1.3. Оцінка економічної інформації.

Відповідність змісту інформації до об'єкта, що відображається, може бути представлена у трьох формах; синтаксичній, семантичній, прагматичній.

Синтаксична адекватність пов'язана зі сприйняттям формально-структурних характеристик відображення абстраговано від змістовних та споживчих (корисних) параметрів об'єктів. На синтаксичному рівні враховується тип носія і спосіб подання інформації, швидкість її передачі та обробки, розміри кодів, надійність і точність перетворення цих кодів тощо.

Семантична адекватність виражає відношення інформації та джерела її виникнення. Виявляється семантична інформація при наявності єдності інформації (об'єкта) і користувача. Семантичний аспект передбачає врахування змісту інформації: на цьому рівні аналізуються ті відомості, які відображає інформація, розглядаються змістові зв'язки між кодами подання інформації.

Прагматична адекватність відображає відповідність інформації до цілей управління, які реалізуються на її основі. Прагматичні властивості інформації виявляються лише при наявності єдності інформації (об'єкта), користувача і мети управління. Прагматичний аспект оцінки інформації пов'язаний із її цінністю і корисністю для прийняття ефективного управлінського рішення.

Згідно з трьома формами адекватності виконується й вимірювання інформації. Термінологічно це виражається кількістю інформації і розміром даних.

При синтаксичній мірі інформації розмір даних у повідомленні вимірюється кількістю символів (розрядів) узятого для цього повідомлення алфавіту. Часто інформація подається числовим кодом у тій чи іншій системі числення. Природно, що однакова кількість рядків у різних системах числення може передавати різну кількість (число) станів відображуваного об'єкта. Тому в різних системах числення один розряд миє різну вагу і, відповідно, змінюється одиниця вимірювання даних. Так, у двійковій системі числення одиницею вимірювання інформації є біт (двійковий розряд), у десятковій - дит (десятковий розряд). У сучасних ЕОМ найпоширенішою одиницею вимірювання інформації є байт, який дорівнює 8-ми бітам.

Якість інформації в комп'ютерних системах обробки даних є, водночас, і предметом їх праці, і їх продуктом, а тому від якості такої інформації суттєво залежить ефективність функціонування системи.

Якість інформації можна визначити як сукупність властивостей, що зумовлюють можливості її використання для задоволення визначених згідно з її призначенням потреб. Можливість і ефективність використання інформації для управління зумовлена такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, точність, достовірність і цінність.

Репрезентативність інформації пов'язана з правильністю її добору й формуванням з метою адекватного відображення заданих властивостей об'єкта. Найважливішого значення тут надають правильності концепції, на базі якої сформульовано вхідне поняття; обґрунтованості добору істотних показників і зв'язків відображуваного явища; правильності методики вимірювання та алгоритму формування інформації.

Змістовність інформації - це її питома семантична місткість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до розміру даних, що його відтворюють. Зі збільшенням змістовності інформації зростає семантична пропускна здатність інформаційної системи, оскільки, щоби отримати одні й ті ж відомості, необхідно переробити менший обсяг даних.

Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників. Як неповна, тобто недостатня для прийняття правильного рішення, так і надмірна інформація знижує ефективність управління; найвищі якості притаманні лише повній інформації.

Актуальність визначається ступенем збереження цінності інформації для управління в момент її використання і залежить від характеристик відображуваного об'єкта, від інтервалу змін цих характеристик, від інтервалу часу, який минув із моменту виникнення даної інформації.

Своєчасність інформації. Своєчасною є така інформація, яка надходить на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, узгодженого з часом розв'язування задач управління.

Стійкість - це властивість управлінської інформації реагувати на зміни вхідних даних, зберігати необхідну точність. Стійкість інформації, як і її репрезентативність, зумовлена методичною правильністю її відбору і формування.

Точність інформації визначається ступенем наближення відображуваного інформацією параметра і його істинного значення. Для економічних показників, які відображаються цифровими кодами, відомі чотири класифікаційні поняття точності: формальна точність, вимірювана значенням одиниці молодшого розряду числа, яким подано показник; реальна точність, що визначається значенням одиниці останнього розряду числа, правильність якого гарантована; досяжна точність - максимальна точність, якої можна досягти в даних конкретних умовах функціонування системи; необхідна точність, яка визначається функціональним призначенням показника.

Достовірність (вірогідність) інформації - це властивість інформації відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю.

Недостовірність даних може не впливати на розмір даних, а може й збільшити, його на відміну від недостовірності інформації, завжди зменшуючи її кількість.

Цінність інформації - комплексний показник її якості, її міри на прагматичному рівні.