3. Зовнішні ефекти (екстерналії).
Важливим чинником неспроможності ринкового механізму забезпечити ефективний розподіл ресурсів є екстерналії (інакше, зовнішні ефекти, побічні наслідки економічної діяльності). Екстерналії — це витрати або вигоди від виробництва чи споживання, які припадають особам, безпосередньо не залученим до цих процесів. Якщо діяльність одних осіб завдає шкоди іншим, то кажуть про негативні зовнішні ефекти, якщо ж йдеться про отримання додаткових вигод, то такі екстерналії є позитивними.
Найбільш поширені випадки екстерналій:
забруднення довкілля підприємством металургійної чи хімічної промисловості завдає значної шкоди здоров'ю людей, які проживають поблизу;
паління цигарок у приміщенні завдає шкоди здоров'ю та моральних збитків присутнім там особам, які не палять;
вигулювання собак у парках та скверах спричиняє серйозні незручності та моральні збитки багатьом батькам, чиї діти втрачають місце для відпочинку;
реставрація будівель в історичній частині міста і спорудження нових готелів приносять вагому вигоду не лише їхнім власникам, а й усім жителям, оскільки привабливість міста для туристів зростає;
поліпшення якості освіти і розвиток нових технологій мають вагомі сприятливі наслідки для суспільства загалом.
За присутності екстерналій ринкова рівновага не є ефективною, оскільки покупці і продавці не зважають на них, приймаючи рішення стосовно обсягів виробництва чи споживання.
Наслідки негативних зовнішніх ефектів можна зобразити графічно.
P
SX S
PO
D
QX QO Q
Нехай ринкова рівновага на ринку товару, виробництво якого пов’язане з забрудненням довкілля, встановлюється у точці (QO, Р0). Крива пропозиції товару S відображає приватні витрати (витрати фірми) на виробництво товару. Проте суспільні витрати унаслідок забруднення довкілля є значно вищими (крива SX), оскільки витрати забруднення фірма фактично перекладає на інших. Відтак з погляду суспільства оптимальний обсяг виробництва цього товару становив би QX.
У випадку позитивних екстерналій, навпаки, суспільні витрати нижчі від приватних, і оптимальний обсяг виробництва такого блага буде вищим, ніж ринковий. За екстерналій у сфері споживання суспільна цінність товару відрізняється від його приватної цінності, відображеної кривою попиту на товар. Тому оптимальна з погляду суспільства кількість товару буде вищою за ринкову у разі позитивного зовнішнього ефекту і нижчою у разі негативних екстерналій.
Держава може коригувати побічні наслідки економічної діяльності декількома способами. По-перше, можна використати адміністративні методи регулювання тих чи інших видів діяльності (прямі заборони, встановлення системи обмежень і нормативів, штрафні санкції тощо). Проте у ринковій економіці уряд частіше прагне діяти власне ринковими методами. Наприклад, запровадження спеціального податку дає змогу інтерналізувати екстерналії, тобто змусити фірму-виробника взяти на себе витрати забруднення довкілля, які вона звикла перекладати на третіх осіб. Податки для коригування екстерналій називають податками Пігу. У сфері захисту довкілля сьогодні все популярнішим стає випуск певної кількості дозволів на забруднення, які потім ефективно розподіляються ринковими силами пропозиції прав на забруднення та попиту на них. Для стимулювання виробництва благ з позитивними екстерналіями, навпаки, держава може надавати пільги, спеціальні субсидії.
Іноді проблему екстерналій вдається розв'язати без втручання держави. Приватні рішення можуть передбачати звернення до моральних принципів і соціальних санкцій, доброчинну діяльність або організацію взаємодії зацікавлених сторін. Результативність цієї взаємодії за умови чіткого визначення прав власності стверджує теорема Коуза: якщо приватні сторони мають можливість дійти згоди без зайвих витрат на розподіл ресурсів, то вони вирішать проблему екстерналій. Проте часто досягнення такої згоди ускладнюється великою кількістю зацікавлених сторін, проблематичністю точної оцінки витрат та вигід усіх учасників і необхідністю значних трансакційних витрат.
Вирішення проблеми екстерналій можливе або завдяки втручанню; держави, або через організацію взаємодії зацікавлених сторін