Питання для самоконтролю

1. Що називають ознакою предмета?

2. Назвіть основні логічні прийоми утворення понять.

3. Що таке аналіз?

4. Що таке синтез?

5. Що таке порівняння?

6. Що таке абстрагування?

7. Що таке узагальнення?

8. Що таке слово?

9. Що називають амфіболією?

10. Що розуміють під змістом поняття?

11. Що розуміють під обсягом поняття?

12. Назвіть види понять.

13. Що таке абстрактні поняття? Наведіть приклади.

14. Що таке конкретні поняття? Наведіть приклади.

15. Що таке позитивні поняття? Наведіть приклади.

16. Що таке співвідносні поняття? Наведіть приклади.

17. Що таке порівняльні поняття? Наведіть приклади.

18. Що таке непорівняльні поняття? Наведіть приклади.

19. Що таке пусті поняття? Наведіть приклади.

20. В яких відношеннях перебувають сумісні поняття?

21. В яких відношеннях перебувають несумісні поняття?

22. Які поняття знаходяться у відношенні рівнозначності (тотожності)?

23. Які поняття знаходяться у відношенні перехрещення (перетину)?

24. Які поняття перебувають у відношенні підпорядкування (субординації)?

25. Які поняття знаходяться у відношенні супідрядності (координації)?

26. Які поняття перебувають у відношенні суперечності (контрадикторності)?

27. Які поняття знаходяться у відношенні протилежності (контрарності)?

Тема 4. Логічні операції з поняттями План

1. Визначення понять.

2. Види визначень.

3. Правила визначення поняття.

4. Прийоми, подібні до визначення.

5. Поділ понять.

6. Правила поділу понять.

7. Узагальнення й обмеження понять.

4.1. Визначення понять

У науковій і практичній діяльності часто виникає необхідність розкриття змісту понять, які використовуються в міркуваннях. Зміст поняття – це сукупність суттєвих ознак предмета, тому розкрити зміст поняття, значить вказати на його суттєві ознаки.

Логічна операція, яка розкриває зміст поняття, називається визначенням або дефініцією (від лат. definitio – визначення). Усяке визначення складається з двох елементів, тісно пов’язаних між собою: визначуваного і визначаючого. Визначуваним (дефінієндумом – Dfd) є те, що розкривається у визначенні, – предмет, поняття або слово.

Визначаючим (дефінієнсом – Dfn) служать ті загальні й істотні ознаки, що складають зміст визначуваного поняття. Наприклад, «Конституція є основний закон держави, що встановлює її суспільний і політичний устрій». Поняття «конституція» – це визначуване поняття, тобто його зміст потрібно розкрити, а «основний закон держави, що встановлює її суспільний і політичний устрій» – визначаюче поняття, тобто за допомогою якого визначається поняття «конституція».

4.2. Види визначень

Розрізняють номінальні та реальні визначення. Номінальним називається визначення, в якому пояснюється значення терміну, його походження. Наприклад: термін «юридичний» (від лат. juridius – судовий) означає правовий.

Реальним є визначення самого предмета, відбитого у відповідному понятті. Так, приведене вище визначення конституції, – реальне.

Визначення також поділяють на явні й неявні. До явних відносять визначення, в яких Dfd та Dfn є чітко вираженими. До явних визначень відносять:

1) визначення через рід та видову ознаку;

2) генетичне визначення.

У визначенні через рід та видову ознаку ми формулюємо суттєві ознаки визначуваного поняття. Наприклад: «барометр – пристрій для виміру атмосферного тиску». Ознака, яка вказує на коло предметів з яких потрібно виділити визначувану множину предметів, називається видовою відмінністю. Наприклад: «республіка – форма правління (рід), при якій найвища державна влада надається виборному органу, що обирається на певний термін (видова ознака)».

Генетичне (від грецького – походження) – це визначення, в якому видова ознака вказує на спосіб походження тільки даного предмета. Наприклад: «Корозія металів – це окислювально-відновлювальний процес, що утворюється в результаті окислення атомів металу.»