Визначення інтегрального показника вербально-логічного мислення

Обладнання: набір слів та бланк методики «Виключення слів», секундомір (див. додаток 17, на с. 72).

Методики проведення. Піддослідному надається інструкція: «Я пропоную вам із чотирьох наведених слів визначити три, які є одно­рідними поняттями, та викреслити четверте, яке не підходить до цих однорідних понять. Виконуйте завдання швидко».

Оцінювання результатів. Оцінювання проводиться у відповідності з ключем (за кожну правильну відповідь — 2 бали) та з урахуванням часу на відповідь (Т— менше 250 с = 0 балів, 250—330 с = - 3 бали, понад 330 с = - 6 балів).

Визначається інтегральний показник вербально-логічного мислен­ня за формулою

А = В + Т,

Таблиця 9

Таблиця	Вибір картки	Точність	Час (с)	Час у балах
	N	(бали)		(Т)
1	1	9	Менше 6	1
	2	1	6—60	0
	3	1	60—120	-1
	4	5	понад 120	-2
2	1	1	менше 3	1
	2	І	3—40	0
	3	5	40—60	-1
	4	9	понад 60	-2
3	1	1	менше 3	1
	2	9	3—40	0
	3	1	40—60	-1
	4	5	понад 60	-2
4	1	1	менше 3	1
	2	9	3—40	0
	3	1	40—60	-1
	4	5	понад 60	-2
5	1	1	менше 3	1
	2	9	3—40	0
	3	1	40—60	-1
	4	—	понад 60	-2

Визначення осмислення та розуміння

Обладнання: «Картки-малюнки Х.Бідструпа» (приклади подані у додатку 19, на с. 74—78), секундомір.

Методика проведення. Піддослідному пропонується скласти роз­повідь за картками, у якій події розгортатимуться послідовно. Фіксується час на виконання завдання.

Оцінювання результатів. Оцінюється логічність тлумачення сю­жетів, швидкість виконання завдання (норма молодшого школяра — 75 с на встановлення послідовності подій у сюжетах 6—8 карток).

Визначення процесів узагальнення та відволікання Обладнання: картки (див. додаток 206, на с. 79—80). Методики проведення. Піддослідному пропонується розглянути картки та відповісти на запитання «Що тут неправильно?», «Чого не вистачає?».

Оцінювання результатів. Якщо піддослідний самостійно вико­нує завдання — це вважається найкращим результатом. Кількісно

Таблиця 10

Шкальні показники стени	Образне мислення	Вербально-логічне мислення
19	50	30
18	—	-
		29—28
17	50—48
16	48—47	—
15	45—47	28
14	41—44	27—26
13	38—40	—
12	36—37	23—25
1 1	33—35	21 — 22
10	30—32	19—20
9	26—29	17—18
8	23—25	15—16
7	20_22	—
6	17—9	12—14
5	14—16	7—11
4	12—13	5—6
3	8—11
2	5—7	4
1	2—4	—
0 .	0—2	3

можна оцінити кожну правильну відповідь 1 балом (10 карток — 100%: результат вище 70% — добрий).

Для діагностики окремих властивостей мислення використову­ються субтести дитячого тесту інтелекту Д.Векслера у модифікації Ю.Гільбуха.

Визначення швидкості проходження розумового процесу молодших школярів на час переходу до середньої школи Обладнання: секундомір та 5 рядків слів по 10 слів у кожному рядку (див. додаток 21, нас. 81).

Методика проведення. Піддослідному пропонується вписати літе­ри, які пропущені у словах. Психолог відмічає час, витрачений на обмірковування окремого слова і на роботу з усім рядком.

Оцінювання результатів. Для кожного рядка будується графік, який відображає кількість часу, необхідного для знаходження

Таблиця 11

Рівень розвитку гнучкості	Вік
	6 років	8 років	10 років
Високий	5 і більше	8 і більше	9 і більше
Середній	3—4	6—7	6—8
Низький	1—2	1—5	1—5

УЯВА

Експериментальне дослідження рівня уяви молодшого школяра опосередковано здійснюється за тестами творчого мислення:

1) дослідження оригінальності малюнків дітей — графічний тест П.Торенса;

2) дослідження мовних творчих здібностей — вербальний тест Дж.Гілфорда «Незвичайне використання», методика «Дослідження особливостей творчої уяви»;

3) дослідження індивідуальних відмінностей відтворюючої уяви.

Визначення оригінальності і гнучкості побудови графічного образу (графічний тест П.Торенса) Обладнання: 10 карток із незавершеними фігурами (див. додаток 236, на с. 84—88).

Методика проведення. Дитині надасться така інструкція: «На карт­ках намальовані малюнки, які тобі потрібно завершити. Якщо ти до­малюєш до них якісь лінії, то одержиш цікаві предмети або сюжетні картинки. На виконання завдання — 10 хвилин. Вигадай такий пред­мет або малюнок, який ніхто інший не намалює. Можна додавати ба­гато деталей, щоб зробити картинку повною та цікавою. Назви кожну картинку».

Обробка результатів. Для обробки результатів психолог запов­нює аркуш оцінок (див. додаток 23а, на с. 83).

За переліками-ключами обирається категорія відповідей для кож­ної з 10 картинок та відповідно нараховуються бали за оригінальність малюнків. Спочатку перевіряються категорії списку № 1, за які нара­ховуються 0 чи 1 бал. До цього списку ввійшли найоригінальніші відповіді для кожної з фігур тесту. Для більш оригінальних відпові­дей (оригінальність — 2 бали) складено перелік № 2. У ньому зібрані категорії, загальні для всіх фігур тесту.

Потім визначається розробленість кожної відповіді. Тут бали надаються за кожну значущу деталь (ідею), що доповнює вихідну стимульну фігуру як у межах її контуру, так і за межами фігури.