Основні принципи теорії пізнання:

1. Принцип об’єктивності: дійсність існує об’єктивно незалежно від свідомості та волі суб’єкта.

2. Принцип пізнаваності: людські знання здатні давати адекватне відображення дійсності, її об’єктивно істинну картину.

3. Принцип активного творчого відображення: пізнання - це цілеспрямоване творче відображення дійсності в свідомості людини.

4. Принцип діалектики: необхідно застосувати до процесу пізнання основні принципи, закони, категорії діалектики.

5. Принцип практики: проголошує практику основою, кінцевою метою і критерієм істини.

6. Принцип історизму: вимагає розглядати усі предмети та явища в їхньому історичному виникненні і становленні, через зв’язок з іншими явищами та предметами дійсності.

7. Принцип конкретності істини, який наголошує, що абстрактної істини не може бути, кожне положення наукового пізнання слід розглядати в конкретних умовах місця та часу.

Зростання і поглиблення знань є результатом пізнавальної діяльності, а свідомість виступає як діалектична єдність знання і пізнання.

Основний зміст пізнавальної діяльності людини перехід від незнання до знання, а від нього - до нового знання.

Процес пізнання є відображення об’єктивної дійсності в людській свідомості. Але об’єктивна реальність, природа, матерія, не тотожні об’єкту.

Об’єкт пізнання - це лише частина об’єктивної реальності, лише той фрагмент, який включений в людську діяльність і пізнання. Це те на що спрямована людська діяльність: конкретні речі, явища, процеси.

Суб’єкт пізнання - це той, хто діє, впливає на об’єкт цілепокладаюче, предметно, творчо: історична істота, клас, суспільство.

Взаємодія суб’єкта і об’єкта фіксує єдність матерії і свідомості, буття і мислення, природи і духу. Процес пізнання можливий лише при взаємодії суб’єкта та об’єкта, в якій суб’єкт є носієм діяльності, а об’єкт - предметом, на який вона спрямована.

Рівень пізнання	Об’єкт пізнання (завдання)	Форми пізнання	Результат пізнання
Чуттєвий	Окремі властивості та ознаки речей	Відчуття Сприйняття Уявлення	Створення образу реальності
Раціонально-логічний	Зв’язки, функції, відношення речей	Поняття Судження Умовиводи	Створення понять, учень, теорій, концепцій
Синтезува - льний	Синтез абстрактного мислення та наочного даного	Експеримент Досвід Практика	Підвищення рівня достовірності знання. Вихід на нові обрії пізнання та діяльності

У процесі пізнання задіяно практично всі здібності людини через яких є найважливішим чуттєві та раціональні форми пізнання.

1. чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття, які у людини є не тільки результатом біологічної еволюції, але продуктом всесвітньої історії.

2. Раціональне пізнання - це активний процес цілеспрямованого опосередкованого відбиття істотних властивостей і відношень предметів та явищ реальної дійсності, що здійснюється у формах понять, суджень.

Своєрідною формою єдності чуттєвого і раціонального знання є інтуїція. Перебільшення, а тим більше абсолютизація якого-небудь боку, з необхідністю веде до сенсуалізму або до раціоналізму. А разом - практизм. Представники сенсуалізму перебільшують роль чуттєвої форми пізнання і принижують логічне мислення.

Представники раціоналізму, навпаки, принижують роль відчуття і сприйняття, абсолютизують роль мислення у пізнанні реального світу.