., t + 6°С, відносною вологістю – 100%, насиченням кисню 250 мг/л, швидкістю руху повітря 10 м/с. Визначте яка погода згідно з медичною класифікацією спостерігалась 15 лютого та очікується на 23 лютого. Яка біотропність погоди в першому та другому випадку. Дайте рекомендації серцево-судинним хворим щодо профілактики метеотропних захворювань.

Тестові завдання.

1. При прогнозуванні метеотропних захворювань кардіологічних пацієнтів слід визначити ступінь біотропності погоди з урахуванням міждобової мінливості метеоелементів. Які з них є найбільш сприятливими?

а) індеферентний, слабкий;

б) помірний виражений;

в) виражений;

г) виражений і слабкий;

д) виражений та різко виражений.

2. З метою розробки профілактичних заходів щодо метеотропних захворювань лікар оцінює кліматоформуючі фактори місцевосці. Назвіть основні з них:

А. Географічна широта, висота над рівнем моря, рельєф, тип поверхні, близкість до водних об’є֦ктів, особливості циркуляції повітряних мас;

В. Температура, вологість, швидкість руху повітря, світловий клімат, грунт;

С. Природні, антропогенні фактори, інсоляція, атмосферна циркуляція;

D. Циклони та антициклони, фронти оклюзії, атмосферний тиск;

Е. Синоптичні та метеорологічні явища.

3. У середині січня над територією Львівської області відмічено зону високого тиску діаметром 500 км з горизонтальною циркуляцією повітряних потоків, спрямованих за годинниковою стрілкою, з ясною погодою і низькою температурою. Яке погодне явище в даному випадку можна констатувати?

А. Антициклон

В. Циклон

С. Фронт оклюзії

D. Полярний фронт

Е. Бора

4. Для прогнозування можливих змін погодохарактеризуючих явищ, що впливатимуть на метеочутливих людей, проводиться районування України. В якому з регіонів розташовується гірськолижний курорт Славсько Львівської області?

А. Західний;

В. Північний;

С. Центральний;

D. Східний;

Е. Південний.

5. Студент 20 років відмічає зв’язок несприятливої погоди із погіршенням самопочуття, порушенням сну, почуттям тривоги, запамороченням, зниженням працездатності, втомлюваності, коливаннями артеріального тиску. До якого типу патології слід віднести дане захворювання?

А. Сезонні захворювання

В. Геліометеотропні реакції

С. Гострі респіраторні захворювання

D. Вегето-судинна дистонія

Е. Геліометеотропні захворювання