Визначення запам'ятовування образів

Обладнання: таблиця з 16 образами (див. додаток 15, на с. 71).

Методика проведення. Психолог надає інструкцію: «Вам буде за­пропонована таблиця з образами (наводиться приклад). Завдання — за 20 секунд запам'ятати якомога більше образів. Через 20 секунд я таблицю приберу, а ви повинні за 1 хвилину намалювати чи описати словами ті образи, які запам'ятали».

Оцінювання результатів. Норма: 6 та більше правильних відповідей:

6—9 правильних відповідей — великий обсяг пам'яті;

З—5 правильних відповідей — середній;

0—2 балів — низький (малий).

Визначення зорової пам'яті учнів початкової школи на час переходу до середньої школи Обладнання: 2 таблиці з геометричними фігурами (див. додаток 16, на с. 71—72).

Методика проведення. Психолог надає інструкцію: «Протягом 30 секунд ви розглядатимете фігури, намальовані на плакаті. За моєю командою «Малюйте» необхідно за 45 секунд на папері намалювати те, що ви запам'ятали». Результати оцінюються у стандартних балах (стенах) за результатами двох дослідів за табл. 8.

Таблиця 8

Стени	9	8	7
Кількість правильно намальованих фігур	ІЗ	12	1 1
Стени	6	5	4
Кількість правильно намальованих фігур	10—9	8—7	6—5
Стени	3		1
Кількість правильно намальованих фігур	4	3	2

9—7 стенів — добрий результат; 6—4 стени — середній результат; З—1 стен — низький результат.

Мислення

Для експериментального дослідження властивостей мислення мо­лодшого школяра використовуються такі методики:

1) з метою дослідження осмислення та розуміння — «Картки-ма-люнки»;

2) з метою дослідження вербально-логічного мислення — «Ви­ключення слів»;

де В — продуктивність (кількість правильно виконаних рядків), Т — бали за час виконання.

ЗО—20 балів — високий рівень узагальнення;

19—9 балів — середній рівень узагальнення, не завжди розподіл відбувається за суттєвими ознаками;

8 і менше — здатність до узагальнення розвинута слабо.

Методика дуже чутлива до порушень операційної сторони мислен­ня — зниження рівня узагальнення та пошкодження процесу узагаль­нення.

Під час захворювання шизофренією — узагальнення відбувається за несуттєвими ознаками: узагальнення слів не за загальними, а: 1) за ситуаційними ознаками (наприклад, із набору — лист, кора, дерево, брунька — відкидається «лист», бо «нині зима і немає листя») та 2) за парадоксальними ознаками (наприклад, з набору — гніздо, нора, му­рашник, курник — відкидається «гніздо», бо «воно на дереві, а ос­танні — на землі»).

Визначення інтегрального показника образного мислення

Обладнання: набір карток із предметами з методики «Виключен­ня предметів», бланк, секундомір (див. додаток 18, на с. 73).

Методика проведення. Піддослідному надається така інструкція: «На зображених предметах є дещо спільне, що можна назвати одним словом, тобто узагальнити, а один предмет суттєво відрізняється од трьох інших. Знайдіть цей предмет та зробіть відповідну позначку на бланку для відповідей».

Оцінювання результатів. Оцінюється виконання кожної таб­лички окремо за таблицею оцінки часу та точності виконання зав­дання (табл. 9, на с. 34)

Визначається інтегральний показник образного мислення за фор­мулою

для кожної серії окремо.

Підраховується також загальний показник образного мислення як сума всіх п'яти серій.

Показники цього та попереднього дослідження можна звести у спеціальну таблицю однорідних шкальних показників, що при­датна для побудови графіків обстеження всієї групи піддослідних (табл. 10, на с. 35). 0—7 стенів — низький рівень; 8—14 стенів — середній рівень; 15—19 стенів — високий рівень.

3) з метою дослідження образного мислення — «Виключення пред­метів»;

4) з метою дослідження процесів узагальнення та відволікання — «Картки-малюнки»;

5) з метою дослідження рівня аналізу та синтезу, рівня операції порівняння — методики Д.Завалишиної, методика швидкості прохо­дження розумового процесу;

6) з метою дослідження рівня творчості мислення — тест «Ви­вчення гнучкості побудови графічного образу»; окремі субтести тестів інтелекту Р.Амтхауера, Д.Равена, Д.Векслера; тести Торенса.

Визначення рівня узагальнення мислення у першокласників Обладнання: «Картки-малюнки», секундомір (див. додаток 20а, нас. 78).

Методика проведення. Учні відбирають серед малюнків ті, що мають спільні ознаки, тобто чимось подібні між собою, та ті, які випа­дають із цієї групи внаслідок того, що в них відсутня загальна ознака.

Після того, як учень виконає завдання, психолог запитує: «Чим подібні вибрані малюнки?», «Як можна назвати їх одним словом?».

Оцінювання результатів. Результати підлягають якісному аналі­зові. Відповіді учня записуються та аналізуються (наприклад, за яки­ми ознаками були згруповані предмети, скільки часу витратив учень для вирішення цього завдання, які завдання виявилися важкими).