Тема 9. Індуктивні умовиводи План

1. Повна індукція та умови її використання.

2. Поняття та види неповної індукції.

3. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами.

4. Умовиводи за аналогією.

9.1. Повна індукція та умови її використання

Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас у цілому. Тобто, індуктивні міркування ведуть від знання про частину предметів до загального знання про всі предмети, тому висновок в індукції завжди більш загальний, ніж засновки і має ймовірний (правдоподібний) характер.

Засновками індуктивних умовиводів здебільшого є одиничні судження. Логічну основу індукції виражено в аксіомі індукції: все, що належить (або не належить) кожному предметові (виду) даної множини, належить (чи не належить) всій множині (роду) предметів.

Основна функція індуктивних умовиводів у процесі пізнання полягає у генералізації знання (отриманні більш загальних суджень). Завдяки індуктивним узагальненням емпіричних фактів було зроблено багато наукових відкриттів, висунуто велику кількість гіпотез у сучасній науці.

Залежно від повноти та закінченості емпіричного дослідження, тобто від кількості вивчених випадків певного кола явищ, висновок про які дістають шляхом індуктивного умовиводу, індукція поділяється на повну та неповну.

Повною індукцією називається умовивід, в якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів даного класу.

Повна індукція можлива лише тоді, коли досліджуються замкнуті класи, кількість елементів у яких незмінна і легкодоступна для огляду (кількість студентів у певній групі, кількість планет Сонячної системи, днів тижня тощо), це дає змогу дослідити всі елементи даного класу, тобто засновки такого умовиводу вичерпують увесь клас предметів.

Схема повної індукції:

S₁ має ознаку Р

S₂ має ознаку Р

S₃ має ознаку Р

........................

S_n має ознаку Р

S₁, S₂, S₃, S_n складають клас А

Отже, всім предметам класу А властива ознака Р

Наприклад:

1. Земля обертається навколо Сонця

2. Венера обертається навколо Сонця

3. Марс обертається навколо Сонця

4. Юпітер обертається навколо Сонця

5. Сатурн обертається навколо Сонця

6. Уран обертається навколо Сонця

7. Плутон обертається навколо Сонця

8. Нептун обертається навколо Сонця

9. Земля, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Плутон, Нептун – планети Сонячної системи.

Отже, всі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця.

Умови використання повної індукції:

1) потрібно точно знати кількість предметів, що підлягають обстеженню;

2) кількість предметів повинна бути невеликою;

3) визначити, що ознака належить кожному предмету даного класу.

9.2. Поняття та види неповної індукції

Неповною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок виводиться із засновків, котрі не охоплюють усі предмети класу, тобто на основі наявності якоїсь ознаки у певної частини предметів даного класу робиться висновок про її наявність у всього класу предметів.

Необхідність та значення неповної індукції пояснюється тим, що основна маса явищ та класів предметів має незчисленну кількість окремих екземплярів. Вивчити їх усі практично неможливо, тому узагальнюючого висновку про клас предметів у таких випадках ми можемо дійти на основі пізнання лише частини предметів класу.

Розрізняють такі види неповної індукції: індукція через простий перелік (популярна індукція), індукція через відбір фактів та наукова індукція.

Індукція через простий перелік (популярна індукція) – умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялося жодного, який би суперечив узагальненню.

Основою висновку цього виду індукції є повторюваність однорідних фактів при відсутності серед них суперечливого випадку.

Схематично простежимо процес створення індукції через простий перелік. Припустимо, що спостерігаючи за окремими одиничними предметами одного роду, ми помічаємо в одного, другого, третього та ін. однакові ознаки. При цьому жодного разу нам не трапляються предмети, котрі не мають виділених ознак. На цій підставі робимо висновок, що всі предмети даного класу мають ці ознаки.

Клименко вчасно підготував курсову роботу.

Іваненко вчасно підготував курсову роботу.

Ткаченко вчасно підготував курсову роботу.

Клименко, Іваненко, Ткаченко – студенти 32-ї групи.

Отже, всі студенти 32-ї групи вчасно підготували курсову роботу.

Індукція через простий перелік не дає нам достовірних висновків, її висновки лише ймовірні, тому що висновок в індукції через простий перелік є малообґрунтованим. Для того, щоб висновок за такою індукцією був більш імовірним, необхідно розглянути якомога більше фактів.

Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення. Висновки в цій індукції також ґрунтуються на повторюваності фактів за відсутності випадків, що не узгоджуються з узагальненням, але факти, які досліджуються, спеціально відбираються за певною системою. Завдяки цьому натрапити на випадковий збіг фактів практично неможливо. Науково розроблені методи, особливо статистичні, дають можливість дійти висновків, що наближаються до достовірних.

Індукцією через відбір фактів користуються часто при визначенні якості або сортності товарів, виробів, продуктів, якості наданих послуг, при визначеності належності якоїсь ознаки більшій групі однорідних предметів, що зосереджені в одному й тому ж місці або в різних місцях тощо.

Наприклад:

Нам необхідно з’ясувати, чи є доброякісною партія рибних консервів, отриманих від постачальника. Для встановлення цього, ми маємо перевірити декілька банок консервів із різних ящиків. Якщо серед них не трапиться недоброякісної, то вся партія визнається прийнятною для споживання.

Науковою індукцією називається умовивід, в якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі знання необхідних ознак або причинних зв’язків частини предметів класу.

У науковій індукції висновок робиться на підставі встановлення того, що спостережувана ознака є неодмінною, істотною ознакою досліджуваних предметів. Тому наукова індукція дає висновки не тільки ймовірні, а й достовірні. Кількість вивчених предметів або фактів для висновку в науковій індукції значення не має, оскільки висновок можна зробити на основі дослідження всього одного явища або одного факту.