- •Тема 32 (7). Ринок досконалої конкуренції
- •1. Базові моделі ринкових структур. Критерії розмежування ринкових структур.
- •2. Ознаки та умови ринку досконалої конкуренції. Досконало конкурентна фірма та умови її функціонування.
- •3. Умови максимізації прибутку: порівняння абсолютних та граничних величин.
- •4. Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді.
- •5. Пропозиція конкурентної фірми в короткостроковому періоді.
- •6. Рівновага га ринку досконалої конкуренції у довгостроковому періоді. Умови довгострокової рівноваги.
- •Тема 33.(8) Монопольний ринок
- •2. Ціноутворення на монопольному ринку. Визначення монополістом ціни та обсягу виробництва: графічний та алгебраїчний аналіз.
- •3. Монополія і монопольна влада. Джерела монопольної влади. Показники виміру монопольної влади.
- •4. Поняття цінової дискримінації.
- •5. Економічні наслідки діяльності монополій
- •Тема 34. (9) Ринок монополістичної конкуренції
- •2. Короткострокова та довгострокова рівновага фірми і галузі в умовах монополістичної конкуренції.
- •Фірма максимізує прибуток
- •Фірма мінімізує збитки
- •Рівновага фірми у довгостроковому періоді
- •3.Сутність, види та передумови розвитку нецінової конкуренції.
- •Тема 35. (10) Олігополістична структура ринку
- •2. Стратегічна поведінка фірм на олігополістичному ринку.
- •3. Цінова війна та її наслідки в умовах олігополії.
- •4. Модель Курно. Модель рівноваги
- •5. Модель Бертрана, рівновага в умовах олігополії
- •6. Модель олігополістичного ціноутворення „лідерство у цінах”.
- •7. Конкуренція чи таємна змова: „дилема ув’язнених”. Картель та легальні угоди.
- •Тема 36.(11) Ринок факторів виробництва
- •2. Праця як фактор виробництва. Попит на працю та пропозиція праці.
- •3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •Підвищення попиту на працю
- •Обмеження пропозиції праці
- •4. Капітал як фактор виробництва.
- •5. Ринок природних ресурсів (землі). Особливості землі як фактору виробництва.
- •Тема 39.(12) Економічна ефективність та добробут
- •2. Держава в мікроекономічній теорії: зовнішні ефекти та суспільні блага. Випадки неефективності ринку.
- •3. Зовнішні ефекти (екстерналії).
5. Економічні наслідки діяльності монополій
Діяльність монополій зумовлює прояв таких соціально-економічних наслідків:
монополіст продає менший обсяг продукції та призначає вищі ціни, ніж це могло бути на конкурентному ринку. Внаслідок встановлення більш високої монопольної ціни, споживачі платять так званий „монопольний податок”, який формує економічний прибуток монополіста. Оскільки вступ до галузі нових виробників заблоковано, то монополіст має змогу отримувати економічний прибуток як у короткотерміновому, так і в довготерміновому періоді;
монопольні ціни є вищими, ніж ціни конкурентного ринку. Але їх зростання обмежується ціновою еластичністю, тому монополіст прагне максимізувати не ціну, а шукає такий її рівень, який максимізує прибутки;
середні витрати монополіста, як правило, не збігаються з середніми витратами конкурентної фірми. Оскільки монополіст - як правило, велике підприємство, то розмір середніх витрат на одиницю продукції може бути меншим, ніж у конкурентної фірми, що зумовлено дією ефекту масштабу виробництва. Інколи нижчі середні витрати монополіста можуть трансформуватися у нижчі ринкові ціни порівняно з цінами конкурентної фірми. Однак така ситуація виникає досить рідко. У монополіста фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва, як правило, більші, ніж мінімально можливі. Це явище отримало назву „X-неефективність” і його дія зумовлена такими чинниками:
монополіст, не маючи конкурентів, припиняє пошук інноваційних технологій, які мінімізують витрати;
необхідність обов’язкових додаткових витрат на збереження монопольного становища: придбання патентів, ліцензій;
застосовуючи методи недобросовісної конкуренції, монополіст здійснює нелегальні витрати на підкуп посадових осіб, тиск на постачальників ресурсів тощо;
монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес. З одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій, що не під силу дрібним товаровиробникам конкурентного ринку. З іншого боку, у чистого монополіста немає стимулів до постійного впровадження у виробництво досягнень НТП;
чистий монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію. Вона має місце тоді, коли продукт реалізується різним споживачам за різними цінами залежно від їх платоспроможності. Особливо цінова дискримінація пов'язана з природною монополією;
діяльність монополій посилює диференціацію доходів, зумовлює соціально-економічні конфлікти.
Негативні соціально-економічні наслідки монополізації виробництва і збуту тих чи інших товарів добре усвідомлені в усіх розвинених країнах. Адекватно до монополізації ринку зростають ціни, знижується якість товарів, уповільнюється, гальмується науково-технічний прогрес, зростає несприятливість до нього економіки. Монопольний ринок об’єктивно не в змозі виконувати регулюючу, стимулюючу і захисну (щодо покупця) функції. Диктат виробника над споживачем у цьому випадку неминучий. Виробник, який не має серйозних конкурентів, завжди прагне реалізувати власні економічні інтереси за рахунок підлеглих йому споживачів. Він диктує їм свої умови при укладанні господарських домовленостей, може підняти ціни і при цьому постачати продукцію нижчої якості й отримувати за рахунок цього більший прибуток.
Монополізм має суперечливі економічні наслідки. Проте незаперечним є його негативний вплив на конкуренцію як основу ринкового саморегулювання. Тому найважливішою функцією держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтримка конкурентного середовища.