Контрольні запитання.

1. Принципи загальноєвропейської системи накопичення кредитів.

2. Кредити в загальноєвропейській системі освіти

3. Навчальний процес за Болонською (європейською) системою.

4. Особливості вітчизняної модульної системи освіти та її принципові розходження з європейською системою.

5. Основне призначення ECTS.

6. Які функції виконують кредити в європейської системі освіти?

7. Як організується процес навчання згідно з європейською системою?

8. З яких модулів складається вітчизняна система навчання?

9. Які принципові відмінності європейської та вітчизняної систем навчання?

10. У чому полягає європейська система оцінювання?

11. Яке співвідношення вітчизняної системи оцінювання з європейською?

Рекомендована література.

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: Модульне навчання. – К.: ІСДО, 1993.

2. Балашов Ю.К., Рыжов В.А. Профессиональная подготовка кадров в условиях капитализма. _ М.: Высш.шк., 1987.

3. Берулава М.Н. Теоретические основы интеграции образования. – М., 1998.

4. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. –К., 1997

5. Данилюк А.Я. Учебный предмет как интегрированная система / Педагогика. – 1997. №4.

6. Довідник для користувачів ECTS – Матеріали науково-практичного семінару «Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації», Львів, 21-22 листопада 2003р.

7. Інтеграція елементів змісту освіти. – Полтава, 1994.

8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.04 №48 « Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу»

9. Положення про кредитно-модульну організацію навчального процесу. Національний гірничий університет. Навчально-методичне управління,Дніпропетровськ,2004.

Модуль 2. Наука. Поняття. Класифікація. Наукове дослідження

Глава 2. Загальні відомості про науку та про наукові дослідження

Лекція 4.

1. Наука. Поняття. Класифікація.

1.1 Поняття науки

Поняття «наука» має кілька основних значень. По-перше, під наукою розуміється сфера людської діяльності, спрямованої на вироблення та систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення й пізнання навколишнього світу. По-друге, наука виступає як результат цієї діяльності - система отриманих наукових знань. По-третє, наука розуміється як одна з форм суспільної свідомості, соціальний інститут. В останньому значенні вона являє собою систему взаємозв'язків між науковими організаціями і членами наукового співтовариства, а також включає системи наукової інформації, норм і цінностей науки й т.д.

Будемо розглядати науку з позиції людської діяльності як систему пізнання довкілля, його об’єктивних законів, закономірностей. З цих позицій можна визначити науку як безперервно розвиваючу систему знань об’єктивних законів природи, суспільства й мислення, які отримуються і перетворюються в безпосередню виробничу силу суспільства за результатами соціально-економічної діяльності.

Наука – це синтез організованої особливим чином пізнавальної діяльності та її результатів. Під організованою особливим чином пізнавальною діяльністю розуміються методологічні та світоглядні принципи, що забезпечують науковий підхід до вибору, постановки та реалізації дослідження.

Основною метою науки є пізнання об’єктивного й суб’єктивного світу (теоретичне відображення дійсності як в матеріальній, так і соціальній сферах), отримання об’єктивної істини та вплив на навколишнє середовище з метою отримання корисних суспільству результатів

Задачі науки:

1. збирання, опис, аналіз, узагальнення та пояснення фактів;

2. виявлення законів руху природи, суспільства, мислення і пізнання;

3. систематизація отриманих знань;

4. пояснення сутності явищ і процесів;

5. прогнозування подій, явищ і процесів;

6. встановлення напрямків і форм практичного використання отриманих знань.

Науку можна розглядати як систему, що складається: з теорії; методології, методики й техніки досліджень; практики впровадження отриманих результатів.