3.1.1. Рубрикація.

Рубрикація - це поділ тексту на складові частини з використанням заголовків, нумерації та інших засобів. Система рубрик включає заголовки частин, розділів, глав і параграфів, які, як правило, нумеруються. Кожна з названих частин тексту, у свою чергу, підрозділяється на абзаци. Під абзацом розуміється відступ праворуч на початку першого рядка певної частини тексту. Поняттям «абзац» позначають також ту частину тексту, що розташована між двома такими відступами. Звичайно абзац складається з декількох речень, зв'язаних між собою певною думкою, предметом викладу.

В абзац поєднують речення, зв'язані між собою за змістом. Абзаци одного параграфа або розділу також повинні бути зв'язані між собою за змістом та розташовані в логічній послідовності.

При поділі тексту на розділи й параграфи використовуються логічні правила ділення понять. Ділення поняття - це розумовий процес розкриття обсягу поняття за допомогою виділення в ньому видових понять. Операція ділення повинна здійснюватись за наступними правилами:

Ділення повинно бути відповідним, тобто обсяг усіх частин повинен дорівнюватись обсягу діленого поняття. При порушенні цього правила можуть виникнути помилки, які в логіці називаються «неповним поділом» і «поділом із зайвими членами».

Ділення повинно здійснюватися за однією підставою (ознакою). Порушення цього правила призводить до помилки, яка називається «плутаним поділом».

Складові частини не повинні співвідноситися між собою як частина й ціле.

Ділення повинно бути послідовним, безперервним. Порушення цієї послідовності призводить до помилки, яка називається «стрибком у поділі».

Рубрикація тексту звичайно пов'язана з нумерацією — числовим (а також літерним) позначенням послідовності розташування його складових частин. Для цього використовуються римські й арабські цифри, прописні й малі літери. Порядкові номери частин указують словами, розділів - прописними літерами російського алфавіту, параграфів - арабськими цифрами. Найпоширеніша в наукових працях нумерація — по розділах.

Допускається індексна нумерація.

Рубрикація тексту найчастіше пов'язана з побудовою переліків. Переліки бувають внутріабзацними та з елементами-абзацами.

Внутріабзацні переліки застосовують: а) коли елементи переліку складаються з одного або декількох слів і не потребують виділення; б) коли до роботи пред'являються вимоги особливої компактності. Вони можуть бути з простими й розширеними елементами. Між простими елементами внутріабзацного переліку частіше ставлять кому.

Наприклад: існують два типи мов програмування: 1) низького рівня, 2) високого рівня.

Між розширеними елементами внутріабзацного переліку зі своїми розділовими знаками ставлять крапку з комою або крапку.

У тих випадках, коли елементи переліку складні, складаються із закінчених фраз і (або) їх потрібно виділити, складають переліки з елементами-абзацами.

Між абзацами, які є елементами переліку, ставлять:

• крапку з комою, якщо елементи починаються з малої літери і позначені цифровим номером або малою літерою з дужкою, що закривається;

• крапку, якщо елементи починаються із прописної літери й позначені цифрою або прописною літерою з крапкою, цифрою або малою літерою з дужкою, що закривається.

При цьому після тексту, що йде перед переліком, ставлять такі розділові знаки: 1) двокрапка, якщо в тексті міститься слово (словосполучення), яке вказує на те, що далі піде перелік; 2) крапку, якщо зв'язок між текстом переліку і самим текстом ослаблений.

Речення без узагальнюючого слова або словосполучення не рекомендується обривати на прийменниках або союзах (на, з, що, як і т.д.).

Неправильно:

База даних складається з: 1) таблиць, 2) запитів, 3) форм, 4) звітів, 5)макросів, 6) модулів.

Правильно:

База даних складається: 1) з таблиць, 2) запитів, 3) форм, 4) звітів, 5)макросів, 6) модулів.

Заголовки розділів і параграфів, а також підзаголовки повинні бути, по можливості, короткими. Вони повинні містити ключові слова, що відображають об'єкт або предмет дослідження. Щоб уникнути довгих заголовків, вводять уточнюючі слова або підзаголовки, наприклад:

С/С++. Структурное програмирование: Практикум

Заголовки повинні точно відбивати зміст розділів і параграфів, не скорочуючи й не розширюючи обсяг інформації, що міститься в них.