Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metod_lektsii_ndr.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.77 Mб
Скачать

2.3. Види планів. Складання плану науково-дослідної роботи

Планування науково-дослідної роботи має важливе значення для її раціональної організації.

Науково-дослідні організації та освітні установи розробляють плани роботи на рік на основі цільових комплексних програм, довгострокових наукових і науково-технічних програм, господарських договорів і заявок на дослідження певних замовників.

Процедурний розділ плану включає:

  1. принциповий план дослідження;

  2. виклад основних процедур збору й аналізу емпіричного матеріалу.

Конкретне наукове дослідження здійснюється за принциповим планом, який будується залежно від кількості інформації про об'єкт дослідження. Плани бувають розвідувальні, аналітичні (описові) й експериментальні.

Розвідувальний план застосовується, якщо про об'єкт і предмет дослідження немає ясних уявлень і важко висунути робочу гіпотезу. Ціль складання такого плану - уточнення теми (проблеми) й формулювання гіпотези. Звичайно він застосовується, коли з теми відсутня література або її недостатньо.

Описовий план використовується тоді, коли можна виділити об'єкт і предмет дослідження й сформулювати описову гіпотезу. Ціль плану - перевірити цю гіпотезу, описати факти, що характеризують об'єкт дослідження.

Експериментальний план включає проведення соціального (правового) експерименту. Він застосовується тоді, коли сформульовано наукову проблему й пояснювальну гіпотезу. Ціль плану - визначення причинно-наслідкових зв'язків у досліджуваному об'єкті.

У процедурній частині плану обґрунтовується вибір методів дослідження, з’ясовується зв'язок даних методів з цілями, завданнями й гіпотезами дослідження. При виборі певного методу варто враховувати, що він повинен бути:

а) ефективним, тобто забезпечувати досягнення поставленої мети та необхідний ступінь точності дослідження;

б) економічним, тобто дозволяти заощадити час, сили й засоби дослідника;

в) простим, тобто доступним дослідникові відповідної кваліфікації;

г) безпечним для здоров'я й життя людей;

д) припустимим з погляду моралі й норм права;

е) науковим, тобто таким, що має міцну наукову основу.

Ще раз підкреслимо, що студенти вузів робочі програми наукових досліджень не розробляють, але плани підготовки навчальних робіт вони складати зобов'язані. План магістерської дисертації, дипломної або курсової роботи повинен містити вступ, основну частину, розбиту на розділи й параграфи (питання), і висновки. Він може бути простим або складним. Простий план містить перелік основних питань. У складному плані кожна глава розбивається на параграфи. Іноді складають комбінований план, де одні глави розбиваються на параграфи, а інші залишають без додаткової рубрикації.

При складанні плану варто прагнути, щоб:

  • питання відповідали обраній темі та не виходили за її межі;

  • питання теми розташовувалися в логічній послідовності;

  • до нього обов'язково було включено питання теми, які відображають основні аспекти дослідження;

  • тема була досліджена всебічно.

План не може бути остаточним і в процесі дослідження може змінюватись, тому що можуть бути знайдені нові аспекти вивчення об'єкта й розв'язання наукового завдання.

Щоб упорядкувати основні етапи науково-дослідної роботи відповідно до плану (програми) дослідження, календарних строків, матеріальних витрат, складається робочий план ( план-графік) виконання робіт (див. додаток В).

Студент повинен уміти так вибудувати логічну послідовність виконання робіт, щоб вона в установлений термін призвела до досягнення поставленої мети й розв’язання наукового завдання. У роботі необхідно виділити головне, на чому варто зосередити увагу в цей момент, але разом з тим не можна випускати з поля зору деталі.