2.6.Групування й систематизація матеріалів (складання плану)

Ідея структури твору виникає вже в момент формування його задуму. Надалі, у ході підготовки зібраних матеріалів, з'являються нові міркування, що доповнюють і розвивають цю ідею, і уявлення про план майбутньої праці стає все більш виразним.

Доцільно попередньо скласти два-три варіанти плану, застосовуючи при цьому різну методику. Можна вичленувати розділи, що будуть хронологічно, послідовно один за одним розкривати суть проблеми. Можна виділити питання, що охоплюють окремі сторони проблеми або передумови в проблемі (у явищі, події), результати або, скажемо, фактори сприятливі і негативні, аргументи «за» і «проти».

Розкладаючи матеріали в певній послідовності, можна бачити переваги й недоліки кожного із структурних варіантів. З'являється можливість, у повному сенсі цього слова, побачити кожну з окремих частин роботи і всю її в цілому; домогтися, щоб у викладі була витримана правильна послідовність; з'ясувати, якими даними варто ще доповнити вихідні матеріали.

На основі знайденої структури твору визначається, якою повинна бути рубрикація, тобто розподіл на логічно супідрядні елементи (частини, розділи, підрозділи, пункти). Кожен з елементів забезпечується заголовком, що відбиває його зміст. Після цього всі окремі матеріали разом із заголовками, що відповідають рубрикації, складаються між собою.

2.7.Формулювання висновків і пропозицій

Останній етап - це формулювання наукових висновків, доведення істинності власних суджень за допомогою аргументів, оформлення результатів наукових досліджень у формі реферату, курсової або дипломної роботи, наукового звіту, аналітичного огляду, доповіді, статті.

Для доведення істинності власних суджень необхідно ясно і чітко сформулювати предмет доведення (тезу) і правильно підібрати докази (аргументи). У науковій полеміці аргументація і докази здійснюються за правилами логіки, а саме:

• необхідно дотримуватися логічного зв'язку між аргументами й тезою. Якщо теза не випливає з аргументів, вона вважається необґрунтованою;

• аргументами можуть служити лише ті положення, істинність яких не викликає сумніву;

• аргументи повинні бути достатніми й залишатися незмінними, тобто доводити той самий висновок.

3. Студентська наукова робота (науковий твір).

3.1. Структура студентської наукової роботи (наукового твору).

Виходячи з того, що студентський науковий твір розглядається законами України як науковий твір і не оговорюється особливо, то він повинен мати відповідну структуру. Основні вимоги щодо структури й порядку оформлення наукових документів регламентуються Державним стандартом України, а також вимогами ВАК України. Відповідно до цього, обов'язковими складовими частинами наукового документа є:

Вступ

Обґрунтовується актуальність теми дослідження, формулюється об'єкт і предмет дослідження, визначаються мета, задачі, інформаційна база.

Основний розділ

Включає обґрунтований виклад усього дослідження:

• теоретичний аналіз проблеми й критичну оцінку різних поглядів;

• систематизацію й узагальнення фактів, візуальну ілюстрацію їх, тестування гіпотез, інтерпретацію виявлених тенденцій та закономірностей;

• аргументованість висновків, обґрунтування пропозицій та рекомендацій.

Висновки

Стисло викладаються найважливіші результати дослідження, їх наукова й практична цінність, вносяться пропозиції і рекомендації, визначаються напрямки подальшого дослідження проблеми.

Список інформаційних джерел

Бібліографічний опис інформаційних джерел, які використані в процесі наукового дослідження

Додатки

Різний за змістом додатковий матеріал, що має довідкове значення, але необхідний для повного розкриття теми дослідження.

Реферат

Коротка характеристика наукового документа.

Презентація (не є обов’язковою)

Стисла графічно оформлена доповідь основних положень наукового документа. Презентацію роботи рекомендується створювати для публічного захисту.