Діагностика та розвиток пізнавальних процесів учнів молодшого шкільного віку

Розвиток пізнавальних процесів

У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристики пізнавальних процесів, які згодом мають перетворитися на вищі психологічні функції, пов'язані з промовою, довільні та опосередковані. Цьому сприяють основні види діяльності, якими здебільшого зайнята дитина даного віку в школі і вдома: навчання, спілкування, гра і праця.

Вся навчальна діяльність у молодших школярів суворо цілеспрямована. І щоб в подальшому навчання було ефективним та, в деякій мірі легким, потрібно розвивати у дитини всі пізнавальні процеси.

Навчальна діяльність у початкових класах стимулює, перш за все, розвиток психічних процесів - відчуттів і сприймань, пам’яті, уяви, мислення, та, звичайно, мовлення.

У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об'єктів. Особливості сприймання молодших школярів виявляються у виконанні завдань на вибір об'єктів з певної їх сукупності.

Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам'яті дитини. За даними дослідження П.1. Зінченка, А.О. Смірнова, Г.А. Орпстейп та ін. при цілеспрямованій роботі учителя у молодших школярів поступово змінюються способи запам'ятовування. У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучувати й відтворювати. Також у молодших школярів з віком підвищується точність впізнавання запам'ятованих об'єктів.

Розвиток пам'яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно-логічної пам'яті.

Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Розвитку репродуктивної уяви у дітей молодшого шкільного віку важливо надавати особливої уваги. На думку деяких психологів, якщо не розвивати відтворювальну уяву у молодшому шкільному віці, то це неминуче призведе до гальмування художнього сприймання не тільки у цьому віці, а й на наступних етапах розвитку особистості.

Під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюються співвідношення його образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів. Ці зміни відбуваються по-різному, залежно від змісту навчання. Завдання його полягає в тому, щоб забезпечувати розвиток не тільки конкретного, а й абстрактного мислення молодших школярів.

Розвиток мовлення у молодших школярів багато залежить від розвитку у першокласників мовного слуху. Для усвідомлення звука, як одиниці мовлення, учень має навчитися виділяти його із звукового комплексу (слова), знаходити-чути і впізнавати в інших звукових спілкуваннях, зіставляти звуки, вимовлювані окремо та у словах, встановлювати звуковий склад, співвідношення між звуками і буквами у словах.

Увага молодших школярів тісно пов'язана із значущістю для них навчального матеріалу (М.Ф. Добринін). Усвідомлення учнями необхідності, важливості його засвоєння, інтерес до його змісту є умовою стійкості їх уваги. Увага залежить від доступності навчальних завдань, поставлених перед ними. Діти із захопленням працюють над тим, що є нелегким, але доступним для них. Потрібно не забувати, що у першокласників увага ще мимовільна, вони активно реагують на все нове, яскраве і незвичайне. їм важко довільно керувати своєю увагою. Тому потрібно подавати їм інформацію так, щоб це було доступно, цікаво і зрозуміло.

Діагностика пізнавальних процесів

До моменту вступу дітей до школи суттєво зростають їх індивідуальні відмінності за рівнем психологічного розвитку. Ці відмінності, перш за все, проявляються в тому, що діти відрізняються один від одного по інтелектуальному, моральному, між персонального розвитку, Вони, отже, вже можуть по-різному реагувати на одні і ті ж інструкції і психодіагностичні ситуації. Деяким дітям, що надходять навчається в школу, практично цілком доступні тести, призначені для психодіагностики у дітей, іншим - менш розвиненим - тільки методики, розраховані на дітей 4-6 річного віку, тобто на дошкільнят. Це особливо стосується таких психодіагностичних методик, в яких використовуються вербальні самооцінки, рефлексія і різні свідомі складні оцінки дитиною навколишнього середовища.

Для учнів першого класу можна використовувати методики, які призначені для дітей дошкільного віку, а саме для такої вікової категорії як 5-6 років. Якщо дитині такого віку запропонувати досить важкий, в принципі, доступний, але мало цікавий для неї серйозний психологічний тест, що вимагає розвиненої волі, уваги, пам'яті і такого ж уяви, то може статися, що він не впорається із завданням. І це відбудеться не в силу відсутності інтелектуальних здібностей і задатків, а з причини недостатнього рівня особистісно-психологічного розвитку. Якщо, навпаки, ті ж самі тестові завдання запропонувати дитині в ігровій, зовні і внутрішньо привабливій формі, то, ймовірно, результати тестування позначаться іншими, більш високими результатами.

