6.2.1. Педагогічна практика

Педагогічна практика магістрантів має на меті придбання практичних навичок проведення навчальних занять. Практика, як правило, проводиться на випускаючих кафедрах вищого навчального закладу. Керівництво педагогічною практикою покладається на наукового керівника магістранта. Під час педагогічної практики магістрант повинен

вивчити:

державний освітній стандарт і робочий навчальний план з однєї з основних освітніх програм;

навчально-методичну літературу, лабораторне й програмне забезпечення з рекомендованих дисциплін навчального плану;

організаційні форми й методи навчання у вищому навчальному закладі;

освоїти:

проведення практичних і лабораторних занять зі студентами за рекомендованими темами навчальних дисциплін;

проведення пробних лекцій у студентських аудиторіях під контролем викладача за темами, пов'язаними з науково-дослідною роботою магістранта.

6.2.2. Науково-дослідна практика

Науково-дослідна практика має своєю метою систематизацію, розширення й закріплення професійних знань, формування навичок ведення самостійної наукової праці, дослідження й експериментування. Під час науково-дослідної практики магістрант повинен

вивчити:

патентні й літературні джерела з досліджуваної темі з метою їхнього використання при виконанні випускної кваліфікаційної роботи;

методи дослідження й проведення експериментальних робіт;

правила експлуатації дослідницького обладнання;

методи аналізу й обробки експериментальних даних;

фізичні й математичні моделі процесів і явищ, що стосуються досліджуваного об'єкта;

інформаційні технології в наукових дослідженнях, програмні продукти, що стосуються професійної сфери;

принципи організації комп'ютерних мереж і телекомунікаційних систем;

вимоги до оформлення науково-технічної документації;

виконати:

аналіз, систематизацію й узагальнення науково-технічної інформації з теми досліджень;

теоретичне або експериментальне дослідження в рамках поставлених завдань, включаючи математичний (імітаційний) експеримент;

аналіз вірогідності отриманих результатів;

порівняння результатів дослідження об'єкта розробки з вітчизняними й закордонними аналогами;

аналіз наукової й практичної значущості проведених досліджень, а також техніко-економічної ефективності розробки.

За час науково-дослідної практики студент повинен в остаточному вигляді сформулювати тему магістерської дисертації та обґрунтувати доцільність її розробки.

Атестація за підсумками практики проводиться на підставі оформленого відповідно до встановлених вимог письмового звіту й відгуку керівника практики від підприємства. За підсумками атестації виставляється оцінка (відмінно, добре, задовільно).

6.3. Магістерська дисертація

Магістерська дисертація - наукове дослідження, виконане здобувачем під керівництвом наукового керівника, основу якого становить виконання актуального фундаментального або прикладного завдання стосовно спеціальності.

Цілі магістерської дисертації:

• закріплення й поглиблення теоретичних і практичних знань з обраної спеціальності;

• формування навичок організації самостійної науково-дослідної роботи й оволодіння методикою проектування й експерименту;

• придбання навичок узагальнення й системного аналізу результатів;

• з'ясування підготовленості здобувача для самостійної наукової й педагогічної роботи в умовах сучасних інформаційних технологій.

Тема магістерської дисертації визначається науковим керівником разом із здобувачем, приймається на засіданні випускаючої кафедри й затверджується в першій половині 10-го семестру наказом ректора даного вузу. Допускається уточнення назви дисертації за результатами передзахисту.

Випускаюча кафедра перед зарахуванням здобувача в магістратуру призначає наукового керівника - висококваліфікованого фахівця з ученим ступенем, яким може бути співробітник даного вузу або інших науково-педагогічних установ. Якщо магістерська дисертація виконується на стику дисциплін, то крім наукового керівника допускається призначення випускаючою кафедрою й затвердження наказом ректора даного вузу одного або двох наукових консультантів.

Для проведення експертизи магістерської дисертації випускаюча кафедра призначає опонента із числа провідних і найбільш авторитетних наукових співробітників, які мають учені ступені або звання й безпосередньо не пов'язані з роботою лабораторії або підрозділу, в якому виконано дослідження, що складають зміст дисертації. Призначення опонента затверджується наказом ректора даного вузу.

Магістерська дисертація повинна бути написана здобувачем особисто. При цьому основний зміст дисертації повинні становити результати, в одержання яких здобувач вніс істотний особистий внесок.

Основні результати дисертації повинні бути опубліковані або прийняті до друку в науковому журналі, працях конференцій, в збірнику тез доповідей міжнародної конференції або в препринті, або направлені до друку в одне з перерахованих вище видань за рішенням наукового семінару організації або його підрозділів.