2. Предмет та об’єкти економічного аналізу

Економічний аналіз – самостійна галузь наукових знань, що має свій предмет і об’єкти дослідження, способи та прийоми для вивчення того суттєвого в предметі і об’єктах, що цікавить науку економічний аналіз та її користувачів.

Сукупним об’єктом аналізу є господарська діяльність підприємства. При цьому економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність (як технологічний, організаційний процес), а економічні результати господарювання (як наслідок економічних процесів).

Предмет науки показує, що вивчає дана наука. Отже, предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв’язки різних сторін діяльності, можна досить швидко визначити як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактору, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати, як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової стійкості, собівартість одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об’єкти:

ресурси → виробництво (виконання робіт, надання послуг) та інша діяльність → продукція (роботи, послуги) → фінансові результати → ресурси ...

Таким чином, об’єктами економічного аналізу є економічні результати діяльності господарюючого суб’єкта, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання.

Тема 2

2.1. Визначення методу і методики економічного аналізу

В економічній літературі широко застосовуються терміни методологія, метод і методика.

Метод економічного аналізу – це системне, комплексне органічно взаємопов’язане вивчення, вимірювання і узагальнення впливу окремих факторів на виконання господарських планів і динаміки господарського розвитку, що здійснюється шляхом обробки показників плану, обліку та звітності з метою виявлення та мобілізації резервів, підвищення ефективності виробництва тощо.

Характерними особливостями методу економічного аналізу, які зумовлені його методологічною основою і предметом аналізу є:

- використання систем показників,

- виявлення та аналіз причин змін показників,

- виявлення та вимірювання взаємозв’язку між показниками.

Практична реалізація методу економічного аналізу відбувається через Методику (сукупність прийомів та способів практичного виконання окремих завдань).

Виділяють загальну та часткову методику аналізу. Перша – це система досліджень, яка може бути однаково використана при вивченні різноманітних об’єктів. Для проведення аналітичних досліджень окремих об’єктів дослідження загальна методика аналізу конкретизується на часткові.

Методологія економічного аналізу – це найбільш загальне поняття, що вбирає в себе знання про закони формування і розвитку економічних явищ, знання про структурні внутрішні зв’язки досліджуваного процесу, тенденції його розвитку. Виходячи з наведених визначень, зрозумілий тісний зв’язок між категоріями, що розглядаються та їх співвідношення: методологія → метод → методика.

Методологія економічного аналізу – це найбільш загальне поняття, що вбирає в себе знання про закони формування і розвитку економічних явищ, знання про структурні внутрішні зв’язки досліджуваного процесу, тенденції його розвитку.

2.2. Система показників, які використовуються в економічному аналізі: поняття і класифікація

Використання в економічному аналізі великої кількості економічних показників вимагає їх класифікації і систематизації. Найбільш доцільною є класифікація економічних показників за наступними ознаками:

- залежно від вимірювачів, показники діяльності підприємств підрозділяють на натуральні та вартісні.

Вартісні показники набули в умовах ринкових відносин найбільшого поширення, що пояснюється наявністю товарно-грошових відносин та дією закону вартості в умовах вільного ринку. Найважливішими вартісними показниками є показник виробленої (товарної) та реалізованої продукції. Натуральні показники використовуються в плановій та обліково-аналітичній практиці усіх підприємств. В промисловості натуральні показники застосовуються для кількісної характеристики випущеної та реалізованої продукції. Вибір відповідних натуральних показників залежить від фізичних якостей продукції.

Окрім натуральних в економічному аналізі використовують різновид цих показників – умовно-натуральні показники. Вони використовуються в аналізі діяльності підприємств, які випускають неоднорідну продукцію, для узагальнення інформації про обсяг виробництва.

- в залежності від того, яка сторона явищ або процесів вимірюється економічні показники підрозділяються на кількісні та якісні;

Кількісні показники використовуються для вимірювання абсолютних та відносних величин, які характеризують обсяг виробництва, реалізації продукції, її структуру та інше. Кількісні показники можуть бути виражені в натуральному та вартісному виді. Якісні показники застосовуються для оцінки продукції з точки зору відповідності її встановленим вимогам якості, а також для оцінки економічної ефективності використання трудових, матеріальних та грошових ресурсів.

- в залежності від використання окремих показників або їх співвідношень показники поділяються на абсолютні та відносні. Відносні показники є похідними від відповідних абсолютних показників. Так випуск продукції та кількість робітників – це абсолютні показники, а їх співвідношення – виробіток продукції одним робітником – відносний показник.

- в залежності від ступеню синтезу показники підрозділяються на загальні, часткові та питомі. Перші використовують для загальної характеристики складних економічних явищ і процесів. Часткові показники характеризують окремі сторони, елементи вивчаємих явищ і процесів. Питомі показники використовують для характеристики окремих суб’єктів аналізу. Наприклад, загальним показником, який використовується для оцінки ефективності використання предметів праці є матеріаломісткість, частковими показниками є показники ємності продукції в частині сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інше. Матеріаломісткість окремих видів продукції відноситься до питомих показників.