3.1.4. Скорочення слів.

Скорочення слів тексту застосовують із метою зменшення його обсягу. Зараз використовуються такі види скорочень: 1) буквені абревіатури; 2) складноскорочені слова; 3) умовні графічні скорочення по початкових літерах і частинах слова.

Буквені абревіатури складаються з початкових літер кожного слова, що входить у назву. Наприклад, замість слів «Вища атестаційна комісія», «World Wide Web» прийнято писати відповідно ВАК, WWW. Таке скорочення записується прописними літерами.

Складноскорочені слова складаються з усічених слів, наприклад: сисадмін – системний адміністратор, профспілка - професійна спілка.

У наукових текстах використовуються умовні графічні скорочення по початкових літерах і частинах слів, у тому числі при оформленні посилань і списку використаної літератури. Скороченню підлягають різні частини мови.

При скороченні слів застосовують усікання, стягнення або сполучення цих прийомів. При відсіканні кінцевої частини слова частина, що залишилася, повинна: дозволяти безпомилково відновлювати повне слово; закінчуватися на приголосний; при стіканні наприкінці декількох різних приголосних закінчуватися на останньому з них; при стіканні наприкінці двох однакових приголосних закінчуватися на одному з них.

Незалежно від використовуваного прийому при скороченні повинно залишатися не менш двох букв, наприклад: ст. - стаття, див. - дивися.

Скорочення слів до однієї початкової букви допускається лише для загальноприйнятих скорочень і окремих слів, наприклад: р. - рік (при цифрах), к. - копійка (при цифрах), с. - сторінка (при цифрах і в примітці), т. - том (при цифрах і в примітці), ч. - частина.

Наступний спосіб скорочення - пропуск декількох букв у середині слова, замість яких ставиться дефіс, наприклад: ін-т - інститут, д-р - доктор, з-д - завод, вид-во - видавництво, мін-во - міністерство, р-н - район, ун-т - університет.

В тексті застосовуються наступні загальноприйняті скорочення слів:

після перерахування, наприклад: і ін. (і інші), та ін. (та інші), і т.д. (і так далі), тощо;

при географічних назвах, наприклад: м. Луганськ, с. Соснівка;

при цифрах, наприклад: XX ст., 2002 р., 145 млн, 100 р., 7 тис.;

при внутрітекстових посиланнях, наприклад: гл. 2 (глава 2), п. 1 (пункт 1), підп. 2 (підпункт 2), мал. 3 (малюнок 3), с. 17 (сторінка 17), табл. 4 (таблиця 4), ч. 1 (частина 1), т. 5 (том 5);

при іменах і прізвищах, наприклад: ім. (ім'я), тов. (товариш).

Не допускається скорочення слів «і інші», «та інші», «тощо» усередині речення. Не скорочують слова «так званий», «тому що», «наприклад».

У складних словах, що пишуться разом, скорочують першу або останню частину слова або залишають перші букви слів, що становлять складне слово, наприклад: ітехнології – Інтернет технології. У складних словах, що пишуться через дефіс, скорочують кожну частину слова, наприклад: професійно-технічний - проф.- техн. Скорочення позначається крапкою.

Крапка не ставиться:

• якщо скорочення утворене викиданням середньої частини слова і заміною її дефісом, наприклад: вид-во (видавництво), р-н (район), госп-во (господарство);

• наприкінці скорочень, утворених шляхом видалення голосних, наприклад: млн, млрд;

• після скорочених позначень одиниць фізичних величин, наприклад: 5 г, 10 кг, 1 т, 20 мм, 50 см;

• в буквених абревіатурах.

ВАК дозволяє застосовувати скорочення, їм не передбачені, або більш короткі варіанти скорочення слів, чим у даному стандарті, при наявності довідкового апарата, що забезпечує їхню розшифровку. Це означає, що при першому використанні таких скорочень необхідно в круглих дужках або посиланні пояснити їхнє значення. Можна на початку роботи дати список прийнятих скорочень.