- •1. Поняття пізнання та його рівні.
- •За відношенням до об'єкта можна виділити три типи образів:
- •Основні принципи теорії пізнання:
- •2. Пізнання і знання. Проблеми істини.
- •Характеристика істини.
- •3. Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності.
- •Засоби і методи розв'язання наукових проблем :
- •Викладач Гуцалюк ю.С.
Основні принципи теорії пізнання:
1. Принцип об’єктивності: дійсність існує об’єктивно незалежно від свідомості та волі суб’єкта.
2. Принцип пізнаваності: людські знання здатні давати адекватне відображення дійсності, її об’єктивно істинну картину.
3. Принцип активного творчого відображення: пізнання - це цілеспрямоване творче відображення дійсності в свідомості людини.
4. Принцип діалектики: необхідно застосувати до процесу пізнання основні принципи, закони, категорії діалектики.
5. Принцип практики: проголошує практику основою, кінцевою метою і критерієм істини.
6. Принцип історизму: вимагає розглядати усі предмети та явища в їхньому історичному виникненні і становленні, через зв’язок з іншими явищами та предметами дійсності.
7. Принцип конкретності істини, який наголошує, що абстрактної істини не може бути, кожне положення наукового пізнання слід розглядати в конкретних умовах місця та часу.
Зростання і поглиблення знань є результатом пізнавальної діяльності, а свідомість виступає як діалектична єдність знання і пізнання.
Основний зміст пізнавальної діяльності людини перехід від незнання до знання, а від нього - до нового знання.
Процес пізнання є відображення об’єктивної дійсності в людській свідомості. Але об’єктивна реальність, природа, матерія, не тотожні об’єкту.
Об’єкт пізнання - це лише частина об’єктивної реальності, лише той фрагмент, який включений в людську діяльність і пізнання. Це те на що спрямована людська діяльність: конкретні речі, явища, процеси.
Суб’єкт пізнання - це той, хто діє, впливає на об’єкт цілепокладаюче, предметно, творчо: історична істота, клас, суспільство.
Взаємодія суб’єкта і об’єкта фіксує єдність матерії і свідомості, буття і мислення, природи і духу. Процес пізнання можливий лише при взаємодії суб’єкта та об’єкта, в якій суб’єкт є носієм діяльності, а об’єкт - предметом, на який вона спрямована.
Рівень пізнання |
Об’єкт пізнання (завдання) |
Форми пізнання |
Результат пізнання |
Чуттєвий |
Окремі властивості та ознаки речей |
Відчуття Сприйняття Уявлення |
Створення образу реальності |
Раціонально-логічний |
Зв’язки, функції, відношення речей |
Поняття Судження Умовиводи |
Створення понять, учень, теорій, концепцій |
Синтезува - льний |
Синтез абстрактного мислення та наочного даного |
Експеримент Досвід Практика |
Підвищення рівня достовірності знання. Вихід на нові обрії пізнання та діяльності |
У процесі пізнання задіяно практично всі здібності людини через яких є найважливішим чуттєві та раціональні форми пізнання.
чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття, які у людини є не тільки результатом біологічної еволюції, але продуктом всесвітньої історії.
Раціональне пізнання - це активний процес цілеспрямованого опосередкованого відбиття істотних властивостей і відношень предметів та явищ реальної дійсності, що здійснюється у формах понять, суджень.
Своєрідною формою єдності чуттєвого і раціонального знання є інтуїція. Перебільшення, а тим більше абсолютизація якого-небудь боку, з необхідністю веде до сенсуалізму або до раціоналізму. А разом - практизм. Представники сенсуалізму перебільшують роль чуттєвої форми пізнання і принижують логічне мислення.
Представники раціоналізму, навпаки, принижують роль відчуття і сприйняття, абсолютизують роль мислення у пізнанні реального світу.