Цю обставину неодмінно необхідно враховувати у практичній психодіагностиці дітей, особливо першокласників і другокласників (останні, як показують спеціально проведені дослідження, ще не дуже далеко пішли від дітей дошкільного віку).

Що ж стосується дітей третього і четвертого класів, то для їх психодіагностики цілком підходять тести, призначені для дорослих людей, за умови, що самі тестові завдання будуть для них доступні. Слід мати на увазі, що при наявності сильної мотивації, при зацікавлені, активному настрої на тестування його підсумки завжди будуть вищими.

Для діагностики пізнавальних процесів можна використовувати різноманітні вправи, методики, тести. Деякі з них подано у додатку № 1.

Корекція пізнавальних процесів

Психолог не просто ставить діагноз і розробляє програму подальшого розвитку тих чи інших сторін особистості, здібностей учня, а й стежить за виконанням даних їм рекомендацій, а в значній частині випадків сам здійснює психологічну частину корекційної, розвиваючої роботи.

Процедура діагностично-корекційної діяльності складна. Вперше така процедура була запропонована Л.С. Виготським у вигляді схеми педагогічного дослідження в застосуванні до дитини.

Вибір методу обстеження - один з найбільш складних етапів діагностично-корекційної роботи.

Існує багато методик для корекції пізнавальних процесів. І для ефективнішої роботи потрібно приділяти увагу корекції не окремих пізнавальних психічних процесів, а кожному. Тобто, розробити корекційно-розвивальну програму, в якій будуть висвітленні вправи та методики на корекцію та розвиток усіх пізнавальних процесів. Кожне завдання повинне мати свою тематику. У даному випадку води будуть розподілені по вивченню психічний пізнавальних процесів.

Розписані завдання подані у додатку №2.

Додаток №1

Діагностика пізнавальних психічних процесів

Методи діагностики сприймань

Дізнайся, хто це

(за Нємовим Р.С.)

Перш ніж застосовувати цю методику, дитині пояснюють, що їй будуть показані частини, фрагменти деякого малюнка, по яких необхідно буде визначити те ціле, до якого ці частини належать, тобто по частині або фрагменту відновити цілий малюнок.

Психодіагностичне обстеження за допомогою даної методики проводиться таким чином. Дитині показують малюнок, на якому листком паперу прикриті всі фрагменти, за винятком фрагмента «а». Дитині пропонується по цьому фрагменту сказати, якому загальному малюнку належить зображена деталь. На рішення даної задачі відводиться 10 сек. Якщо за цей час дитина не зуміла правильно відповісти на по¬ставлене питання, то на такий же час — 10 сек — їй показуають наступний, трохи повніший малюнок «б», і так далі до тих пір, поки дитина, нарешті, не здогадається, що изображено на цьому малюнку.

Враховується час, в цілому витрачений дитиною на розв’язання завдання, і кількість фрагментів малюнка, які їй довелось проглянути перш, ніж ухвалити остаточне рішення.

Оцінка результатів

10 балів — дитина по фрагменту зображення «а» за час менше ніж 10 сек, змогла правильно визначити, що на цілому малюнку зображений собака.

7-9 балів — дитина встановила, що на даному малюнку зображений собака, тільки по фрагменту зображення «б», витративши на це в цілому від 11 до 20 сек.

4-6 балів — дитина визначила, що це собака, тільки по фрагменту «в», витративши на вирішення задачі від 21 до 30 сек.

2-3 бали — дитина здогадалася, що це собака, лише по фрагменту «г», витративши від 30 до 40 сек.

0-1 бал — дитина за час, більший ніж 50 сек, взагалі не змогла здогадатися, що це за тварина, проглянувши всі три фрагменти: «а», «б» і «в».

Висновки про рівень розвитку

10 балів — дуже високий.

8-9 балів — високий.

4-7 балів — середній.

2-3 бали — низький.

0-1 бал — дуже низький.