5. За ступенем обґрунтованості прийняття ризики бувають:

• обґрунтовані - це такі ризики, які підприємство вирішує взяти на себе, при цьому їх вплив на його діяльність буде мінімальним. Таким чином, в ході аналізу абсолютно і відносно дається аналітична оцінка про­гнозованих результатів і можливих затрат з врахуванням втрат;

• частково обґрунтовані - це такі ризики, які підприємство бере на себе або передбачає взяти за рівності результатів і затрат. Таким чином, ймовірність несприятливої події настільки велика, що в разі її настання господарюючий суб'єкт може отримати нульовий ефект;

• авантюрні ризики - це ті, за яких є значна ймовірність не досяг­нути поставленої мети. Господарюючий суб'єкт, що бере на себе авантюр­ний ризик, діє без врахування реальних сил, умов і можливостей в розрахунку на випадковий успіх..

6. За адекватністю часу стосовно прийняття комерційного рішення можна виділити такі групи:

• ризики попереджувальної групи - це такі, які враховані під час складання планів розвитку підприємства, тобто до моменту їх появи і, щодо яких вироблена стратегія поведінки підприємства;

• поточні ризики - це ризики, які не були раніше передбачені, а також не була вироблена стратегія поведінки підприємства в разі їх виникнення, і господарюючий суб'єкт реагує на них в момент їх виникнення (на перших стадіях);

• ризики, що запізнилися - це такі, що не були передбачені підприємством під час складання своїх планів, і стратегія поведінки підприємства при цьому розробляється (визначається) вже після їх виникнення.

7- За масштабами впливу, або за сферою охоплення всі ризики можуть бути класифіковані на:

• одноосібні ризики, тобто такі, які впливають лише на це підприємство і на його найближче оточення (наприклад, банкрутство підприємства, що потягнуло за собою втрату замовлень для його постачальників);

• багатоосібні, тобто такі ризики, виникнення яких відобразиться не тільки на одному підприємстві і його найближчому оточенні, а й на цілій групі інших підприємств (наприклад, страйк працівників торгівельно-закупівельної бази може вплинути на діяльність постачальників, торгівельних баз, роздрібних торгових підприємств, забезпечення споживачів товарами).

8. За можливістю прогнозування ризики поділяються на:

• ті, що прогнозуються - це ризики, виникнення яких піддається прогнозу;

• ті, що частково прогнозуються (форс-мажорні ризики) - це ризики, що виникають внаслідок настання форс-мажорних подій, які не можуть бути повністю передбачені або попереджені певними заходами, і які являють собою неподолані перешкоди (наприклад, стихійні лиха, катастрофи тощо). їх часткова непрогнозованість є наслідком досить низького ступеня ймовірності під час визначення можливості їх здійснення через обмеженість інформації і людських знань, необхідних для побудови прогнозу.

9. За ступенем впливу на діяльність господарських суб'єктів ризики як ймовірнісна категорія, яка являє собою таку подію, що за наявності певної сукупності умов може бути реалізована, бувають:

• негативні - такі, за яких суб'єкти залишаються в програші;

• нульові - такі, що не мають ніякої дії на суб'єкт;

- позитивні - виграшні для господарюючого суб'єкта. Позитивним ризик може бути в тому випадку, якщо реалізований

для одного суб'єкта з негативним або нульовим результатом, він є вигідним для іншого суб'єкта (наприклад, реалізація ризику у фірми-конкурента тощо).