
- •Домашняя розрахунково-графічна робота
- •2.Розділ 2
- •3. Розділ 3
- •Розділ 1
- •Характеристика трубо-нарізного цеху :
- •Розділ іі
- •1.Визначення максимального значення надмірного тиску ударної хвилі ∆Рфlim , який очікується на об’єкті при ядерному вибусі :
- •2.Виділення основних елементів на об’єктах (цехів, ділянок виробництва, систем), від яких залежить функціонування об’єкта й випуск продукції.
- •3.Висновок по стійкості Трубо-нарізного цеху та його елементів
- •2. Оцінка стійкості об’єкта до впливу світлового випромінювання ядерного вибуху
- •Розділ 3
- •1. Оцінка стійкості об’єкта до впливу світлового випромінювання ядерного вибуху.
- •2. Оцінка стійкості об’єкта до радіоактивного ураження.
2. Оцінка стійкості об’єкта до впливу світлового випромінювання ядерного вибуху
За (дод.4) знаходимо світловий імпульс для боєприпасу потужністю 10000 кт на відстані 11,4 км до центру вибуху при наземному вибуху. Знаходимо що він становить V св.max =1700 кДж/ м2
Розділ 3
1. Оцінка стійкості об’єкта до впливу світлового випромінювання ядерного вибуху.
В якості показника стійкості об’єкту до взаємодії світлового випромінювання приймається мінімальне значення світлового імпульсу, при якому може відбутися загорання матеріалів або конструкцій будівель або споруд, в результаті чого виникнуть пожежі на об’єкті. Це значення світлового імпульсу прийнято вважать межею стійкості об’єкта до взаємодії світлового випромінювання ядерного вибуху Vсв. lim
1.1.За (відомість 2.дод.4) знаходимо світловий імпульс для боєприпаси потужністю 10 000кт на відстанні 11,4 км до центру вибуху при повітряному вибусі . Він становить Vсв. max =1700 кДж/м2 .
1.2.Виявляються горючі матеріали, елементи конструкцій і речовини.
1.3.Визначається значення світлових імпульсів , при яких виникає згоряння цих елементів, межі їх стійкості за (відомість 2.дод.5).
1.4. Визначаємо межі стійкості до світлового випромінювання об’єкта в цілому.
1.5.Заповнюємо відомість 2. Стійкість цеху до впливу світлового випромінювання
Відомість 2 . ВІДОМІСТЬ СТІЙКОСТІ ЦЕХУ ДО ВПЛИВУ СВІТЛОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
Цех |
Коротка характеристика |
Елементи, що згорають |
Світловий імпульс, що викликає згорання |
Межа стійкості елементів цеху |
Межа міцності цеху |
Доцільна межа міцності Vсв. maх |
Тру-бо-нар-ізний цех |
Антисейс - мічна конструкція |
Мотлох х\б темного кольору |
420 |
420 |
420 |
1700 |
Конвеєрна прогумована тканина |
840 |
840 |
||||
Двері та віконні каркаси Пофарбовані в білий колір |
1880 |
1880 |
||||
Дах - Черепиця червона |
1670 |
1670 |
Висновок про стійкість до світлового випромінювання. Так як межа міцності цеху до світлового випромінювання V св.lim = 420 кДж/ м2, максимальне світлове випромінювання V св.max =1700 кДж/ м2, тому V св.max =1700 кДж/ м2 > V св.lim = 420 кДж/ м2, робимо висновок що об’єкт не стійкий до світлового випромінювання
2. Оцінка стійкості об’єкта до радіоактивного ураження.
За критерії стійкості роботи об’єкту народного господарства приймається допустима доза випромінювання, яку можуть отримати люди за час роботи зміни в конкретних умовах.
Під час оцінки стійкості розраховуються дози випромінювання для кожної групи робочих, які знаходяться в однакових умовах. За дозою оцінюються можливість продовження роботи або необхідність припинення її на деякий час, надійність їм чисту від впливу радіації. Отриманні висновки дозволяють визначити заходи по забезпеченню захисту від проникаючої радіації та радіоактивного ураження.
2.1. Визначаємо рівень радіації на 2 год. після вибуху.
∆Р1 = Рt * Кпер = 500 * 2,3 = 1150 р/год;
де Кпер - коефіцієнт переліку рівня радіації на будь-який
заданий час [див. дод. №14 в Демиденко Г.П Довідник. - С. 237].
2.2. Визначається режим виробничої діяльності в умовах радіоактивного ураження (режими захисту) [див. дод. №21 в Демиденко Г.П. Довідник. - С. 268] і заповнюється звідна таблиця 1[дод. №3, методичні вказівки].
2.3. Визначається межа стійкості цеху та об'єкта в цілому в умовах радіоактивного ураження:
∆Рlimцеху = (Дуст * Косл)/ 5 * (tн-0,2 – tк -0,2) = 50* 10 / 5* (2-0,2 - 14-0,2 ) = 500/5 *( 0,87055 – 0,58989 ) = 500/5*0,28066= 356,303 р/год;
Де Дуст = 50Р ; Косл = 10; t н = 2 год ; tк = 2+12 = 14 год;
∆Рlimсховища = (Дуст * Косл)/ 5 * (tн-0,2 – tк -0,2) = 50 * 2000 / 5* (2-0,2 - 14-0,2 ) = 100000 /5 *( 0,87055 – 0,58989 ) = 10000/5*0,28066 = 7126,060 р/год;
2.4. Висновок :
∆Рlimцеху = 356.303 р/год < ∆Р1 = 1150 р/год цех не стійкий до радіоактивного ураження ;
∆Рlimсховища = 7126,060 р/год ≥ ∆Р1 = 1150 р/год сховище стійке до радіоактивного ураження ;
Таблиця 1 .РЕЖИМ ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕХУ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАРАЖЕННЯ МІСЦЕВОСТІ
Типовий номер режиму
|
Рівень радіації на 2 год після вибуху Р/год |
Режим захисту для умов |
Загальне продовження спостереження режиму захисту діб |
Послідовність спостереження режиму захисту |
|||||
Кам'яні (дерев'яні) будівлі |
Захисні споруди |
||||||||
Довготривалість перебування об’єкта в захисній споруді (час зупинення роботи об’єкта) рік, (доба) |
Довготривалість перебування об’єкта з використа-нням для відпочинку захисної споруди рік, (доба) |
Довго-тривалість роботи об'єкта з обмеженням перебування людей на відкритій місцевості протягом доби до 1 - 2 року рік (доба) |
|||||||
Кпосл |
Кпосл |
||||||||
7-Г-4 |
1150 |
10 |
2000 |
180 |
12 |
15 |
153 |
Об’єкт може опинитися в зоні «Г» радіактивного ураження з максимальнім рівнем радіації 3000. Оптимальний режим роботи по типовим режимам радіаційного захисту 7-Г-4. Цех не стійких але сховище стійке до радіаційного ураження.
Література:
∙ Защита обьектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г.П.Демиденко, Е.П. Кузьменко, П.П.Орлов и др.; Под ред. Г.П.Демиденко- 2-е изд., перероб. и доп. . – К.: Вища шк. Головне видавництво, 1989. -287с.: ил.